Енергетичний прогноз на 13-19 лютого: Злам зими та перехід через "0"

Прогнозні моделі ECMWF (європейська) та GFS (американська) демонструють узгоджений тренд на руйнування блокуючих процесів над Східною Європою – тобто поступовий розпад мас стаціонарного холодного повітря, які обмежували надходження атлантичного тепла. Формується режим активного західного переносу. За ансамблевими сценаріями (сукупністю десятків розрахунків) імовірність переваги такого типу циркуляції у період 13-19 лютого становить 65-75%, при ансамблевому розкиді температур близько ±1,5…2,5°C.

Очікуваний температурний фон для більшості території України: -3…-1°C уночі та +2…+6°C удень, із відхиленням від кліматичної норми +1…+3°C. Ізотерма 0°C – умовна лінія, що з’єднує точки з нульовою температурою, – з високою ймовірністю проходитиме через центральні та північні області, зміщуючись разом із атмосферними фронтами.

Це означає перехід до режиму частих відлиг, але не виключає короткочасних хвиль похолодання: їхня ймовірність у другій половині лютого оцінюється на рівні 30-40%.

Для комунального сектору та тепломереж це створює відносне зниження морозних ризиків. За умови середньодобової температури вище -2°C та відсутності тривалих (понад 48 годин) морозів нижче -7°C імовірність масових поривів теплотрас зменшується орієнтовно на 30-40%, порівняно з періодами стабільних -10…-15°C. Водночас локальні аварії можливі при нічних мінімальних значеннях до -5…-8°C у разі зупинки циркуляції теплоносія або аварійного знеструмлення.

Перехід температур через 0°C формує інший набір ризиків. За вологості 85-95% і коливанні температур у діапазоні -1…+2°C підвищується ймовірність ожеледі. Намерзання 5-10 мм може збільшувати масу проводу на 20-40%, що критично для ділянок ЛЕП 330 кВ і 750 кВ, особливо якщо конструкції зазнали попередніх пошкоджень. При швидкості вітру понад 10-12 м/с механічне навантаження суттєво зростає.

Відлига активізує танення снігу. За наявності снігового покриву 5-15 см і водного еквівалента 10-30 мм можливий помірний приріст притоку до водосховищ у другій половині тижня. Масштаб ефекту залежить від регіону, глибини промерзання ґрунту (орієнтовно 5-20 см у центральних областях за відсутності тривалих морозів) та інтенсивності опадів. Очікуваний гідрологічний внесок є допоміжним фактором балансування, а не системним переломним чинником.

Астрономічний фактор також працює на стабілізацію: світловий день збільшується на 3-4 хвилини щодоби (понад 25-30 хв за тиждень). Потенційний денний виробіток СЕС у ясну погоду може зрости на 10-18% порівняно з початком місяця завдяки вищій інсоляції та довшій тривалості дня. Йдеться саме про приріст виробітку, а не зміну фізичного ККД панелей.

Окремо слід враховувати безпековий фактор. Останні підтверджені повідомлення фіксують повторні атаки на об’єкти НАК "Нафтогаз" у лютому 2026 року, включно з пошкодженням виробничої інфраструктури; за відкритими даними, це близько двадцятої атаки від початку року. Такі події підвищують ризик для газового балансу в пікові періоди споживання та створюють додаткове навантаження на систему резервів і імпортних маршрутів.

Важливо розмежовувати типи прогнозування. Метеорологічна частина базується на числових моделях і має кількісну ймовірнісну основу. Оцінка подальших атак є аналітичною екстраполяцією відкритих повідомлень. Це сценарна спекулятивність першого порядку – припущення про можливе продовження зафіксованої тенденції без доступу до інформації про конкретні наміри противника. Такий підхід підвищує обережність планування, але не є детермінованим прогнозом.

Таким чином, період 13-19 лютого з високою ймовірністю стане фазою м’якої відлиги з температурним фоном навколо нуля. Це знижує ризики глибокого промерзання тепломереж, водночас підвищуючи механічні навантаження на електромережі та зберігаючи інфраструктурну вразливість у безпековому вимірі. Стабільність енергосистеми в цей період залежатиме не лише від погодних умов, а й від розвитку зовнішніх ризиків.