Депозити, кредити й валютний курс: Яким може бути друге півріччя для банківського ринку

Друге півріччя 2026 року для банківського сектору, найімовірніше, пройде в режимі обережної стабільності. Це не означає, що ринок буде позбавлений ризиків. Війна, інфляція, ситуація на паливному ринку, міжнародна фінансова підтримка та валютні очікування й надалі формуватимуть порядок денний. Але за базового сценарію банки працюватимуть у достатньо прогнозованих умовах: гривневі депозити збережуть привабливість, кредитування поступово розвиватиметься, а валютний ринок залишатиметься під контролем завдяки режиму керованої гнучкості.

Інфляційна "температура"

Ключовим орієнтиром для всього фінансового ринку залишатиметься інфляція. Саме її динаміка визначатиме подальші рішення Національного банку щодо облікової ставки, а через неї і вартість ресурсів для банків, рівень депозитних ставок і можливості для кредитування.

За підсумками травня інфляція в Україні становила 0,9% у місячному вимірі, а в річному – сповільнилася до 8,2%. Це все ще відчутний ціновий тиск, але вже нижчий, ніж у квітні, коли річна інфляція становила 8,6%. Якщо у другому півріччі не виникне нових цінових шоків, інфляція може залишатися в межах 8-9% у річному вимірі. За такого розвитку подій Національний банк матиме підстави зберігати обережну, але відносно стабільну монетарну політику.

Читайте також: Перевернутий монетарний дизайн: Про що говорить монетарна політика НБУ

Для банків це означатиме менше ризиків різких змін у депозитних ставках, більшу передбачуваність вартості ресурсів і кращі умови для поступового розширення кредитування. Тобто ставка НБУ залишатиметься фактично "температурою" всього банківського ринку.

Водночас одним із важливих ризиків для інфляції залишається пальне. Загалом із березня до травня середня вартість бензину А-95 зросла на 20,8%, а дизельного пального – на 37,3%. Для банківського сектору це важливо, адже вартість пального впливає на логістику, собівартість бізнесу, платоспроможність позичальників і, зрештою, на споживчі ціни. Якщо ринок пального у другому півріччі уникне нових різких стрибків, це може посилити, "утвердити" прогнозованість: НБУ не матиме потреби різко посилювати монетарні умови, а банки зможуть зберігати привабливі пропозиції як для вкладників, так і для позичальників.

Депозити: привабливість збережеться

У другому півріччі середні ставки за гривневими депозитами можуть перебувати в межах близько 14-14,5% річних залежно від терміну розміщення коштів. Найбільш збалансованими для багатьох вкладників залишатимуться депозити на 6-9 місяців: вони поєднують достатньо високу дохідність з прийнятною гнучкістю. Річні вклади, зі свого боку, можуть бути цікавими для тих, хто готовий зафіксувати дохідність на довший період і отримати більший запас стійкості на випадок помірного послаблення гривні.

Головна логіка для вкладника проста: депозит залишається доцільним, якщо його чиста дохідність перекриває інфляцію та не поступається валютній альтернативі. За поточних ставок навіть шестимісячний гривневий вклад зберігатиме сенс, якщо курс долара не вийде за межі прогнозованого коридору. Депозити на 9 і 12 місяців матимуть ще більший запас стійкості і щодо інфляції, і щодо потенційної курсової динаміки.

Тому гривневий депозит у другому півріччі залишатиметься одним із найбільш зрозумілих інструментів заощадження для громадян. Він не обіцяє надприбутків, але дає передбачуваність, фіксовану дохідність і захист від імпульсивних фінансових рішень, якими, наприклад, може бути хаотичне скуповування валюти.

Кредитування: потрібен капітал

У кредитному сегменті ключову роль і надалі відіграватимуть державні та партнерські програми. Серед державних інструментів важливими залишаються "Доступні кредити 5-7-9%" для бізнесу, "єОселя" для громадян, які прагнуть придбати власне житло та програми з енергокредитування.

Водночас дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із виробниками, постачальниками основних засобів бізнесу, транспорту, енергетичного обладнання, а також спільні іпотечні програми з девелоперами. Саме такі механізми дають змогу підприємцям інвестувати в розвиток справи, а громадянам отримати житло на доступніших умовах та убезпечити себе від можливих перебоїв з електропостачанням.

Але розвиток кредитування має одну базову умову: банки повинні мати достатній капітал, резерви та передбачувані правила гри. Саме тому дискусія навколо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків безпосередньо стосується не лише банків, а й позичальників.

Читайте також: Гетманцев проти банкірів: Чи стане 50% податок на прибуток банків вічним?

За оцінками профільних асоціацій, якщо ставка податку на прибуток банків залишиться на рівні 50%, у 2027 році банки можуть сплатити близько 20 млрд грн до бюджету. Але ці самі кошти потенційно могли б створити до 200-300 млрд грн кредитного ресурсу для економіки. Тому питання полягає не в тому, скільки бюджет може отримати, а який обсяг кредитування економіка може недоотримати у 2027 році.

Надмірне податкове навантаження може обмежити здатність банків нарощувати кредитні портфелі, формувати резерви та активніше фінансувати бізнес і громадян. А отже, прагнення отримати швидкий фіскальний ефект може суперечити стратегічній меті – розширенню кредитування економіки.

Без "перепадів курсової напруги"

Ще однією важливою передумовою стабільної роботи банківського сектору залишатиметься ситуація на валютному ринку. Для банків курсова стабільність має фундаментальне значення: вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та довіру до гривневих інструментів.

Головним стабілізатором залишатиметься режим "керованої гнучкості". Його суть полягає в тому, що Національний банк не фіксує курс, але водночас згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій, не допускаючи різких неконтрольованих "перепадів курсової напруги".

За базового сценарію, який передбачає достатні обсяги міжнародної підтримки, контрольовану інфляцію, активну роль НБУ та відсутність нових надзвичайних зовнішніх шоків, у другому півріччі курс долара може перебувати в коридорі 45,5-46,5 грн/$, а курс євро – в межах 52,5-53,5 грн/€.

Ризики при цьому залишаються очевидними: війна, атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, можливе загострення на Близькому Сході, збільшення попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск. Але очікується, що, як і раніше, завдяки Нацбанку, курсові зміни будуть контрольованими, помірними. Різке або некероване послаблення гривні малоймовірне.

Друге півріччя 2026 року може стати для банківського сектору періодом обережної, але "робочої" стабільності. Гривневі депозити залишатимуться привабливими, кредитні програми будуть важливим інструментом підтримки бізнесу і громадян, а валютний ринок достатньо прогнозованим.