Енергетичний прогноз на 20-26 лютого: Перехід через "нуль" та хвильове зниження навантаження

Метеорологічні моделі ECMWF та GFS формують узгоджений сценарій короткочасного посилення холодного повітря у період 20-23 лютого з подальшим поступовим пом’якшенням температурного режиму після 24 лютого. Нічні температури у північних та східних регіонах можуть знижуватися до -10…-15°C, у центральних областях до -6…-10°C, на півдні в межах -2…-6°C. Після 24 лютого очікується перехід температур через 0°C із денними значеннями близько 0…+5°C та зростанням вологості повітря.

За такої температурної динаміки енергоспоживання зростатиме у фазі морозів 20-23 лютого. Історично кожні 5°C зниження температури взимку додають близько 3-5% до навантаження, що в умовах морозних ночей може означати приріст пікового споживання на рівні приблизно 1,5-2,5 ГВт порівняно з теплішим лютневим фоном. Водночас перехід до відлиги після 24 лютого здатен знизити вечірні піки на 5-10% за рахунок скорочення теплового споживання населення та ТКЕ.

Найскладнішим для мереж залишатиметься не абсолютний холод, а коливання температур навколо нульової позначки. Поєднання вологи, мокрого снігу та вітру створює підвищене навантаження на розподільчу інфраструктуру, особливо в регіонах із уже пошкодженими мережами. За поривів вітру до 12-18 м/с зростає імовірність локальних технологічних порушень та аварійних відключень на рівні розподілу.

Ситуація на європейському газовому ринку у середині лютого характеризується відносною стабільністю. Котирування TTF перебувають у діапазоні близько €30–32/MWh, що еквівалентно приблизно $360-410 за 1000 куб. м залежно від курсових параметрів. Тренд залишається помірно низхідним на тлі достатньої заповненості підземних сховищ газу в ЄС та м’якших температур у першій половині зими. Це знижує загальний ціновий тиск на енергетичний баланс регіону та опосередковано покращує умови для імпортного балансування.

На суміжних ринках електроенергії зберігається робочий ціновий коридор. У Польщі (TGE) ціни коливаються орієнтовно в межах €90-110/MWh, у Румунії (OPCOM) – близько €85-105/MWh. Такий рівень ліквідності на західному кордоні підтримує технічну можливість покриття короткострокового дефіциту в пікові години, хоча фактичні обсяги імпорту залишаються обмеженими пропускною спроможністю міждержавних перетинів і операційними умовами системи.

Генераційна структура у період 20-26 лютого з високою ймовірністю зберігатиме класичну зимову конфігурацію. Базове навантаження забезпечуватиме атомна генерація, маневрове балансування – теплова та гідрогенерація, тоді як внесок відновлюваних джерел зростатиме у денні години. Збільшення тривалості світлового дня приблизно на 2-2,5 години порівняно з грудневим мінімумом створює потенціал залучення близько 600-900 МВт сонячної генерації у ясну погоду, однак її фактичний внесок залишатиметься змінним через хмарність та погодні умови.

Безпековий фактор продовжує залишатися системним ризиком для енергетичної інфраструктури. Досвід попередніх зимових періодів показує достатню адаптивність енергосистеми до пошкоджень окремих елементів генерації та передачі за рахунок резервування, оперативних ремонтів і перерозподілу навантаження. У фазі максимальних морозів 21-23 лютого ризик точкових обмежень електропостачання об’єктивно зростає у разі нових пошкоджень мереж або підстанцій, хоча це не означає системної дестабілізації.

Гідрологічний вплив у короткостроковій перспективі залишатиметься обмеженим. Коротка відлига наприкінці лютого сама по собі не формує суттєвого паводкового притоку, оскільки гідроенергетичний ефект визначається запасами снігу, характером опадів та тривалістю потепління. Більш відчутне посилення ролі гідрогенерації є статистично більш імовірним у березні, ніж у третій декаді лютого.

У підсумку період 20-26 лютого виглядає як хвильовий етап проходження одного з пізніх зимових піків навантаження з подальшим температурним пом’якшенням.

Поєднання морозного початку періоду та переходу через 0°C наприкінці тижня створює нерівномірний профіль споживання, але водночас поступово знижує загальний тиск на енергосистему. За поточних умов функціонування, наявності імпортних можливостей та збереження ключових генеруючих потужностей система має достатній запас гнучкості для проходження цього відрізка без системних відключень, із збереженням імовірності локальних обмежень у години пікового навантаження.

Аналіз характеру атак у грудні-лютому свідчить про поступовий відхід противника від виключно масованих хвильових обстрілів енергосистеми до комбінованої тактики виснаження та точкових уражень критичних вузлів. Основний акцент зміщується з масштабного одноразового ефекту до регулярного створення операційного навантаження на ППО, ремонтні бригади та диспетчерське балансування системи.

За останні місяці простежується тристадійна модель ударів. Спочатку застосовується масований запуск БпЛА типу "шахед" для перевантаження протиповітряної оборони та розкриття позицій. Далі можливі обмежені ракетні або балістичні удари по окремих об’єктах енергетичної інфраструктури. Завершальна фаза часто включає повторні точкові атаки по вже пошкоджених елементах мережі з метою ускладнення відновлення.

Ймовірні пріоритетні цілі залишаються відносно стабільними. Насамперед це підстанції магістральних мереж, вузли передачі напруги 330-750 кВ, об’єкти теплової генерації та інфраструктура видачі потужності великих електростанцій. Така логіка ударів спрямована не на миттєвий блекаут, а на фрагментацію енергосистеми та ускладнення перерозподілу потоків електроенергії між регіонами.

З урахуванням температурного фактору 20-23 лютого ризик атак у період пікового споживання об’єктивно підвищується. У попередніх кампаніях простежувалася кореляція між хвилями похолодання та спробами завдати ударів по енергетиці у моменти максимального навантаження на систему. Це дозволяє противнику підсилювати ефект навіть обмежених за масштабом уражень.

Водночас статистика останніх місяців показує зниження частоти надмасованих ракетних атак порівняно із зимою 2022-2023 років та більшу залежність від дронових компонентів. Це свідчить про адаптацію тактики до наявних ресурсів і протидії ППО, а також про прагнення до більш економного використання високоточного озброєння.

Імовірний сценарій на період 20-26 лютого полягає не у спробі одномоментного системного удару, а у серії комбінованих атак середньої інтенсивності з інтервалами, спрямованих на підтримання постійної напруги в енергосистемі. Особливо вразливими залишаються регіони з уже пошкодженою інфраструктурою та складною схемою резервування мереж.

Окремо слід враховувати сезонний фактор. Наприкінці зими ефективність ударів по генерації дещо знижується порівняно з піком холодів, оскільки навіть незначне потепління після 24 лютого природно зменшує споживання. У таких умовах більш імовірним є фокус на мережевій інфраструктурі та логістиці електропостачання, а не на виключно генеруючих потужностях.

Загальна оцінка ризику для енергосистеми у зазначений період залишається підвищеною, але керованою. Поточна тактика противника спрямована радше на виснаження та локальну дестабілізацію, ніж на досягнення довготривалого системного колапсу. За наявного рівня адаптації енергосистеми, резервних схем живлення, імпортного балансування та оперативного відновлення найбільш імовірним наслідком залишаються точкові обмеження або короткострокові порушення, а не масштабні системні відключення.