Як ми пройдемо наступне похолодання? Прогноз "енергетичної погоди" на 1-6 лютого
Метеорологічне вікно, яке забезпечило нам стратегічну паузу, остаточно зачиняється: станом на 29 січня 2026 року енергосистема входить у фазу виснажливої оборони.
Прогноз європейських погодних моделей ECMWF та GFS є однозначним: атлантичний циклон, що приніс відлигу, відходить на схід, звільняючи простір для арктичних повітряних мас. Вже з 31 січня ми очікуємо різке падіння температури, яке розпочнеться з північних регіонів і за кілька діб сягне позначок мінус 15-20 градусів Цельсія.
Це автоматично призведе до припинення активної роботи вітрових електростанцій, оскільки швидкість вітру впаде з нинішніх 14-16 до 5-7 метрів на секунду, а хмарність залишить сонячну генерацію на мінімальних показниках. Ми прогнозуємо зростання загального дефіциту в системі до 25-30% у вечірні пікові години, що знову змусить повернутися до жорстких графіків обмежень у більшості регіонів країни, включаючи критично вразливий столичний вузол.
Оцінка поточного стану системи свідчить про глибоку зміну внутрішньої динаміки: чергове похолодання вже не буде психологічним шоком, як це було на початку січня, але стане причиною серйозної додаткової втоми. Ця втома має двояку природу – фізичний знос металу та обладнання, що працює в режимі екстремальних перепадів, і виснаження людського ресурсу.
Попри це, кількість ремонтних бригад по всій країні було оперативно збільшено на 25-30% за рахунок внутрішньої ротації та залучення резервного персоналу. Це дозволило за час відлиги відновити функціональність понад 15 критичних об'єктів мережі.
Проте стан Київського енерговузла залишається найбільш тривожним – через пошкодження магістральних ліній після останніх атак місто змушене перебувати в режимі екстрених відключень, де світло подається лише на 4-6 годин на добу, а загальна тривалість знеструмлень у деяких районах сягає 17-22 годин.
Порівняння ситуації "до" та "після" потепління дає змогу виділити як здобутки, так і нові виклики.
На краще змінився ресурсний баланс: за чотири дні ми скоротили добовий відбір газу з підземних сховищ на 18-22%, що дозволило зберегти критичний об'єм палива для пікових морозів. Однак серйозним ускладненням став неочікуваний стрибок цін на газ на європейських хабах, спровокований погодною (читай – політичною) аномалією в районі Гренландії, що суттєво порушила логістичні ланцюжки постачання СПГ. У цій ситуації критично важливим стало залучення $85 мільйонів цільового фінансування на термінову закупівлю газу, що дозволило нам нівелювати ціновий шок і зафіксувати необхідні обсяги ресурсу.
На гірше ж змінилася цілісність самих мереж розподілу – останні масовані удари створили мережеві обмеження, які навіть при наявності палива обмежують передачу енергії до безпосередніх споживачів.
Головне застереження стосується саме моменту переходу від 0 до мінус 10 градусів, який відбудеться цими вихідними. Висока вологість у поєднанні з опадами у вигляді мокрого снігу створює критичний ризик ожеледі на проводах. Для вже пошкоджених та тимчасово відновлених ліній електропередач крижаний дощ може стати фатальним, провокуючи каскадні аварії, які не залежать від лімітів споживання чи наявності палива.
Окремим ризиком є втома металу на трансформаторних підстанціях – постійне вмикання та вимикання великих навантажень при низьких температурах різко підвищує ймовірність виходу з ладу високовольтних вимикачів, що може надовго ізолювати окремі райони навіть за умови стабільного імпорту та наявності вільної генерації в загальній енергосистемі країни.
Позитивним підсумком цього періоду є те, що ми не змарнували "метеорологічне вікно" і використали його для накопичення стратегічної переваги. Україна входить у лютневий шторм із максимально можливим лімітом імпорту у 2450 мегават, який є нашим головним фундаментом.
Важливо розуміти, що вітер відіграв ключову роль не стільки у внутрішній генерації, скільки у ціноутворенні на наших кордонах: у періоди штормової активності ціни на ринках Польщі та Словаччини падали з 115 до 85-92 євро за мегават-годину, що дозволяло нам купувати ресурс максимально вигідно.
На газовому ринку ми спостерігали іншу динаміку – через "трампівську" аномалію в Гренландії ціни на хабі TTF стрибнули з 38 до 48 євро за мегават-годину, проте залучення $85 мільйонів на термінову закупівлю газу дозволило вийти з ситуації без дефіциту палива.
Ми пам'ятаємо, що світловий день невпинно збільшується, і вже зовсім скоро частка сонячної генерації почне стрімко зростати. Стратегія "водного акумулятора" та вчасне фінансування закупівлі газу дають нам запас міцності на 10-14 днів інтенсивних морозів, дозволяючи пройти лютий у режимі керованої кризи, а не катастрофи.
