Як оптимізувати видатки державного бюджету?

Гігантський дефіцит бюджетних коштів у 2026-2027 роках на покриття найнагальніших потреб держави актуалізує завдання пошуку шляхів економії ресурсів бюджету та їх ефективного використання.

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає, що видатки Зведеного бюджету складатимуть 71,9% ВВП і приблизно відповідатимуть рівню січня-вересня 2026 року. Водночас видатки мають помітно зрости відносно як 2025 року, так і першого року війни. Порівняно з 2021 роком, видатки бюджету в % до ВВП зростуть більше ніж удвічі. Основна складова видатків – на оборону, безпеку, правоохоронну діяльність і суди – у відсотках до ВВП постійно збільшувалася упродовж 2022-2026 років (Графік).

У розрізі державних функцій у наступному році найбільш суттєво зросте фінансування:

• державного управління – з 1,6-1,7% ВВП у 2025-2026 рр. до 2,7% у 2027 році;
• економічної діяльності – з 2,9% ВВП у 2025 р. і 2,6% у 2026 р. до 4,7% ВВП у 2027 р.;
• обслуговування держборгу – з 3,9-4,1% ВВП у 2025-2026 рр. до 4,3% у 2027 р.;
• соціального захисту і забезпечення – з 5,7-5,8% ВВП у 2025-2026 рр. до 6% у 2027 р.

Аналіз динамічних рядів видатків бюджету вказує на покращення забезпечення сфер освіти й охорони здоров’я, що є позитивним зрушенням. Так, бюджетом-2027 закладається збільшення видатків на освіту з 4,4% ВВП у 2025 році до 5,1% ВВП у 2027 році, при тому, що ці видатки послідовно знижувалися упродовж 2022-2025 років. Видатки на охорону здоров'я у 2026-му фінансувалися на рівні 2,8% ВВП, тоді як у 2021 році вони складали 3,7% ВВП. Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає збільшення видатків на охорону здоров'я до 3,2% ВВП.

Читайте також: Державні фінанси у 2027-му: "Бюджет війни" з дефіцитом понад 1,5 трильйона гривень

З метою виявлення надлишкових і неефективних програм у бюджеті 2027 року та запобігання марнотратству фінансових ресурсів нами був проведений ретельний аналіз видатків економічного та соціо-гуманітарного спрямування за програмною класифікацією. Зокрема, були сформовані історичні ряди видатків Державного бюджету в розрізі програм і систематизовано дані про мету, завдання та результативні показники бюджетних програм у 2025-2029 роках.

Встановлено, що фінансування бюджетної програми "Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України" в 2027 році планується збільшити майже удвічі, порівняно з 2025 роком, і в півтора раза, порівняно з 2026-м. Утримання найвищого законодавчого органу коштуватиме платникам податків майже 3 млрд грн. Меншою за обсягом є бюджетна програма "Обслуговування діяльності Кабінету Міністрів України" (0,53 млрд грн), але темпи приросту її фінансування є надвисокими: 47% у 2027 році щодо 2025 року.

Бюджетне фінансування апарату Рахункової палати в 2027 році досягне 1,5 млрд грн, збільшившись удвічі відносно 2025 року. Водночас кількість штатних одиниць працівників Рахункової палати збільшено в 1,9 раза, а середньомісячна заробітна плата постійно зростає і в серпні 2026 року становила 84 тис. грн.

Не заперечуючи необхідність контролю за цільовим і ефективним витрачанням коштів державного бюджету під час війни, відповідальним установам варто було б ретельніше підходити до складання бюджету Рахункової палати. Палата мала б бути взірцем економного й ефективного витрачання бюджетних коштів для інших головних розпорядників, а не лобіювати постійне збільшення власного бюджету, розкошуючи на бюджетних ресурсах у критичний період існування держави.

Таблиця. Перелік найбільш марнотратних програм державного бюджету в 2027 році та показники їх фінансування

Код програмної класи-фікації	Найменування бюджетної програми	Обсяг планового фінансуван- ня в 2027 р., млрд грн	Темп приросту фінанс-ня в 2027 до пл.2026, %	Темп приросту фінанс-ня в 2027 до 2025, %
0111010	Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України	3,00	49	94
0411020	Обслуговування діяльності Кабінету Міністрів України	0,53	16	47
0418030	Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України	1,62	нова програма
0418080	Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ)	3,05	нова програма
0501020	Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя	32,61	44	51
0851010	Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом	0,64	88	113
1401030	Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ	9,23	43	62
2201190	Виплата академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти	9,43	43	92
2211360	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти	19,36	35	1063
2301050	Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням	10,00	0	100
2501250	Соціальний захист окремих категорій громадян, підтримка осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України, реалізація заходів у сфері соціального захисту населення	53,30	2484	3077
3101190	Фінансування державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні	16,00	нова програма
3108010	Керівництво та управління у сфері авіаційного транспорту	0,30	72	21
3111020	Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування	34,90	171	70
3401070	Здійснення заходів держ. молодіжної політики, утверд-ження української національної та громадянської ідентичності, державної підтримки скаутського руху	0,27	51	253
3509000	Державна служба фінансового моніторингу України	0,28	44	49
3801030	Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з націон. ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування	5,40	35	1672
3806030	Державна підтримка кінематографії	0,39	127	185
6321000	Національне антикорупційне бюро України	2,86	12	57
6341000	Апарат Національної комісії, що здійснює держрегу-лювання у сферах енергетики та комунальних послуг	1,28	20	62
6431000	Апарат Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів	0,62	45	87
6491010	Керівництво та управління у сфері економічної безпеки	3,25	48	77
6511000	Апарат Рахункової палати	1,47	24	104

Джерело: складено автором за даними додатків до проєкту закону України про Державний бюджет на 2027 рік

Бюджетна програма "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" в 2027 році (32,6 млрд грн) передбачає збільшення фінансування судів на 44% до 2026-го і на 51% до 2025 року. Показники бюджетної програми, серед іншого, включають підвищення середніх витрат на нове будівництво та капремонт службових приміщень у 3-4 рази й істотне підвищення оплати праці суддів.

Показово, що до підвищення у липні 2026 року середня нарахована винагорода суддів місцевих загальних судів вже дорівнювала 120,3 тис. грн на місяць. У апеляційних загальних і господарських судах середньомісячна суддівська винагорода досягала 230 тис. грн. За даними Рахункової палати, зростання видатків на оплату праці, порівняно із затвердженими на 2026 рік, становитиме для Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду – 8 разів, а для Спеціалізованого окружного адміністративного суду – 7,4 раза.

Оскільки названі суми оплати праці суддів вже зараз багатократно перевищують середню заробітну плату і забезпечуються державними коштами без їх очевидної пріоритетності, подальше збільшення оплати праці дуже нагадує суддівське мародерство під час війни.

Міністерством культури реалізується програма "Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування". Суму її фінансування планується збільшити до 5,4 млрд грн у 2027 році або у 18 разів відносно 2025 року. Серед завдань програми – забезпечення реалізації ініціативи Президента зі створення українського культурного продукту, організація та проведення інформаційних кампаній та публічних заходів для зміцнення національної єдності та підтримки реформ. Показники бюджетної програми включають:

• середню вартість вироблення і розповсюдження 1-го авторського фільму з державним фінансуванням – 22,4 млн грн;
• середню вартість 1-го повнометражного фільму для дитячої аудиторії – 33,9 млн грн;
• середню вартість 1-го анімаційного фільму – 44,4 млн грн;
• середню вартість створення і розповсюдження 1-го короткого відеоролику для соціальних мереж для дитячої аудиторії – 130 тис грн.

Важко назвати обґрунтованими вказані ціни аудіовізуального контенту та пріоритетність його фінансування державою під час гострої фази війни. Важливо і те, що передбачені програмою культурні продукти реалізуватимуться на додаток до програми підтримки кінематографії з плановим фінансуванням 390 млн грн.

По Державному комітету телебачення і радіомовлення привертає увагу програма "Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України", яка запрацює з 2027 року. Обсяги її фінансування становитимуть 1,6 млрд грн і діятиме вона на додаток до фінансової підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) – 3,1 млрд грн.

Паспорти даних бюджетних програм вказують на те, що кількість штатних працівників, фінансованих з бюджету таких організацій як НСТУ, Укрінформ і ДП "МПІУ" становить 4,7 тис. людей. З державного бюджету оплачуватиметься вартість великої кількості програм ДП "МПІУ", одна година яких коштуватиме платникам податків понад 200 тис. грн. А середня вартість виробництва однієї години аудіовізуальних творів ДП "МПІУ" становитиме 90 тис. грн.

Навіть з огляду на важливість задоволення інформаційних і культурних потреб української та іноземної аудиторії, кадрові потреби НСТУ, Укрінформ, МПІУ і оцінена вартість створюваних ними інформаційних програм та аудіовізуальних творів здаються завищеними.

"Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ" потребуватиме 9,3 млрд грн планових витрат у 2027 році. Ця сума перевищуватиме фактичні витрати 2025 року на 62% і планові витрати 2026 року на 43%. Штатна чисельність співробітників дипломатичних установ України в 2026-2027 роках збільшиться на 30% до 2025 року. Заплановано і зростання кількості орендованих житлових приміщень для керівників установ на 46% до 2025 року. Показово, що середньорічні витрати на оренду одного житлового приміщення для керівника дипломатичної установи досягнуть 1,5 млн грн.

Рахункова палата України у Звіті про результати фінансового аудиту Міністерства закордонних справ України від 9 червня 2026 року вказувала на нормативну неврегульованість питань здійснення бюджетної компенсації оренди житла працівниками дипломатичної служби. МЗС визначає вартість компенсації оренди без урахування фактичних документально підтверджених витрат, понесених працівниками дипломатичних установ. Крім того, компенсаційні норми МЗС не ґрунтуються на результатах аналізу фактичних витрат на оренду житла в країнах перебування, рівня орендних ставок, сезонних чинників тощо.

Бюджетна програма "Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням" була запроваджена у 2026 році з плановим фінансуванням 10 млрд грн. Такі ж витрати закладаються і в бюджет 2027 року.

Незважаючи на нагальність проведення профілактичних заходів і контролю за станом здоров’я людей старшого віку, убогий дизайн цієї програми та її дублювання з програмою первинної медичної допомоги населенню призводять до марнотратства бюджетних коштів.

5 млн людей старше 40 років мають отримати державну грошову допомогу в розмірі 2 тис. грн для придбання обмеженого переліку найпростіших медичних послуг, які й так доступні в місцевих амбулаторіях. Фінансовий зиск від даної програми мають в основному приватні медичні заклади, які пропонуючи пацієнтам "майже нічого", отримують від держави відшкодування за кожне звернення. Неефективність програми скринінгу здоров’я в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів сигналізує про необхідність її анулювання.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів шкіл коштуватиме бюджету 19,4 млрд грн. Фінансування цієї програми збільшиться на 34% до плану 2026 року і в 11 разів до факту 2025 року.

Забезпечення державою харчування учням 1-4 класів, яке існувало до 2026 року, на наш погляд, було цілком доречним з огляду на труднощі з придбанням харчування молодшими учнями. Однак, важко обґрунтувати розпорошування бюджетних коштів на безкоштовне харчування усіх школярів 5-11 класів. Показники бюджетної програми говорять про те, що середні витрати на забезпечення харчуванням одного учня 5-11 класів становлять 10,5 тис. грн на рік, але середня вартість однієї порції харчування – лише 60 грн. Очевидно, що надати якісне харчування дитині при такому фінансуванні неможливо, та й далеко не всі сім'ї потребують продовольчої субсидії від держави.

Бюджетна програма "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування" в 2027 році коштуватиме державному бюджету 34,9 млрд грн зі збільшенням абсолютних обсягів фінансування у 2,7 раза відносно плану 2026 року. Відповідно до матеріалів бюджету середні витрати на поточний ремонт та експлуатаційне утримання 1 км дороги державного значення у 2027 році будуть у 2,4 раза більшими, ніж у 2026 році і сягатимуть 659 тис. грн.

Виключно економічними чинниками пояснити таке зростання вкрай складно. Привертає увагу і компонент програми, пов’язаний з вартістю консультаційних послуг з розроблення проєктних документацій на будівництво та капітальний ремонт доріг державного значення. Ця вартість має зрости в 2027 році на 63% до плану 2026-го і сягатиме 419 млн грн. Тут знову виникає питання обґрунтованості цих витрат та їх експансії в 2027 році.

Фінансування державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні потребуватиме 16 млрд грн бюджетних коштів. У 2025 році дана програма не фінансувалася, а в 2026-му було виділено 16 млрд грн із резервного фонду.

Ця бюджетна програма покриватиме збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень і дозволить відійти від перехресного субсидіювання за рахунок вищих тарифів для вантажів бізнесу. З іншого боку, ця програма збільшуватиме витрати бюджету при заощадженні коштів пасажирів. Під час тривалої війни на виснаження цей напрямок витрачання коштів бюджету, вочевидь, не повинен існувати.

Витрати на утримання Національного антикорупційного бюро України в 2027 році становитимуть 2,9 млрд грн з планованим приростом фінансування на 57% до 2025 року. Показники бюджетної програми передбачають середньомісячну заробітну плату одного держслужбовця антикорупційного бюро в сумі майже 100 тис. грн у 2027 році та грошове забезпечення однієї особи начальницького складу – 150 тис. грн (таких осіб в НАБУ налічується 750).

Не заперечуючи важливість діяльності антикорупційних органів України, маємо констатувати, що постійне і стрімке збільшення вартості їх утримання скорочує обсяги наявних ресурсів держави (людських і фінансових) для боротьби із зовнішнім агресором.

Утримання апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг потребуватиме 1,3 млрд грн у 2027 році. Обсяги фінансування мають збільшитися на 62% до 2025 року, що негативно впливає на фінансову стійкість держави та контрастує з показниками результатів діяльності комісії.

Показники бюджетної програми говорять про те, що в 2027 році зменшуватимуться кількість виданих та переоформлених ліцензій, проведених контрольних заходів, установлених тарифів у сферах електроенергетики, теплопостачання, водопостачання, кількість розроблених та ухвалених комісією рішень. А середньомісячна оплата праці в Національній комісії в серпні 2026 року вже була найвищою серед державних органів – 114 тис. грн.

На апарат Бюро економічної безпеки (БЕБ) України з бюджету 2027 року планується виділити 3,2 млрд грн. Ця сума на 77% перевищуватиме фактичні обсяги 2025 року та на 48% планові обсяги 2026-го. Вони включають середньомісячні витрати на грошове забезпечення однієї особи зі спеціальним званням БЕБ – 75 тис. грн. Чисельність державних службовців та інших працівників БЕБ у 2027 році має зрости в 1,8 раза, порівняно з 2025 роком. Оскільки функціонал БЕБ поширюється в основному на транзакції цивільної економіки, то вказане зростання адміністративних витрат під час війни не здається обґрунтованим.

Наші розрахунки вказують на те, що якби більшість з наведених у таблиці бюджетних програм у 2027 році зазнали помірного приросту фінансування (наприклад, на 20% номінально відносно 2025 року), а нові непріоритетні для держави програми було б скасовано чи відтерміновано, то економія видатків бюджету становила б 100,6 млрд грн на рік.

Дану суму економії слід було б доповнити і змінами в роботі Національного банку з відповідним збільшенням доходів бюджету. Традиційно бюджет поповнювався через перерахування прибутку Національного банку. У 2026 році до Державного бюджету за цією статтею надійшло 146 млрд грн, у 2025 році – 84,2 млрд, а в 2027-му планується зарахувати 48,7 млрд грн. Процентні витрати НБУ, які зменшують його прибуток, на 95% складаються з процентних виплат за депсертифікатами банкам.

У 2025 році НБУ виплатив з власного кошторису 82 млрд грн банкам як відсотки за депсертифікатами, а в 2026 році виплатить понад 100 млрд грн. Очевидно, що якби відсоткові виплати НБУ на користь банків не проводилися, або нараховувалися за нижчими ставками, то на відповідну величину зменшилися б витрати НБУ і збільшився його прибуток.

При зміні Національним банком дизайну монетарної політики та відмові від перерозподілу сеньйоражу на користь банків, держава могла б заощадити значні суми. Для того, щоб депсертифікати НБУ втратили роль супер-привабливого інвестиційного інструменту для банків і перетворилися на класичний інструмент управління ліквідністю, їх дохідність не повинна перевищувати ½ облікової ставки НБУ.

Читайте також: Нацбанк підвищив облікову ставку до 16,5%

При реалізації цього рішення, вочевидь, зменшаться як обсяги банківської ліквідності, що вилучаються Національним банком через депсертифікати, так і ставка дохідності для банків. У такому разі, за нашими оцінками, НБУ міг би заощадити 55-60 млрд грн державних коштів, спрямувавши їх до доходів бюджету.

В цілому сума заощаджених для бюджету коштів у результаті впровадження пропонованих фінансово-управлінських заходів могла б досягати 160 млрд грн на рік.