4,4 км на годину: Аналіз швидкості вантажообігу Росії

Справжній пульс російської економіки вимірюється не швидкістю літаків чи кур'єрських фур, а показником середньої макроекономічної швидкості товарної маси.

Якщо проаналізувати офіційну статистику РФ до початку 2022 року (період стабільного функціонування логістичних ланцюгів), ми отримаємо парадоксальний результат. Фізична швидкість, з якою одна тонна російського вантажу долає один кілометр, дорівнює швидкості пішохода. Вона становить близько 4,4 км на годину.

Щоб зрозуміти, як виникає ця "черепашача" швидкість, необхідно відкинути показники у тоннах і подивитися на вантажообіг – тонно-кілометри (т-км), який враховує не лише масу, але й відстань. За даними російської статистики за 2021 рік, загальний комерційний вантажообіг країни становив близько 5,6 трлн т-км.

Структура цього обсягу є вироком для будь-яких ідей про швидку логістику. Трубопровідний транспорт займає близько 48%, залізничний транспорт – 45%, автомобільний – 5%, водний (річковий та морський) – 2%, а авіація – менше 0,1%.

Майже 93% економіки у фізичному вимірі переміщується трубами та залізничними коліями. Авіація та автомобільний транспорт, які забезпечують швидкість, статистично не впливають на загальну макроекономічну картину. Фури працюють на коротких "плечах" (середня відстань перевезення автотранспортом у РФ – менше 50 км), а літаки перевозять лише легкі товари з високою доданою вартістю.

Російська залізниця звітує про дільничну швидкість потягів на рівні 35-40 км/год. Проте для власника вантажу ця цифра є фікцією. Визначальним метричним показником є комерційна швидкість – час обороту вантажного вагона від моменту завантаження до наступного циклу.

У 2021 році середній час обороту вагона складав 17 діб при середній дальності перевезення близько 1800 км. Якщо ми переведемо ці дані у реальну швидкість переміщення товару, математика буде невблаганною: 1800 км поділити на 17 діб та на 24 години дорівнює 4,4 км/год.

Чому вантаж повзе зі швидкістю людини? Весь час поглинає інфраструктурний колапс і бюрократія. Товар тижнями чекає на завантаження, вагони простоюють на сортувальних станціях під час переформування складів, а так звані "кинуті" потяги (яким не вистачило локомотивів або вільних колій) можуть стояти у відстійниках добами. Рух самого локомотива становить лише малу частку життєвого циклу товарної партії.

Інша половина російського вантажообігу (48%) припадає на трубопровідний транспорт. Для сировинної економіки – це критична артерія. Нафтопроводи ("Транснефть") працюють цілодобово і безперервно, що створює ілюзію високої ефективності.

Однак закони гідродинаміки неможливо обійти. Технологічна лінійна швидкість потоку сирої нафти в магістральних трубах підтримується на рівні 1-1,5 метра на секунду. У перерахунку на звичні показники – це 5,4 км/год. Це безперервна, але надзвичайно повільна річка капіталу, яка фізично не може рухатися швидше без руйнування інфраструктури від гідроударів та надмірного тиску.

Навіть ті 2% вантажообігу, що припадають на водний транспорт (Північне завезення, річки Сибіру), погіршують загальну картину. Хоча баржа може йти зі швидкістю 10-15 км/год, навігація триває лише 5-6 місяців на рік. В інший час вантажі чекають. Якщо розрахувати середньорічну макроекономічну швидкість водного транспорту з урахуванням простою, вона падає до 5-6 км/год.

Якщо звести всі ці дані у єдину середньозважену формулу, макроекономічна швидкість логістики РФ (швидкість переміщення капіталу в товарній формі) коливається у вузькому коридорі між 4,4 та 6,5 км/год.

Для величезної території це не просто логістична проблема, це фундаментальне економічне гальмо. Низька комерційна швидкість означає, що колосальні обсяги капіталу (сотні мільйонів тонн вугілля, металу, нафти, лісу) перманентно "заморожені" в дорозі. Вони не генерують прибутку, не працюють на економіку, а лише повільно дрейфують континентом.

Автомобілі та літаки не здатні розігнати цю систему, оскільки їхня частка у загальній масі мізерна. Російська економіка жорстко прив'язана до інфраструктури, яка фізично спроможна рухати товари не швидше, ніж іде пішки звичайна людина.