Як спроба Індії купити російські системи ППО погіршує буквально все
З останніх новин – Індія готова придбати ще п'ять російських систем ППО S-400 за $6,1 мільярда. Коротше кажучи, $1,22 млрд за одну систему. Тобто дорожче, ніж за систему Patriot.
Висновок простий: систем Patriot на комерційному ринку не так і багато залишилося, навіть якщо це ринок G2G, тобто без приватних гравців, лише з державними покупцями. Інакшими словами, навіть Данія вже не може купити необхідні їй системи Patriot зі ракетами, оскільки вони вже недоступні світові в достатній кількості.
Можливо, Данія багато про що шкодує. Данська прем'єрка Метте Фредеріксен свого часу віддала Україні весь арсенал данської артилерії – не те щоб просто від "щирого серця", а й задля того, щоб із арсеналів НАТО отримати щось назамін. Так, як хотіла й Польша, обіцяючи Україні літаки МІГ-27, щоб отримати від НАТО F-16. Але назамін нічого вже особливо не їде, бо часи не ті.
Високоякісної зброї мало – і вона потрібна гегемонам світового геопорядку: США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Китаю.
Дещо нагадує ситуацію у Фінляндії в 1940-ві роки. Фінляндія мала тоді дві війни проти СРСР: відому з книг "оборонну війну" 1939-1940 років та маловідому "наступальну війну" 1942-1944 років, котра завершилася відданням росіянам Карелії, території побіля Петрозаводську, та зобов'язанням не вступати в НАТО (Фінляндія туди все ж вступила навесні 2023 року, ще віруючи в перемогу України у Великій Війні).
Героїчно відбивши радянський наступ у 1940 році, Фінляндія дуже гонорово оголосила війну СРСР в 1942 році, сподіваючись на гарантії безпеки від Німеччини. Та коли фінські війська пішли в бій на радянську територію, німці не надіслали ані підкріплення особового складу, ані техніки – взагалі нічого. Виручили норвежці – але лише з постачанням їжі. Це були пайки на основі норвезької риби – оселедці, лососі, латвійські шпроти у вигляді консерв. До речі, латвійці навчилися заробляти на своїх шпротах великі гроші, а українці на своїй річковій рибі – ні. Є над чим задуматися Міністерству економіки України.
І от у 1942 році фінська армія пішла в бій ледь не з мрією дійти до Москви, а вже в 1944 – мусила укласти з СРСР вкрай невигідний для себе договір. Невигідний та некомфортний. Фінська дипломатична делегація мала вести перемовини про мир на території Москви, в результаті яких вийшла з перемовин з територіальними втратами та контролем СРСР над фінською внутрішньою політикою.
Ми живемо в складному світі. Думаю, вже і Білл Гейтс його не розуміє, хоча саме він у 1980-х створив операційну систему Windows, завдяки якій мільйони українців навчилися користуватися інтернетом, користуватися технологіями, вірити в електронний паспорт від "Дії", замовляти товари онлайн.
Це світ, де Індія купує надсучасні російські системи ППО – за великі гроші.
Питання тут складні. Від кого збирається захищатися Індія? Далі, якщо Індії – величезній країні – страшно, то як має бути страшно Молдові, Люксембургу, Фарерським островам, Гренландії, Андоррі, Монако, Ватикану, Мальті, Чорногорії та іншим невеликим країнам?
При цьому – Індія за ППО переплачує, а Україна ледве зводить кінці з кінцями в своєму державному бюджеті, не маючи грошей вже навіть на державну програму "Національний кешбек". Хоча ППО Україні вкрай потрібне. Особливо в Херсоні, де тривають дронові жахи від росіян. І не лише в Херсоні.
Є над чим задуматися.

геострегаавтора-аналітикастатті в голові все шкреберть,такі абсурди строчити.Індія має територіальні спори з Пакистаном і Китаєм- цього мало,щоб озброюватись?
Про які такі "арсенали НАТО" пише? є країни НАТО і вони кожна мають свої власні Збройні сили.
Хейтити спроби фінів визволити свої території від кацапів - то взагалі повна мерзота.
Та й Гренландія не зовсім країна,тим паче не маленька...