Склад знищений. Як бізнесу оформити збитки і не втратити шанс на компенсацію

Перші години після удару – це безпека, ДСНС, поліція, фото, відео, ERP/WMS і збереження доказів. Коли пожежу загасили й доступ до об’єкта відновили, бізнесу потрібно переходити від фіксації самого удару до підрахунку і підтвердження того, що він втратив.

Читайте також: Склад знищений. Що бізнес має зробити в перші 72 години

Однієї заяви про знищене майно для компенсації недостатньо. Компанія проводить інвентаризацію, розділяє активи за власниками, замовляє оцінку, оформлює списання в обліку та податках. А вже з цими документами можна звертатися до міжнародного Реєстру збитків для України, страховика, державних програм чи грантів. Окремо залишається можливість звернутися до українського суду, а потім намагатися виконати його рішення за рахунок російських активів за кордоном.

Ця колонка саме про середину маршруту: момент, коли перша фіксація вже позаду, масштаб руйнувань зрозумілий, але самі втрати ще потрібно оформити.

Одразу після атаки все часто зводиться до однієї цифри: "склад знищено на 100 млн грн". Для розуміння масштабу цього достатньо. Але далі ці 100 млн потрібно розкласти по активах і документах, оформити списання та податки, перевірити доступні механізми компенсації і вирішити, що робити з командою, якщо склад більше не працює.

З чого складається збиток після знищення складу

За цими 100 млн можуть стояти зовсім різні речі: сама будівля, обладнання, товарні запаси, сировина, готова продукція, майно клієнтів. І кожна з них може мати свого власника, свої документи та свій спосіб підтвердження вартості.

Саму будівлю, якщо вона належить компанії, потрібно рахувати окремо від обладнання: навантажувачів, генераторів, холодильних систем, стелажів, серверів, WMS-hardware. Так само окремо варто виділити товарні запаси, сировину, готову продукцію, товар клієнтів, активи в лізингу або заставі.

Для кожної групи активів потрібно зафіксувати власника, місцезнаходження на момент удару, документи на право власності, стан після атаки та вартість. Причому важлива не лише сама сума, а й те, як її порахували.

Окремо варто перевірити ситуацію з орендованими складами та 3PL. Орендар не завжди має право заявляти про збитки щодо самої будівлі, а втрати клієнтів не можна автоматично включати до збитків компанії. Якщо майно належить іншій стороні, саме вона матиме свою вимогу та свій пакет документів.

Тому замість однієї таблиці "збитки після удару" краще зібрати реєстр активів, де за кожною сумою видно, що втрачено, кому це належало, чим підтверджується право на актив і як визначена його вартість.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України ще не означає отримати гроші

З 29 квітня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, також відомий як Реєстр збитків для України або RD4U, приймає заяви бізнесу за категорією C3.1 "Пошкодження, знищення або втрата активів" для юридичних осіб. У межах цієї категорії можна заявляти знищені активи, втрачений прибуток, повну втрату бізнесу, якщо вона пов’язана з втратою активів, а також інші прямі витрати.

Зараз RD4U фактично збирає й фіксує такі вимоги. Він не визначає остаточний розмір збитку та не виплачує компенсацію, це має бути завданням майбутньої Компенсаційної комісії і компенсаційного фонду.

Тому для бізнесу важливо не просто подати заяву, а одразу зібрати її так, щоб сума витримувала перевірку: з документами на активи, оцінкою, деталізацією втрат і зрозумілим розрахунком.

Чому втрачений виторг не дорівнює втраченому прибутку

Разом зі складом бізнес може втратити поставки, замовлення, контракти, сезонні продажі та виробничі плани. Частину цих втрат можна включити до вимоги, але суму доведеться обґрунтувати.

Втрачений прибуток не рахується за принципом: "ми продавали на 10 млн грн щомісяця, отже, за рік втратили 120 млн грн". Потрібно порахувати, який дохід компанія могла б отримати без знищення складу, скільки витратила б на ці продажі, яких витрат вдалося уникнути через зупинку та скільки вона фактично тривала.

За такого розрахунку легко двічі врахувати одну й ту саму втрату. Наприклад, включити вартість знищеного товару, а потім ще й весь дохід від його майбутнього продажу без урахування собівартості. Тому кожну суму потрібно рахувати окремо і перевіряти, чи вона вже не врахована в іншій частині вимоги.

Що робити зі списанням, ПДВ і документами після удару

Після удару наслідки з’являються і в обліку: знищені активи потрібно списати, втрати відобразити, а разом із цим розібратися з ПДВ, податком на прибуток, первинними документами та, якщо зруйнована сама будівля, податком на нерухомість.

Списанню передує інвентаризація. Вона має показати, що повністю знищено, що пошкоджено, а що компанія ще може використовувати. Для товарних запасів результати інвентеризації матимуть значення і для цілей ПДВ. Якщо товари були придбані для використання в оподатковуваних операціях і знищені або втрачені внаслідок форс-мажорних обставин під час воєнного стану, компенсуючі зобов’язання можуть не нараховуватися. Але причину втрати або знищення потрібно підтвердити документами.

Складніше, якщо ці документи згоріли разом із товаром. Податкове законодавство встановлює окремі строки для повідомлення про втрату первинної документації та її відновлення, і після удару їх легко пропустити серед інших термінових справ.

Зруйнована будівля теж може залишитися в податковому обліку довше, ніж вона існує фізично. Тому варто перевірити, чи подана інформація про пошкоджене або знищене нерухоме майно до відповідних державних реєстрів та інформаційних систем, щоб компанія не продовжувала нараховувати податок за об’єкт, якого вже немає.

На які програми відновлення може розраховувати бізнес

Після знищення майна бізнесу доводиться шукати гроші на відновлення одразу в кількох місцях: у страховика, державних програмах, кредитах, грантах і міжнародних механізмах.

В Україні також працюють інструменти страхування воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство. Але це не універсальна компенсація за будь-який уже знищений актив. Майно, інвестиція або відповідний проєкт мають відповідати умовам конкретного страхового чи компенсаційного продукту. Якщо такого покриття або участі у програмі не було оформлено до пошкодження, розраховувати на відшкодування за цим механізмом постфактум буде складно.

Читайте також: Коли постраждалі від російських атак бізнеси отримають відшкодування

Для окремих підприємств доступні й гранти на відновлення виробничих потужностей. Умови залежать від конкретної програми: відрізняються вимоги до заявників, перелік витрат, які можна профінансувати, а також документи для підтвердження збитків.

Тож зібрана після удару інформація потрібна не лише для майбутньої компенсаційної вимоги. Вона знадобиться і під час пошуку коштів на відновлення: компанія має показати, яке майно вона втратила, скільки воно коштувало та що стало причиною його знищення.

Порахувати збиток мало, його ще потрібно довести

Після удару компанія насамперед думає про роботу: де зберігати товар, як відвантажувати замовлення, чим платити команді, як не втратити клієнтів. Паралельно доводиться оформлювати те, що вже втрачено.

Фрази "майно знищено" недостатньо ні для компенсаційної вимоги, ні для податкового списання, ні для страховика. За заявленою сумою мають бути активи, їхні власники, документи, оцінка, розрахунок і підтвердження того, що майно було втрачено саме внаслідок атаки.

Інакше навіть правильно пораховані 100 млн грн залишаться цифрою, яку компанія знає, але не може обґрунтувати в належний спосіб. Тому вся робота після первинної фіксації удару зрештою зводиться до одного: перетворити масштаб втрат на суму, яку можна довести.