Державні фінанси у 2027-му: "Бюджет війни" з дефіцитом понад 1,5 трильйона гривень
Бізнес Цензор передивився основні економічні положення проєкту бюджету на наступний рік, що Міністерство фінансів віддало на розгляд парламенту. Джерела покриття майже чверті запланованих видатків на наступний рік лишаються під питанням. Деякі надходження, що передбачив бюджет 2027, базуються на змінах податкового законодавства, що ще не були навіть розглянуті парламентом.
"Космічний" дефіцит
15 вересня Кабінет Міністрів направив на розгляд парламенту проєкт Закону "Про державний бюджет на 2027 рік".
Доходи на наступний рік уряд прогнозує на рівні 5,6 трлн грн ($120 млрд). Це майже на 10% менше, ніж він планував зібрати до бюджету в поточному році (6,2 трлн грн або $139 млрд).
Протилежна ситуація склалася із видатками: витрати у 2027 році запланували на рівні 7,3 трлн грн ($155 млрд), що на 13% більше обсягу видатків бюджету 2026 року (6,4 трлн грн або $145 млрд).
Хто і як покриватиме цю різницю лишається під питанням.
Бюджет враховує, що війна триватиме весь наступний рік, реальний ВВП має зрости на 1,3% – це менше ніж прогнозований у 2026 році 1,6% і менше фактичного зростання у 2025 році в 1,8%.
Володимир Зеленський під час пресконференції саміту "Карпатської вісімки" назвав дефіцит бюджету на наступний рік "космічним". І це на фоні вже наявних бюджетних проблем. Нагадаємо, що Мінфін в один день, без попередження і обговорення, зупинив фінансування капітальних видатків по всій країні через брак коштів. Детальніше про це читайте за посиланням.
Видання The Economist вважає, що економіка України перебуває "на межі". А українське видання "Дзеркало тижня", аналізуючи бюджет на наступний рік, пише фактично, що наша економіка помирає, "підключена до ШВЛ міжнародної фінансової підтримки".
"Україна на межі"
Кожен рік проєкт закону про держбюджет Міністерство фінансів розраховує на макропрогнозі, що готує Міністерство економіки за кілька місяців до підготовки кошторису. Зазвичай за січень-липень поточного року. Після обстрілів вересня, що завдали масштабних втрат цілим галузям, дані прогнозу для розрахунків уряду, певно не враховують поточного стану справ.
Так, фактично за один день Україна втратила одну зі своїх основних виробничих галузей – металургію. Керівник апарату генерального директора компанії "Метінвест" Олександр Водовіз заявив виданню Financial Times, що внаслідок російських обстрілів були зруйновані три останні великі металургійні підприємства, що розташовані в Запорізький та Дніпропетровській областях. На них припадало 90% виробництва сталі в Україні.
На початку 2026 року уперше з І кварталу 2023 року показник ВВП став від’ємним, зазначається в пояснювальній записці до проєкту закону "Про державний бюджет на 2027 рік".
Це економічне лихо автори документу пояснюють "найскладнішою" зимою за весь період збройної агресії РФ, з нетипово холодними погодними умовами, тимчасовим дефіцитом електроенергії, "стриманішим внутрішнім (зокрема бюджетним) попитом та затримками зовнішнього фінансування".
У ІІ кварталі 2026 року, за інформацією Державної служби статистики України, реальний ВВП зріс на 0,4% порівняно з відповідним кварталом 2025 року.
Проте зростання було сконцентроване у вузькому колі виробництв, орієнтованих передусім на внутрішній ринок та тих, що працюють у сфері безпеки й оборони.
Номінальний ВВП у 2026 році очікується на рівні 10,10 трлн грн, що на 204 млрд грн менше запланованого показника (майже 10,31 трлн грн) цьогоріч, на який орієнтувались під час складання бюджету на 2026 рік.
Торгівельний баланс
За попередніми даними Національного банку України, експорт товарів у січні-липні 2026 року становив $22,6 млрд, зріс на 2,8% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва (йдеться здебільшого про сільгосптовари) збільшився на 8,9% та становив 62,4% загального експорту товарів. Натомість експорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів скоротився на 25%.
За підсумками січня-липня 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції перевищив минулорічний рівень на 17,2%, зокрема продукції рослинництва – на 28,5%, що давало привід сподіватись на збільшення експорту продовольства.
Проте з липня глибоководні порти припинили роботу через російські обстріли, це фактично зупинило реалізацію пшениці на зовнішні ринки на невизначений термін.
Водночас імпорт товарів зріс у січні-липні 2026 року до $59,6 млрд, або на 23% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Імпорт мінеральних продуктів збільшився на 44,1%, машин, устаткування, транспортних засобів і приладів – 40,7% (частка цієї групи у товарному імпорті досягла 41,9%).
Зростання імпорту передусім пов’язане з потребами оборони й енергозабезпечення.
Ціни лізуть вгору
Курсові та виробничі втрати впливають на ціни.
В серпні харчі подорожчали на 5,9% порівняно з серпнем 2025 року. Водночас вартість водопостачання зросла на 77,6%, транспортних послуг – 35,9%, зокрема автодорожніх пасажирських перевезень 39,1%, пального – 38,7%.
Вищі темпи зростання цін зосереджені передусім у транспортній сфері та тарифах на житлово-комунальні послуги.
Прогноз на 2027 рік
Для розрахунку показників проєкту державного бюджету на 2027 рік Міністерство фінансів використовувало основні прогнозні показники за песимістичним сценарієм №2 Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2027-2029 роки, схваленого урядом. Він передбачає, що війна триватиме весь наступний рік.
За цим сценарієм, споживчі ціни у 2027 році зростуть на 8%, а ціни виробників промислової продукції – 16,2%.
Допускається, що середній обмінний курс становитиме 47,1 гривні за долар США, а на кінець року – 48,3 гривні.
Дефіцит державного бюджету у 2027 році передбачається на рівні 15% ВВП, зокрема за загальним фондом – 14,1% ВВП та за спеціальним фондом – 0,9% ВВП.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року становитиме 9546 грн (це на 10,4% більше ніж у поточному році).
Водночас прожитковий мінімум у січні 2027 року передбачений на рівні 3559 грн, попри те, що за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2026 року в розрахунку на місяць на одну особу становить 8876 грн.
Фінансування загального фонду державного бюджету у 2027 році планується за рахунок здійснення державних запозичень у сумі 2,275 трлн грн.
Доходи бюджету
Надходжіння до держбюджету на 2027 рік заплановані в обсязі 2,86 трлн грн.
Найбільші суми мають забезпечити ПДВ з імпорту – 859,3 млрд грн, ПДФО та військовий збір – 689 млрд грн, внутрішній ПДВ з урахуванням відшкодування – 384,9 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 338,5 млрд грн.
Планові доходи покривають близько 78% видатків бюджету. За планом Мінфіну, щоб бюжет склався, нам треба залучити понад 50 млрд євро міжнародного фінансування. Але підтверджена партнерами сума наразі становить близько 20 млрд євро, тобто решту, це близько півтора трильйона гривень, треба буде ще пошукати.
Фінансова підтримка від ЄС прив’язана до виконання структурних маяків за програмою Ukraine Facility. Серед ключових вимог – реформування ДБР, запровадження прозорих конкурсів зокрема на посаду генерального прокурора тощо. Запровадження цих реформ в Україні саботують.
Додаткові надходження
Варто зауважити, що бюджет на 2027 рік сформований не на поточній податковій базі, а з урахуванням норм, що ще мають бути проголосовані парламентом. Проте на цих гіпотетичних додаткових надходженнях автори будують проєкт бюджету на наступний рік. Так, очікують зібрати у 2027 році:
- Від оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи 14 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Відповідний закон Верховна Рада ухвалила ще в червні, але президент досі його не підписав.
- 38,5 млрд грн податку на прибуток підприємств від банків за звітні (податкові) періоди І-ІІІ кварталів 2027 року – у разі внесення змін до Податкового кодексу України щодо продовження застосування ставки податку 50% для банків.
- Від оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях – 11,8 млрд грн податку на додану вартість – у разі внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях. Відповідний законопроєкт ухвалений тільки в першому читанні.
- У разі збільшення ставки податку на додану вартість до 21% – 58,7 млрд грн, які передбачається спрямувати до спеціального фонду державного бюджету, зокрема на страхування воєнних ризиків. Утім, за словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, "позитивне голосування в Раді за підвищення ПДВ – вкрай малоймовірне", про що вона сказала в коментарі Бізнес Цензору.
- 8,3 млрд грн акцизного податку – в разі додаткового підвищення ставок акцизного податку на бензин, дизельне паливо та скраплений газ.
- 64,9 млрд грн від покращення роботи реформованої Державної митної служби внаслідок зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів.
Варто зазначити, що у супровідних матеріалах до проєкту бюджету не наведено жодних розрахунків додаткових надходжень від покращеної роботи митниці. Раніше голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінював втрати бюджету через контрабанду, ухилення від сплати податків у близько 1 трлн грн.
Збройні сили
У проєкті державного бюджету на 2027 рік видатки на національну безпеку й оборону передбачені на рівні 4,884 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це рекордна сума, яка в півтора раза більша за показник 2026 року.
Видатки планується спрямувати за напрямами:
- створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки – 2,393 трлн грн;
- грошове забезпечення та заробітну плату (з нарахуваннями) військовим – 1,79 трлн грн;
- пально-мастильні матеріали, речове та інші види забезпечення – 122,24 млрд грн;
- медикаменти та перев’язувальні матеріали – 3,066 млрд грн;
- харчові продукти – 56,02 млрд грн;
- оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 23,40 млрд грн;
- інші видатки – 495,16 млрд гривень.
Стаття на зарплати військовим в проєкті збільшилася на 173,5 млрд грн порівняно з 2026 роком. Цьогоріч уряд наголошував на дефіциті коштів на виплати військовим. Депутати оцінювали його у 100-190 млрд грн. Закладене збільшення на наступний рік у 173,5 млрд найімовірніше покриє наявну фінансову "діру", проте навряд чи дозволить реально підвищити зарплати військовим. Про це навіть відкрито кажуть народні обранці.
Правохоронні органи
Силовикам збільшать фінансування. І найбільший приріст видатків на правоохоронні органи передбачили для Національної поліції. Її бюджет виросте на 30% зі 122,7 млрд грн до 159,1 млрд грн, переважно через підвищення грошового забезпечення особового складу. Найменше бюджет зросте у НАБУ – на 12% з 2,55 млрд грн до 2,86 млрд грн.
Як підрахувала ГО "Антикорупційний центр "Межа" видатки на інші правоохоронні та органи контролю збільшились так:
- БЕБ +48% – з 2,19 млрд грн до 3,25 млрд грн
- АРМА +45% – з 430 млн грн до 624 млн грн
- Держфінмоніторинг +44% – з 197 млн грн до 283 млн грн
- НАЗК +27% – з 1,48 млрд грн до 1,89 млрд грн
- СБУ +26% – з 45,8 млрд грн до 57,6 млрд грн
- САП +21% – з 369 млн грн до 446 млн грн
- Державна митна служба +19% – з 8,87 млрд грн до 10,59 млрд грн
- ДБР +17% – з 4,71 млрд грн до 5,51 млрд грн
- Офіс Генпрокурора +13% – з 18,25 млрд грн до 20,7 млрд грн
- НАБУ +12% – з 2,55 млрд грн до 2,86 млрд грн.
Попри розмови про необхідніть жорсткої економії і скорочення видатків, де тільки можливо, витрати на утримання Офісу Президента, відповідно до проєкту Державного бюджету на 2027 рік, планують збільшити на 22% – з 878 млн грн до 1,072 млрд грн.
Медицина й освіта
Наступного року пропонують збільшити зарплату лікарям спеціалізованої медичної допомоги на 11,9% – до 30 тис грн.
Загалом, згідно з проєктом на 2027 рік, загальний обсяг видатків на сферу охорони здоров’я становитиме 292,5 млрд грн. З них на фінансування Програми медичних гарантій передбачено 225 млрд грн, що на 33,5 млрд грн або майже на 15% більше, ніж у поточному році.
На реалізацію програми "Скринінг здоровʼя 40+" у бюджеті 2027 року планується спрямувати 10 млрд грн. Аналогічну суму на цю програму виділили в поточному році, проте через нижчий за прогнозований темп подачі заявок, кошти не використали, вирішили перерозподілити близько 2,5 млрд грн на інші потреби, зокрема на програму "Доступні ліки".
На "Доступні ліки" у 2027-му хочуть заложити рекордні 21,7 млрд грн, що на 60% або на 13 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Це дозволить розширити перелік препаратів, які пацієнти зможуть отримувати безоплатно або з частковою доплатою.
На освіту і науку в проєкті на 2027 рік передбачено загалом 328,5 млрд грн. Це більше на 18,3% ніж було закладено минулоріч.
Мінфін обіцяє заробітну плату досвідченому вчителю у 27,3 тис грн. Підвищення зарплати педагогам відбулось цьогоріч, тобто зарплату у 2027-му освітянам вирішили залишити на рівні 2026 року.
У липні цього року уряд ухвалив рішення про безоплатне харчування для всіх школярів комунальних шкіл. Тому в наступному році субвенція на харчування учнів зросте на 34,5% – до 19,4 млрд грн.
Харчування школярів наразі є найбільшим прирістом серед всіх освітніх трансфертів.
Також уперше в Держбюджеті 2027 з’явилась субвенція на доступність дошкільної освіти – 768,7 млн грн. Із цієї суми 80% (614,9 млн грн) становлять видатки на інфраструктурні проєкти дошкілля.
Субвенції на НУШ – 3 млрд грн, шкільні автобуси – 2 млрд грн, обладнання харчоблоків – 1 млрд грн, залишено на рівні 2026 року. З урахуванням інфляції, як зазначається в аналізі Всеукраїнської асоціації ОТГ, йдеться радше про скорочення: за ті самі гроші громади куплять менше обладнання й автобусів.
Фінансування обладнання для майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти зменшується з 1 до 0,7 млрд грн, незважаючи на розпочату реформу старшої профільної школи, що потребує сучасної практичної бази.
Субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами зростає на 10,1% до 495,4 млн гривень.
Підтримка бізнесу: кешбек лишається?
Однією з нових програм з підтримки бізнесу (яка вимагає значних змін в податкове законодавство) є Підтримка суб'єктів господарювання на 58,7 млрд грн. Це кошти планують залучити на страхування воєнних ризиків (потенційне джерело формування фонду за пропозицією Мінекономіки – підвищення ПДВ з 20% до 21%). Ще 8,3 млрд грн буде спрямовано на підтримку підприємств паливного сектору (через можливе підвищення акцизу на пальне).
У 2027 році на державну підтримку розвитку виробництва та підприємництва уряд передбачив у бюджеті 9,415 млрд грн.
Ці кошти мають спрямовуватись на:
- допомогу підприємствам у створенні, розвитку та відновленні виробництв переробної промисловості;
- на компенсацію вартості вітчизняної техніки, сільгосптехніки й обладнання;
- на створення індустріальних парків;
- на "стимулювання розвитку виробництва українських товарів та послуг шляхом надання державної грошової компенсації покупцям товарів та послуг українського виробництва". Це, за словами нардепки Ніни Южаніної, є насправді офіційним описом програми "Національний кешбек", що попри публічну критику уряд вочевидь залишив у видатках на наступний рік.
Зі старту програми у 2024 році "кешбек" обійшовся державному бюджету у близько 20 млрд грн. Програма стартувала наприкінці 2024 року, незаплановано. Тому фінансувалась з різних, непередбачених законодавством джерел. Частково покривали "кешбек" коштами Резервного фонду, що має спрямовуватись передусім на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, воєнних дій. Тобто витрачатись на невідкладні заходи, а не на популярні рішення влади роздати гроші населенню.
В наступному році витрати на схожу на "Національний кешбек" програму вже передбачили в спеціальному фонді бюджету як одну з програм підтримки бізнесу.
Додатково уряд планує виділити 19 млрд грн Національній установі розвитку, яка опікується програмами доступних кредитів "5-7-9" та доступного лізингу "5-7-9", якими здебільшого користуються сільгоспвиробники.
Житло
У проєкті бюджету на 2027 на фінансування житлових програм та компенсацій загалом передбачає близько 85 млрд грн.
Розподіл фінансування житлових програм такий:
- 3,4 млрд грн – виділено конкретно на поточні та капітальні ремонти пошкодженого майна через послугу "єВідновлення".
- 11,5 млрд грн – закладено на компенсації за повністю знищене майно (житлові сертифікати).
- 5,5 млрд грн – передбачено на компенсації за знищене житло в межах спільного з міжнародними партнерами проєкту "HOME"
Енергетика
На "Фонд енергоефективності", що займається відповідними програмами в житловому фонді передбачено 680,7 млн грн. Фонд видає компенсації та гранти на оснащення житлових будинків приладами обліку енергоресурсів, утеплення та термомодернізацію, оснащення тепловими котлами, встановлення альтернативних джерел енергії тощо.
Загалом державна підтримка енергетичної галузі передбачається в обсязі 2,043 млрд грн. Зазначений обсяг видатків розподілять на:
- утримання та матеріально-технічне оснащення підрозділів, які здійснюють фізичний захист і охорону ядерних установок, підтримання їх боєздатності за рахунок видатків загального фонду – 104,9 млн грн;
- забезпечити захист від інфляційних процесів коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок шляхом їх інвестування у облігації внутрішньої державної позики за рахунок видатків спеціального фонду – 792,1 млн грн;
- Виплата премії Кабінету Міністрів за вагомий внесок у забезпечення енергетичної стійкості 100 працівникам енергетичної галузі – 16 млн грн;
- Виплата працівникам аварійно-відновлювальних бригад підприємств паливно-енергетичного комплексу додаткової щомісячної державної допомоги в розмірі 20 тис. грн – 650 млн грн;
- Погашення заборгованості на балансуючому ринку електричної енергії – 480 млн грн.
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови
Уряд окремо передбачив видатки за програмою створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови в обсязі 960,3 млн грн. У цьому співробітництві поки небагато конкретики. Кошти мають витратити на "підготовку та супровід інвестиційних проєктів", "реалізацію механізмів залучення інвестицій у пріоритетні сектори економіки".
Висновки
З року в рік частина бюджету, що закривають коштом фінансування західних партнерів, збільшується, тоді як надходження від української економіки зменшується, як шагренева шкіра.
"Майже 70 копійок кожної гривні – це ті ресурси, які нам дають наші партнери. Ми повинні це розуміти, цінувати, і робити все для того, щоб Україні вдалось", – зазначив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Голова парламенту назвав проєкт бюджету на 2027 рік черговим "бюджетом війни", де основна частина видатків буде спрямована на підтримку Збройних сил України.
Водночас опоненти влади критикують проєкт за величезну діру в півтора трильйони гривень, яку наразі незрозуміло звідки закривати.
"Перше, що треба зробити – перекрити корупційні схеми і припинити транжирити кошти на популістські проєкти Офісу президента, спрямувавши їх на підтримку бізнеса. Але влада знову обирає прості рішення – доїти корову", – зазначив нардеп Дмитро Разумков, голова міжфракційного об’єднання "Розумна політика".
Він критикує пропозицію уряду збільшити ПДВ для запровадження державного страхування для бізнесу від воєнних ризиків. "Введення додаткового ПДВ – це перекладання фінансового тягаря на кінцевого споживача. Платитимуть українці – не президент і не міністри", – написав Дмитро Розумков в соцмережах.
"Проєкт Державного бюджету на 2027 рік не можна ухвалювати у його нинішньому вигляді. Цей документ за своєю суттю є антиукраїнським: у ньому закладено багато корупційних лазівок, а підтримка ЗСУ прописана дуже слабко, – вважає співголова фракції "Європейська Солідарність" Артур Герасимов. – Формально збільшують витрати на закупівлю озброєнь всього на трошки більше, ніж 1 млрд грн. У цей час на телемарафон, який є пропагандистським і який вже Європейський Союз багато разів просить Україну закрити, вони виділяють майже 2 млрд грн. На "Тисячовесну" – більше 5 млрд грн. Я вже мовчу про кешбеки й інші нецільові витрати", – обурюється Герасимов.
Наразі депутати готують і обговорюють правки до ініціатив уряду. Зокрема, частина нардепів виступає проти скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, а також критикує можливе збільшення ПДВ на мікробізнес та ФОПів, наголошуючи, що це зашкодить економічній активності.
Всі пропозиції депутатів Бюджетний комітет ВР має опрацювати та звести в єдину таблицю до 15 жовтня, після чого ми зможемо побачити фінальний перелік правок до проєкту бюджету, винесених на голосування у першому читанні.
