Як в Україні вирощують оборонних єдинорогів: погляд ізсередини акселератора Defence Builder

Індустрія дронів

Десять українських операторів дронів на навчаннях Hedgehog в Естонії за добу симулювали знищення двох десятків одиниць бронетехніки 12 країн НАТО, а на морських навчаннях REPMUS у Португалії українська команда "потопила" натівський фрегат безпілотним морським дроном Magura V7.

У січні 2026 року Європарламент прямо визнав, що Європа стикається із загрозою масованих дронових атак і потребує нових рішень для протидії.

На початку повномасштабного вторгнення в Україні було приблизно десять оборонних компаній і жодної серійної лінії виробництва дронів. Три роки по тому військові доктрини країн НАТО переписуються на українському досвіді та експертизі – а сама Україна поступово перетворюється з отримувача безпекової допомоги на постачальника рішень.

Цей досвід починався з імпровізації.

У жовтні 2022 року перший задокументований повітряний бій між двома безпілотниками виглядав так: оператор DJI Mavic протаранив зверху російський апарат, збив його і повернувся на базу. Відтоді за цією імпровізацією виросла повноцінна індустрія.

За даними спільного дослідження Defence Builder, KSE Institute та Brave1, кількість defence-tech компаній в Україні зросла з приблизно десятка до близько 1 500. Три найбільші сегменти – БПЛА, наземна робототехніка, РЕБ – подвоїлися з $2,8 млрд до $6,8 млрд за один 2025 рік. Інвестиції за три роки зросли в 19 разів і досягли $129 млн – і це лише публічні угоди.

Індустрія зростає екстремально швидко, партнерства – теж.

У рамках програми Build with Ukraine, запущеної в середині 2025 року, українські компанії та європейські партнери створюють спільні підприємства: українська сторона дає бойовий досвід і валідовані технології, партнери – капітал і виробничі потужності.

Наразі таких JV вже понад десяток, зокрема і з Quantum Systems, Helsing, Rheinmetall, Wingcopter. Загальний обсяг оголошених інвестицій тільки з Данією, Фінляндією та Латвією досяг 800 млн євро.

Головне завдання тепер – перевести якомога більше рішень із форми стартапів у зрілі компанії, здатні виробляти серійно, проходити закупівлі та працювати з міжнародними партнерами. Є значний сегмент команд, які мають працюючу технологію і бойову перевірку, однак їм бракує бізнес-структури, юридичної готовності, доступу до капіталу та системного розуміння того, як розвивати технологію далі: від прототипу до серійного продукту, який витримує не лише бойові умови, а й вимоги сертифікації, інтеграції в існуючі системи та масштабування виробництва.

Defence Builder Accelerator існує саме для того, щоб цей розрив скоротити. Акселератор працює з 2024 року, через програму пройшло понад 25 компаній, а сукупна оцінка компаній перших двох батчів перевищила $100 млн.

За чотири місяці програми команди отримують менторську підтримку від 30+ фахівців з оборонного та венчурного середовища за двома напрямками. Бізнесовий вчить порахувати юніт-економіку, побудувати юридичну структуру під інвестицію, підготувати фандрейзинг і розібратися в державних закупівлях. Військовий включає тестування на полігонах і в бойових умовах, верифікацію продукту. Окремий блок готує компанії до виходу на міжнародні ринки: due diligence за стандартами НАТО AQAP, розуміння того, що шукають прайм-підрядники в партнерах для JV та M&A, робота зі Службою експортного контролю для отримання експортних дозволів. На виході – компанія, готова до першого контракту та інвестиційного раунду.

У третьому наборі акселератора 9 команд, які відбиралися за принципом того, що стане критично затребуваним на полі бою через пів року. Середній рівень технологічної готовності учасників складає TRL 6, тобто прототипи вже перевірені в реальному середовищі.

Тож хто увійшов у Batch 3.0?

Trident Group: коли сигнал зникає, але місія триває

У сучасній війні GPS не є гарантією. Радіоелектронна боротьба перетворила навігацію на одну з найуразливіших точок безпілотних систем. У таких умовах навіть найсучасніший дрон може втратити орієнтацію в останні секунди перед ураженням цілі.

Trident Group працює саме з цією вразливістю. Їхній підхід ґрунтується на автономності. Система використовує комп'ютерний зір і алгоритми наведення, які дозволяють апарату завершити місію навіть тоді, коли зв'язок із оператором обмежений або відсутній.

Їхній продукт Trident LMT – це модуль кінцевого наведення, який зменшує навантаження на оператора під час найкритичнішої фази місії. Щойно оператор фіксує ціль, система бере управління на себе – підтримуючи відстеження цілі та автономно керуючи БпЛА на кінцевій фазі, зокрема й у разі втрати зв'язку, що є особливо важливою функцією з огляду на інтенсивність радіоелектронної боротьби на сучасному полі бою.

Платформа розгорнута та вже використовується у понад 15 військових підрозділах, пройшла перевірку в реальних бойових умовах та валідована Генеральним штабом Збройних Сил України.

Taurex: рух там, де немає дороги

Логістика у війні часто залишається поза увагою, хоча саме вона визначає стійкість підрозділів. Останній рік характеризується саме розвитком наземних роботизованих комплексів. Доставити боєкомплект або евакуювати пораненого іноді складніше, ніж виконати бойове завдання.

Taurex виглядає як відповідь інженерів на це завдання. Його конструкція побудована навколо ідеї постійного контакту з поверхнею. Шарнірна рама дозволяє машині рухатися там, де класична техніка втрачає зчеплення або перевертається. НРК здатний перевозити понад 300 кг із запасом ходу понад 80 км на одному заряді. Окрім шарнірної спеціалізованої рами високу прохідність забезпечують безповітряні колеса та супутниковий зв'язок для керування.

Платформа не прив'язана до однієї функції. Вона може перевозити вантажі, працювати з додатковим обладнанням, змінювати конфігурацію під конкретну задачу. У цьому є певна логіка сучасної війни. Універсальність часто виявляється важливішою за вузьку спеціалізацію. Taurex уже отримав експертну валідацію як перспективна технологія для ЗСУ.

WingTech: нова глибина уражень противника

Глибина ураження в умовах сучасної війни більше не визначається лише артилерією або ракетами. Безпілотні системи літакового типу поступово займають цю нішу, пропонуючи інший баланс вартості та ефективності.

WingTech працює саме в цьому сегменті.

WingTech – команда, що розробляє та виробляє БпЛА літакового типу для виконання ударних і логістичних задач на середніх дистанціях.

Їхній БпЛА "HABA" забезпечує можливість високоточного удару на великій відстані в умовах відсутності сигналу GPS та інтенсивної роботи РЕБ. В даному продукті можливі зліт та навігація без сигналу GPS завдяки власним інерціальним системам та навігації за радіомаяками. Автоматична посадка без парашута забезпечує повторне бойове застосування та швидке перебазування.

Операційний радіус HABA – 300 км, при цьому максимальна дальність ураження – до 600 км. Даний продукт може нести 5-8 кг корисного навантаження.

БпЛА дозволяє виконувати низьковартісні операції з ураження цілей у глибокому тилу з можливістю багаторазового використання системи, що мінімізує ризики для екіпажу та час розгортання. Це змінює економіку застосування. Кожен виліт перестає бути одноразовим рішенням.

Особливу увагу команда приділяє не лише розробці, а й оптимізації виробництва. У їхньому підході відчувається зміщення фокуса на масштабування варіантів рішень. Це той момент, коли технологія модульності платформи та можливості повторного використання є необхідними в сучасних бойових умовах.

БпЛА "HABA" вже понад рік проходить випробування в реальних бойових умовах, де отримав позитивні відгуки від військових та продовжує активне розгортання на фронті.

Frost Works: слухаючи небо

Повітряні загрози змінилися. Вони стали дешевшими, менш помітними, проте масовішими. Відповідно змінилася і логіка їх виявлення.

Frost Works пропонує дивитися на це як на багатошарову систему, а не як на окремий сенсор. Їхня система поєднує акустичні та радарні сенсори, які працюють у координації між собою. Система дозволяє виявляти повітряні загрози на гранично малих висотах (з огинанням рельєфу місцевості), зокрема БпЛА типу Shahed.

Це система злиття даних, що інтегрує акустику та радари для виявлення і супроводу низьковисотних повітряних загроз. Малопотужні мережеві вузли забезпечують широкозонне спостереження та передають точні координати навіть у складних умовах, формуючи точні траєкторії руху цілей.

Це багаторівневий процес, у якому кожен елемент системи доповнює попередній, додаючи більше чіткості та точності. У результаті формується картина, достатньо швидка для раннього виявлення й достатньо детальна для ухвалення рішень та перехоплення цілей.

Fremen: відчуває загрозу поруч

Команда Fremen працює на іншому рівні. Їхній пристрій здатен захистити дорогі розвідувальні дрони від перехоплення. Адже дедалі частіше розвідувальні дрони знищуються дешевими дронами-перехоплювачами.

Fremen пропонує бортовий модуль вагою до 1 кг для БпЛА, який дозволяє йому вижити. Це невеликий модуль, що встановлюється на борт дрона і постійно сканує простір навколо. Він виявляє наближення загрози та активно допомагає її знешкодити.

Проте цей пристрій – не тільки для самозахисту БпЛА. Fremen корисний для пошуку ворожих ретрансляторів, установок РЕБ та радіорозвідки. Що своєю чергою додає новий рівень обізнаності на полі бою. Дрон починає відчувати середовище.

А у просторі, де загроза з'являється за секунди, передбачати – означає вижити.

Telearmy: безпека на передовій і підвищення ударної потужності завдяки перевіреній у бойових умовах технології дистанційного керування

Наземна техніка залишається критично важливою на полі бою – і водночас є найбільш вразливим елементом. Кожен військовий усередині машини – це ще одне життя, безпосередньо наражене на небезпеку.

Через поширення дешевих та високоефективних дронів ризик ураження для екіпажної техніки зріс у чотири рази. Із "сірою зоною" в більше ніж 25 км можливість дистанційного керування транспортом стала критично важливою для логістики, евакуації та операцій на передовій.

Telearmy пропонує технологію керування бойовими машинами дистанційно, без необхідності повної перебудови платформи з нуля. І це принципова різниця. Замість того, щоб роками чекати на системи нового покоління, Telearmy трансформує техніку, яка вже сьогодні перебуває на озброєнні.

Такий підхід – практичний, готовий до масштабування і створений під реалії сучасної війни. Армії не можуть дозволити собі повну заміну парку техніки посеред війни. Їм потрібні рішення, які вже зараз підвищують виживаність.

Дистанційне керування уже давно пройшло стадію експерименту й стало необхідністю сучасного поля бою. Дана система вже активно застосовується на фронті в провідних підрозділах. За оцінками НАТО – визнано однією з ТОП-15 найновітніших технологій (Emerging Technologies).

Telearmy перетворює наявні машини на дистанційно керовані платформи – зменшуючи ризики для людей і зберігаючи бойову ефективність.

Завдяки своєму досвіду Telearmy забезпечує: постійний зв'язок завдяки інтелектуальному паралельному використанню кількох мереж; керування на будь-якій відстані (наразі зафіксовано рекорд у 4300 км); керування на будь-якій швидкості (наразі зафіксовано рекорд 157 км/год).

BlueShadow: перелом у захисті узбережжя та критичної інфраструктури

Чорноморське узбережжя України майже щодня зазнає атак дронів типу Shahed, при цьому відсутні ефективні засоби їх виявлення над акваторією. Ці атаки перевантажують наземні системи ППО, залишаючи мінімальний час на реагування, та вражають порти, енергосистеми й цивільне населення в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, а також становлять загрозу для країн, що знаходяться поруч.

Збитки перевищують $850 млн від руйнування портової інфраструктури та $150 млрд загалом по регіону. Наявні системи протиповітряної оборони не були розраховані на такий профіль морських загроз.

Команда BlueShadow працює саме з протидією цьому типу загрози. Вони виступають головним інтегратором та інтелектуальним рівнем управління (C4ISR), що координує рій безекіпажних надводних морських дронів. Дані рішення автономно виявляють, супроводжують та перехоплюють ударні дрони на підльоті, ще до того, як ті досягнуть берега.

В основі системи лежать два ключові програмні продукти: BlueShadowCore (платформа C4ISR) та BlueShadowEdge (модуль виконання місій для автономних систем).

Раннє виявлення дає час для оперативного реагування. А час у війні часто є найціннішим ресурсом.

NEBOSTRAZH: швидкість реакції

FPV-дрони створили новий тип загрози. Вони швидкі, маневрені і зявляються раптово. Людина не завжди встигає відреагувати.

На сьогодні FPV-дрони є причиною 70-80% бойових втрат на полі бою. Засоби РЕБ дедалі частіше втрачають свою ефективність, оскільки псевдовипадкове перелаштування робочих частот, керування через оптоволокно, автономний рух за маршрутними точками та ШІ-наведення роблять класичну радіоелектронну боротьбу менш ефективною.

Система NEBOSTRAZH намагається розв'язати цю проблему через автоматизацію протидії. Камери, алгоритми й турель працюють як єдине ціле. Виявлення переходить у супровід, супровід – в ураження.

Команда розробників створила автономну антидронову систему захисту на базі ШІ, що поєднує мобільну мультисенсорну турель SM-1 та FPV-перехоплювач, які керуються єдиним ШІ для виявлення цілей. ШІ навчається на унікальному масиві українських бойових відеоданих, який збирався роками з багатьох джерел та пройшов експертну верифікацію. Він фіксує реальні бойові умови та класи загроз.

NEBOSTRAZH може супроводжувати одночасно до 20 цілей із автономною чергою ураження. Система має три типи сенсорів: тепловізійний, оптичний та акустичний, що дозволяє виключити можливість відмови системи через придушення одного з них.

Поза межами акселератора

Defence Builder у цьому контексті є частиною значно ширшого процесу. Defence-tech ринок поступово переходить до стійких системних компаній, що активно масштабуються.

Третій набір акселератора показує, що цей перехід уже відбувається. Рішення стають зрілішими, а команди думають не лише про продукт, а й про його місце в загальній архітектурі війни.

І, можливо, найважливіше. У цих розробках відчувається практичний досвід. Вони створюються для війни, яка триває зараз, із чітким баченням подальшого розвитку.