Стан федерального бюджету РФ: гроші на війну поки що є, інші – тримайтесь, бо їх не буде

Мемом стали слова прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва, висловлені ним у травні 2016 року під час зустрічі з пенсіонерами в окупованому Криму: "Грошей нема, але ви тримайтесь".

Сьогодні, десять років потому, ця фраза стає як ніколи актуальною не лише для пенсіонерів, а й для всіх, хто отримує виплати із федерального бюджету. На п’ятий рік повномасштабної війни Росія стикається з дедалі більшими труднощами фінансування, які поки що не є достатньою причиною для її припинення.

Ключовими характеристиками нинішнього стану федерального бюджету РФ є стійкий дефіцит ресурсів, першочергове фінансування військових потреб, активне використання внутрішніх джерел фінансування, зростання податкового навантаження на економіку, посилення централізації державних фінансів, підвищення державного контролю за економікою.

Ці зміни свідчать про структурну перебудову бюджетної системи Росії на забезпечення воєнних потреб, що, водночас, створює довгострокові ризики для економіки, інвестиційної активності та стійкості державних фінансів.

У 2021 році федеральний бюджет був профіцитним на рівні +0,8% ВВП, за минулий рік дефіцит сягнув -2,7% ВВП. За перше півріччя поточного року дефіцит бюджету досяг безпрецедентного рівня 5,7 трлн руб., тоді як річний плановий показник встановлено на рівні 3,79 трлн руб. Очікується, що до кінця року його величина може бути значно більшою і становити 7-7,5 трлн, що складає 3-3,5% ВВП.

Нафтогазові доходи федерального бюджету все ще займають високу частку на рівні 20-25% серед усіх податкових надходжень. Тому основними факторами, що визначають їх динаміку, є санкції з боку наших партнерів і ціни на енергетичні ресурси на світових ринках.

За січень-серпень 2026 року нафтогазові доходи до федерального бюджету на 1 трлн руб. або на 16,7% поступаються показнику за аналогічний період минулого року. Якби не війна у Перській Затоці, ситуація могла бути ще сприятливішою для України, але маємо те, що маємо.

З метою збалансування доходів федерального бюджету уряд РФ вдався до традиційного у таких ситуаціях підвищення рівня податкового навантаження.

Протягом 2024 року було проведено комплексну податкову реформу, яка передбачила підвищення ставок ключових податків, запровадження прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб та збільшення податкового навантаження на корпоративний сектор з метою забезпечення довгострокового фінансування бюджету в умовах війни.

Зокрема, у 2023 році було запроваджено податок на надприбутки великих корпорацій ("windfall tax"), який діяв лише протягом 2024 року. Під оподаткування підпадали підприємства, прибуток яких перевищив 1 млрд рублів. Додаткові податкові надходження федерального бюджету від сплати цього податку склали 5,2 млрд рублів. У зв’язку з низькою фіскальною значущістю з 2025 року цей податок було скасовано.

З 2025 року запроваджено нову прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізичних осіб: 13%, 15%, 18%, 20% і 22% замість 13% і 15%, що діяла з 2021 року. Також було підвищено ставку податку на прибуток з 20% до 25%. Відбулося збільшення індивідуальних податків для монополій з транспортування нафти, таких як "Транснефть": з 20% у 2024 році до 40% протягом наступних 6 років.

Було посилено податкове навантаження на суб’єктів малого і середнього бізнесу, а також ставки акцизного податку. З початку 2026 року підвищено ставку ПДВ з 20% до 22%.

Найбільший фіскальний ефект прогнозується від підвищення ставки ПДВ, що має забезпечити близько 1,2-1,4 трлн рублів додаткових доходів протягом 2026 року. Фактично, за даними Федеральної податкової служби, за перше півріччя 2026 року підвищення ставки ПДВ на два відсотки принесло додатково до федерального бюджету 426 млрд руб.

Загалом очікується, що пакет податкових змін повинен принести близько 1,8 трлн рублів у 2026 році, 2,7 трлн – у 2027 році та 3,1 трлн – у 2028 році. Проте оціночні цифри Міністерства фінансів РФ можуть бути завищеними, іноземні експерти акцентують увагу на менших показниках. Так, за даними Інституту країн, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT) підвищення ставки ПДВ може генерувати доходи до трильйона рублів (близько 11 мільярдів євро, або 0,5% ВВП).

У структурі доходів федерального бюджету суттєвим чином зросли дві статті – прямі податки та непрямі (внутрішній ПДВ і акциз). Відповідно, їх частка зросла з 7% до 15% та з 23% до 31%. Водночас питома вага податків на видобуток корисних копалин зменшилась з 37% до 34%.

Очевидно, що в умовах падіння нафтогазових доходів бюджету держава намагається покривати зростаючі військові видатки за рахунок податків на споживання та доходи платників, що зменшує рівень добробуту населення.

У зв’язку зі зростанням рівня податкового навантаження на бізнес та споживачів вірогідним є сценарій, за якого відбудеться збільшення обсягів тінізації економіки, ухилення від сплати податків. Цілком реалістичною є перспектива неможливості фінансування військових видатки без подальшого скорочення соціальних статей бюджету. Очевидно, що такі зміни у бюджетній політиці можуть негативно позначитися на настроях населення.

За оцінками Stockholm International Peace Research Institute (SIPRI) прямі військові та пов’язані з війною видатки у 2025 році досягли близько 16 трлн рублів (приблизно 7,5% ВВП РФ).

Бюджетна політика РФ трансформується від відносно збалансованої структури державних видатків до моделі, в якій перевага надається фінансуванню війни, з перспективою збереження такої пріоритетності на найближчі роки. Таке зрушення у бюджетних пріоритетах закладає для соціально-економічної системи певні ризики на майбутнє.

Додатковими джерелами фінансування військових видатків є регіональні та муніципальні бюджети.

Регіони встановлюють власні доплати особам, які укладають контракт і направляються на війну. Через дефіцит бюджетних коштів на фінансування військових потреб у червні 2026 року уряд РФ ініціював зміни, які дозволяють окремим регіонам використовувати кошти, що вивільняються внаслідок списання бюджетних кредитів, на витрати, пов’язані з "СВО", зокрема на вербування контрактників.

Раніше значну частину таких ресурсів вимагалося спрямовувати на модернізацію ЖКГ. Наслідком таких дій є істотне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, черговий етап якого має відбутися 1 жовтня 2026 року.

Фонд національного добробуту (ФНБ) є важливим джерелом покриття дефіциту федерального бюджету. Фонд сформований переважно з доходів, отриманих від продажу нафтогазових ресурсів в часи сприятливої ринкової кон’юнктури – високих цін на енергоносії.

Якщо на початку повномасштабної агресії активи фонду досягали 10% ВВП, то станом на травень 2026 року ця величина зменшилася до 5,8% ВВП, що становить 13,6 трлн руб. Війна істотно скоротила його ліквідні активи. Тому Міністерство фінансів РФ заявило, що більше не буде вилучатись жодних активів з ФНБ для покриття дефіциту бюджету, хоча очевидно, що до таких заяв потрібно ставитись з достатньою обачністю.

Отже, у моменті Росія зберігає спроможність фінансувати війну поточної інтенсивності, але за високу ціну, яка постійно зростає. Це ще не вирок, але симптоми хвороби викликають оптимізм.

Фінансування війни дедалі більше спирається на внутрішню податкову мобілізацію, державні запозичення, потенціал яких зменшується, та перерозподіл ресурсів від цивільного сектору до військового. Накопичуються ризики для довгострокового економічного потенціалу. Виникають кумулятивні ризики для довгострокової фіскальної та макроекономічної стійкості економіки агресора.

Втрата потенціалу економічного зростання, технологічне відставання, зменшення інвестиційної активності через нездатність держави одночасно фінансувати війну та виконувати економічні, цивільні й соціальні функції – це дорога до деградації. Ці зміни накопичуються повільно, але колапс може статися будь-коли. Як відомо, він підкрадається непомітно.