Бізнес не повинен стати для ветерана продовженням війни

Під час бойових дій багато моїх побратимів говорили, що після демобілізації хотіли б відкрити власну справу або повернутися до бізнесу, яким займалися до війська. Для когось це можливість продовжити професійний шлях. Для когось – спосіб знову самостійно будувати своє життя, відновити своє довоєнне життя, або почати з чистого аркуша та реалізувати давню мрію.

Це не поодинокі розмови. За дослідженням Українського ветеранського фонду, майже 63% опитаних військовослужбовців заявили, що після демобілізації однозначно хотіли б займатися власною справою. Ще понад 11% уже мають бізнес. Водночас близько 35% очікують, що потребуватимуть інвестицій.

Отже, зі збільшенням кількості демобілізованих ветеранів запит на фінансування лише зростатиме. Але важливо розуміти: найчастіше йдеться не про абстрактний кредит "на розвиток".

Підприємцю потрібен конкретний інструмент, який одразу почне працювати й приносити дохід: автомобіль для перевезення продукції, техніка для обробки чи збору урожаю, будівельна техніка, верстати, торговельне обладнання або сонячна електростанція. Фактично кошти залучаються для створення активу, який має забезпечити стійкість бізнесу.

Є й інша велика потреба – обігові кошти. Чимало підприємств працювали ще до повномасштабного вторгнення. Після того як власник долучився до Сил оборони, управління могли взяти на себе партнери або члени родини. А після повернення ветерана бізнесу потрібні ресурси, щоб відновити обсяги роботи, закупити сировину, повернути клієнтів або вийти на новий рівень.

Підтримка має враховувати реальність

Ветеранське підприємництво розвивалося швидше, ніж формувалася законодавча база. Ще до ухвалення профільного закону "Про ветеранське підприємництво" ми самостійно розробили критерії ветеранського бізнесу та спеціальні умови для цього напрямку.

На мою думку, підтримка не повинна обмежуватися лише підприємствами, які на 100% належать ветерану. Реальність значно складніша.

Військовослужбовець може залишатися співвласником компанії, тоді як оперативне управління бере на себе партнер або дружина. Він може володіти часткою в бізнесі, очолювати підприємство або працювати як ФОП. Формальні критерії не повинні відсікати такі компанії лише тому, що структура власності не вкладається у надто вузьке визначення.

Ми маємо діяти на випередження і бачити за документами реальну історію підприємства: хто його створював, хто зберігав робочі місця, хто підтримував військові підрозділи та як бізнес працював, поки його співвласник перебував у війську.

Знижена кредитна ставка важлива, але її недостатньо

Для ветеранського бізнесу можуть діяти пільгові умови в межах програм "Доступні кредити 5-7-9%" і "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%". Окремі банки додатково компенсують частину процентної ставки власним коштом.

Наступним логічним кроком могло б стати подальше здешевлення ресурсів. Ефективна ставка на рівні близько 3% річних була б оптимальним орієнтиром для ветеранського малого та середнього бізнесу, а також стартапів.

Окрема програма за участю міжнародних фінансових інституцій могла б суттєво розширити наявну систему підтримки.

Грантові програми також справді допомагають. Наприклад, ветеранські програми "єРобота" дають змогу отримати від 250 тис. до 1 млн грн на створення або розвиток власної справи. Однак для придбання вантажного автомобіля, будівельної техніки, виробничої лінії чи енергетичного обладнання цього часто недостатньо. Крім того, попит на гранти суттєво перевищує пропозицію.

Саме тому грантові й кредитні механізми мають не конкурувати, а доповнювати один одного. Грант може покрити частину початкових витрат, зменшити суму кредиту, а отже – і майбутнє навантаження на бізнес.

Не лише гроші

Ветерану часто потрібні не тільки кошти. Йому потрібен зрозумілий алгоритм дій.

Де знайти необхідну техніку? Який власний внесок потрібно мати? Як оформити співвласність? Яку систему оподаткування обрати? Яким буде щомісячний платіж? Чи вистачить доходу, якщо продажі тимчасово скоротяться?

Тому індивідуальний супровід стає не менш важливим, ніж процентна ставка.

Програма підтримки може охоплювати не лише кредитування, а й відкриття та обслуговування рахунків ФОП, бізнес-картки, еквайринг, депозитні й карткові продукти, іпотечні програми, консультації та доступ до партнерських пропозицій виробників і постачальників.

Дуже важливо звертатися до банку не тоді, коли бізнес уже гостро потребує грошей, а ще на етапі планування. Попередня консультація допоможе зрозуміти можливий обсяг фінансування, вимоги до власного внеску, пакет документів і реальне щомісячне навантаження.

Це значно безпечніше, ніж спочатку побудувати надто оптимістичну модель, а потім терміново шукати кошти для її порятунку.

Щоб не "ламати" бізнес-план

Більша частина військових звикли чітко виконувати поставлені завдання в умовах обмеженості ресурсів. У бізнесі вже завдання потрібно визначати самому, а план – постійно перевіряти та за потреби переписувати.

Одна з найпоширеніших помилок – бажання якомога швидше запустити ідею без дослідження ринку та потреб майбутніх клієнтів. Але надзвичайно складно одразу вийти на ринок з ідеальним продуктом.

Потрібно бути готовим слухати споживачів, змінювати пропозицію, перевіряти різні моделі та адаптуватися до реального попиту.

Ще до реєстрації підприємства важливо визначити форму ведення бізнесу, систему оподаткування, модель корпоративного управління та порядок бухгалтерського обліку. Якщо є кілька співвласників, потрібно заздалегідь розподілити відповідальність і домовитися, хто ухвалюватиме ключові рішення.

І не варто залишатися з бізнес-ідеєю наодинці. Навчальні курси, консультації, грантові програми, громадські й ветеранські організації, а також досвід ментора можуть дати не менше, ніж безпосередньо кредитні кошти.

Кредит не повинен бути "на межі"

Перед зверненням по фінансування потрібно чітко визначити його мету. Не просто назвати суму, а пояснити, на що саме підуть кошти та як це придбання вплине на доходи. Адже що конкретніша мета, то легше оцінити доцільність кредиту і підібрати комфортні умови.

Окремо потрібно розрахувати реальне щомісячне навантаження. Платіж не повинен перебувати "на межі можливостей". Бізнес має бути здатним обслуговувати борг навіть у разі сезонного спаду, тимчасового скорочення доходів або непередбачених витрат.

Не варто вкладати у проєкт усі власні кошти. Потрібно залишити фінансову "подушку" щонайменше на кілька місяців роботи: для оренди, зарплат, податків, закупівлі сировини й інших поточних витрат.

Навіть добре прорахований бізнес не застрахований від затримок або зміни попиту. Резерв дає підприємцю найважливіше – час на адаптацію.

Також потрібно порівнювати не лише номінальну ставку, а повну вартість фінансування: комісії, страхування, оцінку майна, власний внесок та інші платежі. Низька ставка не завжди означає найдешевший кредит.

Умови мають бути не просто вигідними на папері, а зрозумілими й передбачуваними.

І нарешті, на старті краще обрати реалістичний масштаб. Невеликий, але добре прорахований проєкт часто безпечніший за надмірне боргове навантаження з перших місяців.

Кредит повинен допомагати бізнесу зростати, а не перетворюватися на постійне джерело стресу. Краще почати з меншого, перевірити модель на практиці й поступово масштабуватися.

Ветеранське підприємництво – це про можливість людини після служби знову відчути, що вона самостійно визначає своє майбутнє, ухвалює рішення, будує й створює.

Ветеранам не потрібні потурання або формальне співчуття. Їм потрібні чесні правила, зрозумілі фінансові інструменти, професійний супровід і партнер, який бачить за документами не лише цифри, а людину, її досвід, відповідальність і прагнення почати новий етап життя.

Ми не можемо захистити підприємця від усіх ринкових ризиків. Але можемо захистити його від байдужості, зайвої бюрократії, непрозорих умов і надмірного кредитного навантаження. Саме тому банківська підтримка має допомагати ветерану впевнено розпочати власну справу, а не змушувати його щодня вести ще одну виснажливу боротьбу.

Ветерани та чинні військові захищали та продовжують боронити право жити, працювати й будувати плани. Тепер відповідальність суспільства – захистити їхнє право повернутися до мирного життя, реалізувати власні задуми та розвивати бізнес без відчуття, що війна для них просто змінила свою форму.