"Пожива для шахраїв": чи може ракетний терор послабити пильність громадян

Війна змінила не лише наш побут, графік роботи чи звички. Вона змінила навіть те, як ми сприймаємо інформацію та як швидко на неї реагуємо.

Коли ніч минає під звуки вибухів, ранок починається з перевірки новин, а протягом дня кілька разів доводиться реагувати на сигнал повітряної тривоги, людина природно стає втомленішою та менш уважною до деталей. І саме тут відкривається простір для шахрайства.

Сучасному шахраєві вже не так просто "зламати" банківську систему. Значно простіше переконати людину самостійно повідомити потрібні дані, підтвердити операцію або переказати гроші. Тому одним із головних інструментів фінансових злочинців під час виснажливого ракетно-дронового терору залишається соціальна інженерія: маніпулювання страхом, довірою, жаданням швидкого прибутку та, мабуть, найголовніше, дефіцитом часу.

Війна дає шахраям додаткові можливості

Шахрайські "легенди" завжди намагаються бути близькими до актуальних проблем людини. Саме тому вони змінюються разом із новинним порядком денним.

Є перебої зі світлом – може з’явитися повідомлення про "компенсацію за відключення". Обговорюється нова соціальна програма – виникає "термінова виплата". Люди масово шукають графіки електропостачання, зарядні станції чи генератори – поруч можуть з’явитися фейкові сторінки, боти та продавці.

Ракетно-дроновий терор не створює шахрайство, але формує надзвичайно сприятливе для нього психологічне середовище.

Після тривалої повітряної тривоги або безсонної ночі повідомлення "ваш рахунок заблоковано" сприймається гостріше. Коли зв’язок нестабільний, людина може поспішити провести необхідний платіж. Коли всі чекають на новини про допомогу чи компенсацію, посилання на "оформлення виплати" вже не здається чимось неймовірним. І шахраям достатньо кількох хвилин нашої неуважності.

Смартфон – потенційне джерело атаки

Під час знеструмлень багато людей переходять на мобільний інтернет і практично всі необхідні справи вирішують зі смартфона. Ми одночасно читаємо новини, перевіряємо месенджери, оплачуємо товари, користуємося мобільним банкінгом.

Це зручно, однак саме в такому інформаційному потоці легше не помітити одну зайву літеру в адресі сайту або відкрити не той Telegram-бот.

Особливо хочу звернути увагу на банківські чатботи. Не варто просто вводити назву банку в пошуковому рядку месенджера і переходити до першого знайденого бота. Зовнішньо він може майже не відрізнятися від справжнього. Найбезпечніше відкривати такі сервіси через офіційний сайт або офіційну сторінку банку.

Так само потрібно поводитися з телефонними дзвінками. Якщо людина представляється працівником банку і повідомляє про якусь проблему з рахунком, найкраще завершити розмову та самостійно зателефонувати до банку за офіційним номером.

Штучний інтелект не змінює суть шахрайства

Новим викликом стає використання штучного інтелекту. Сьогодні технології дозволяють імітувати голос, створювати переконливі фотографії та відео, а отже, робити старі схеми значно правдоподібнішими.

Людина може отримати голосове повідомлення нібито від родича: "У мене проблема, терміново перекинь гроші". Побачити відео відомої людини, яка начебто рекламує надприбуткову інвестиційну платформу. Працівник компанії може отримати повідомлення нібито від керівника із проханням провести терміновий платіж.

Тому ми поступово входимо в реальність, де навіть знайомий голос чи обличчя вже не можуть бути абсолютним доказом того, хто з нами спілкується.

Однак принцип захисту залишається старим і дуже простим: перевіряти. Якщо близька людина несподівано просить гроші – зв’язатися з нею іншим способом. Якщо пропозиція обіцяє надзвичайний дохід – не поспішати вкладати. Якщо йдеться про державну виплату – знайти інформацію на офіційному ресурсі.

Технології нових схем

Штучний інтелект далеко не єдина технологія, яку сьогодні опановують шахраї. Упродовж останніх місяців активізувалися й інші, складніші схеми, в яких психологічні маніпуляції поєднуються з викраденням акаунтів, шкідливими застосунками та спробами отримати контроль над цифровою ідентичністю людини.

Один із характерних прикладів – це викрадення Telegram-акаунтів. Людині надсилають повідомлення нібито від знайомого з проханням "проголосувати за дитину", активувати "безкоштовний Telegram Premium" чи пройти "перевірку безпеки". Після отримання доступу до акаунта шахраї вже звертаються до друзів, родичів або колег жертви, а іноді використовують схему "Fake Boss", коли від імені керівника працівника просять терміново здійснити платіж.

Інший напрям – це фейкові кредитори та шахрайські вакансії. У першому випадку під обіцянку "грошей за 5 хвилин" людину можуть переконувати передати паспортні дані, фото документів та іншу персональну інформацію. У другому – кандидата проводять через цілком переконливу "співбесіду", а потім просять оплатити "корпоративний софт", доступ до системи чи інші нібито необхідні для роботи послуги.

Ще небезпечнішими є схеми зі шкідливими APK-файлами та NFC-Relay-атаками. Зловмисники маскують сторонні програми під банківські чи державні застосунки, повідомлення про виплати, вакансії або оновлення сервісів. Тому будь-яке прохання встановити програму не з офіційного магазину, прикласти банківську картку до смартфона чи ввести конфіденційні дані має автоматично викликати підозру.

Усі ці схеми різні технологічно, але мають спільну рису: шахрай намагається створити ситуацію, в якій людина сама відкриє йому "гаманець" з грішми або самохіть надасть цифрові дані. Саме тому сьогодні недостатньо лише не повідомляти PIN чи CVV – потрібно так само обережно ставитися до посилань, застосунків, акаунтів у месенджерах і будь-яких несподіваних прохань про фінансові дії.

Застереження "чорних п’ятниць"

Окремої уваги найближчими місяцями потребуватимуть онлайн-покупки. Осінні розпродажі, "Чорна п’ятниця", передноворічні акції традиційно створюють величезний інформаційний галас, серед якого фейковій "крамничці" значно легше загубитися.

Шахраї можуть копіювати дизайн відомих торговельних платформ, пропонувати товари за неприродно низькими цінами, вимагати передоплату або надсилати повідомлення про необхідність "доплатити кілька гривень за доставку".

Особливо небезпечним є поєднання вигідної пропозиції та обмеження часу: "залишилася одна одиниця", "акція діє ще десять хвилин", "оплатіть зараз, інакше замовлення буде скасовано".

Саме слово "терміново" має стати для нас не стимулом діяти швидше, а сигналом перевіряти уважніше.

Кілька хвилин збережуть гроші

Банки постійно вдосконалюють системи моніторингу, автентифікації та протидії підозрілим операціям. Але жодна технологія не може повністю захистити людину в ситуації, коли вона сама передає шахраю код підтвердження або власноруч переказує кошти. Тому фінансова безпека дедалі більше починається з нашої поведінки.

Не вводьте PIN-код, CVV-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди на сторінках, відкритих із випадкових повідомлень. Не встановлюйте програми на прохання незнайомців. Використовуйте двофакторну автентифікацію. Не шукайте банківські сервіси навмання в месенджерах.

Головна засторога – не дозволяйте страху чи поспіху ухвалювати фінансове рішення замість вас. Адже у більшості шахрайських схем злочинець розраховує саме на миттєву реакцію. Тому кілька хвилин, витрачених на дзвінок до банку, перевірку сайту чи розмову з родичем, можуть виявитися найефективнішим захистом ваших грошей.