Нафта, 22 день війни: Логістичний дефіцит проти ресурсного надлишку

Березень 2026 року став для енергетичних ринків періодом гострого логістичного колапсу, що штучно обмежив світову пропозицію нафти. Хоча деякі звіти фіксували падіння на 8 млн барелів на добу, консенсус-оцінка Міжнародного енергетичного агентства (IEA) вказує на значно стриманіші 2-4 млн барелів на добу, що все одно стало критичним шоком.

Бойові дії в районі Ормузької протоки фактично паралізували ключові експортні маршрути, створивши ситуацію, за якої фізична наявність ресурсу не гарантує його доставки. Країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт, зіткнулися з вимушеним обмеженням поставок у діапазоні 3-6 млн барелів на добу через ускладнення експорту та швидке накопичення запасів.

Це спровокувало стрибок котирувань Brent до $120, проте згодом ринок частково стабілізувався завдяки координованим інтервенціям зі стратегічних резервів. Важливу роль у стримуванні цін відіграло рішення IEA про вивільнення стратегічних резервів у масштабі 150-250 млн барелів, що дозволило втримати котирування в коридорі $90-105 за барель.

Попри поточну фізичну нестачу сировини, аналітики Goldman Sachs та J.P. Morgan відзначають формування суттєвого ресурсного надлишку поза зоною конфлікту, який за підсумками 2026 року може скласти 1-2 млн барелів на добу. Управління енергетичної інформації США (EIA) також прогнозує зростання запасів на 1,5-2 млн барелів на добу, розглядаючи поточний рівень цін як премію за геополітичний ризик.

Таким чином виникає парадокс "паперового профіциту": надлишок ресурсу вже закладений у статистику, але не може бути реалізований фізично через транспортні бар’єри, що робить пропускну здатність коридорів головним чинником ціноутворення.

Висока вартість бареля у березні стала стимулом для нарощування інвестицій у видобуток у США, Гаяні та Бразилії, що формує основу для майбутнього дисбалансу. Щойно ризики судноплавства в Ормузькій протоці знизяться, ринок зіткнеться не з дефіцитом, а зі стійким надлишком пропозиції.

За оцінками Goldman Sachs, у разі нормалізації трафіку ціни на Brent можуть знизитися до $60-70 за барель уже в четвертому кварталі 2026 року. Поточний дефіцит має переважно геополітичну природу і не відображає структурного браку ресурсів. Його зникнення швидко розгорне ринкову парадигму від дефіцитного очікування до фази агресивної цінової корекції на тлі накопичених світових запасів.