Чому голова "Укрпошти" нервує через невеликий штраф?

Після штрафу, який "Укрпошта" отримала від Національного банку України, керівник держкомпанії збентежився настільки, що в прямому ефірі вдався до лайки. Його вкрай обурили підсумкові цифри щодо компанії, яку він вважає успішною та прибутковою – хоча звітність каже про інше.

Така лексика у прямому ефірі – це, мабуть, щось нове в корпоративному управлінні. Але вже як є.

Ігор Смілянський, схоже, наслідує практики "співаючого ректора" Поплавського – багато харизми, купа хайпу, але небажання товаришувати із цифрами.

У будь-якому випадку, лайка в прямому ефірі залишиться в анналах вітчизняного корпоративного управління, але що там по цифрах?

Власне, штраф

17 березня НБУ наклав на "Укрпошту" штраф у 255 тис. грн "у зв'язку з неподанням товариством до Національного банку інформації/документів та/або їх копій, що запитувалися відповідно до установлених Національним банком вимог у встановлені строки".

Нацбанк, судячи з його заяв, вбачає в компанії чималі проблеми через "відсутність в АТ "Укрпошта" належних систем корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками".

У перекладі на звичайну мову, це може означати, що компанія не здатна запобігти серйозним проблемам, які можуть виникнути через ускладнення умов роботи. Наприклад, через проколи у фінансовому моніторингу або через проблеми з платоспроможністю.

Але замість цього Ігор Смілянський звинувачує НБУ в переслідуваннях.

255 тис. грн – це абсолютно гуманний штраф після того, як за останні два роки НБУ тричі вимагав навести лад із управління ризиками та фінмоніторингом: у березні 2024, а також у серпні та грудні 2025 року.

Серед іншого НБУ вдався в 2024 році до значно більш суттєвого штрафу – більше 17 млн грн.

До речі: в червні 2025 штраф у 90,6 млн грн Нацбанк наклав на Nova Pay, фінансову компанію "Нової пошти", але реакція була більш адекватною – компанія оголосила, що сплатить штраф та запровадить зміни для виправлення зауважень.

Ситуація в компанії "Укрпошта" щодо практик управління була настільки дивною, що з наглядової ради в серпні 2025 пішло троє членів: двоє незалежних (Олена Малинська та Рінат Абдрасілов) та один, що був представником держави (Сергій Деркач). Ще один незалежний – Якоб Карновскі, голова наглядової ради, пішов у 2024 році, але то вже давня справа.

Зараз у наглядовій раді державу представляє Олександр Ярема, який був призначений 27 серпня 2025 року замість Сергія Деркача. Із незалежних членів наглядової ради залишилися Ґері Джон Керрол та Ігор Мітюков, до них 27 серпня минулого року додалась Ірина Чала.

Тобто в наглядовій раді мало бути п'ять незалежних членів, залишаються поки троє.

Тож, схоже, що з літа 2025 року Ігор Смілянський мав можливість керувати компанією, не надто озираючись на її наглядову раду. Певно, це й на результатах діяльності позначилось.

Станом на зараз усі незалежні члени наглядової ради знаходяться в статусі "кульгавих качок", оскільки 27 березня Міністерство економіки оголосило про початок конкурсу на відбір усіх п'яти незалежних членів наглядової ради. Цей конкурс розпочався 30 березня 2026 року із кінцевим терміном подання документів 24 квітня.

Чи не тому так нервує пан Смілянський, що нові члени наглядової ради виявляться не настільки беззахисними, як попередні?

Власне, подальші перспективи будуть більш зрозумілі насамперед за результатами відбору незалежних членів наглядової ради "Укрпошти".

Тут є цікавий сигнал: Ірина Чала ще має право перебувати два з половиною роки на посаді члена наглядової ради, а от у Мітюкова та Керрола трирічний термін сплив у березні. Але конкурс оголосили не на чотири вакантні посади, а на всі п'ять. Тобто держава, як акціонер, прагне повного перезавантаження наглядової ради.

Вибух балансу

Та повернемося до цифр. Вони цікаві.

Згідно з наявними у відкритих джерелах попередніми (ще не підтвердженими аудитом) даними, баланс (активи) компанії за підсумками 2025 року збільшився більш ніж удвічі, порівняно із даними за 2024 рік: 26,5 млрд грн проти 11,54 млрд грн.

Це сталося, на жаль, не через нову якість управління, про що свідчать цілком офіційні дані, що були оприлюднені в листі очікувань акціонера на 2026 рік. Зокрема, акціонер зафіксував збиток за підсумками 2025 року в сумі 207 млн грн, хоча це, звісно, краще ніж збиток у 2024 році в сумі 413 млн грн.

Навіть поверхневий аналіз доступних у відкритих джерелах цифр свідчить про те, що бюджет роздувся через дві цифри – більш ніж на 2,7 млрд грн переоцінені основні засоби та майже вчетверо збільшені залишки коштів на рахунках в банках – на понад 12 млрд грн.

Через ці цифри зріс баланс компанії, але, як бачимо, це навряд чи надало здоров'я її фінансам, оскільки ці залишки коштів на рахунках мали б бути виплачені невдовзі після звітної дати – 31 грудня 2025 року.

Власне, про це свідчить зростання за рік на 12,8 млрд грн сум, які проходять у розділі пасивів як "Інші поточні зобов'язання".

Ще одна доволі цікава цифра: дохід компанії за минулий рік.

Він склав, згідно з даними з листа очікувань акціонера, 13,12 млрд грн за 2025 рік проти 12,98 млрд грн у 2024 році, тобто більше лише на 1,08%, що в шість разів менше за темпи інфляції.

Це сталося, зокрема, через зменшення в 2025 році кількості посилок до 43 млн одиниць проти 48 млн одиниць у 2024 році.

Також скоротилась і кількість виплачених пенсій. До речі, ця цифра скоротилася далеко не за рахунок зменшення кількості пенсіонерів, а тому що "Укрпошта" продовжує втрачати позиції в цьому сегменті послуг.

Можна було б аплодувати майже трикратному зростанню доходу від продажу майна, непотрібного "Укрпошті" для профільної діяльності. Але отримана від цього сума не виглядає надто вражаючою – 183 млн грн.

Імовірно, це свідчить про реальну ліквідність того майна компанії, яке Ігор Смілянський вважає недооціненим, хіба ні?

У своїй статті, що була опублікована в жовтні 2025 року, я згадував про те, що підписана Смілянським і завірена поважними аудиторами звітність компанії за підсумками 2024 року містить цифру 210,2 млн грн власного капіталу станом на 31 грудня 2024 року.

Якщо в підтвердженій аудиторами звітності за 2025 рік буде присутня вже згадана вище цифра збитків за 2025 рік у 207 млн грн, то власний капітал компанії виявиться майже нульовим.

Що з цим робити? Напевно, варто створити систему якісного корпоративного управління, а також передусім навести лад у звітності. Зокрема, є сенс для початку припинити демонструвати високий клас так званого "креативного фінансового обліку" (Creative Accounting), який схожий у нашому випадку скоріш на фінансову еквілібристику.