"Бюджет опірності" чи бюджет виживання: де Україна братиме гроші у 2027 році?

Автор: Ольга Москалюк

Застрибуючи в останній вагон, уряд пізно ввечері 15 вересня подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік – чітко у встановлений законом дедлайн. Наступного дня, виступаючи з парламентської трибуни, міністр фінансів Сергій Марченко назвав документ складним. Прем’єр Сергій Корецький напередодні заявив, що ситуація з державними фінансами близька до критичної, а президент Володимир Зеленський наголошував на "космічному" дефіциті фінансування. Водночас народні депутати вирішили взяти паузу у пленарних засіданнях на 26 днів – до 13 жовтня.

У проєкті головного фінансового документа країни закладені багатомільярдні потреби на оборону, соціальні видатки, однак значною мірою його виконання залежатиме від міжнародної фінансової допомоги та рішень, які ще має ухвалити парламент. Паралельно держава вже стикається з нестачею коштів у поточному році: призупинено фінансування частини капітальних видатків, а питання додаткового ресурсу на війну залишається відкритим. "Цензор.НЕТ" поспілкувався із двома членами парламентського Комітету з питань бюджету - народними депутатами Лесею Забуранною та Олексієм Гончаренком про те, наскільки реалістичними є заплановані урядом показники.

"МИ МАТИМЕМО БЮДЖЕТ ОПІРНОСТІ"

- Хочу заспокоїти: у тому, що парламент поки не збиратиметься в пленарному режимі, немає ніякої зради, - говорить народний депутат фракції "Слуга народу" Леся Забуранна. – По-перше, ми отримали проєкт державного бюджету, тож до першого жовтня депутати над ним працюватимуть і подаватимуть свої пропозиції. Тобто ми зайшли в нормальний бюджетний процес.

По-друге, ми у першому читанні проголосували один із ключових законопроєктів про посилки, який має бути підготовлений до другого читання. Відповідно, над цим працюють комітети та тимчасові слідчі комісії.

Паралельно протягом цих двох тижнів відбуватиметься сесія Парламентської асамблеї Ради Європи і Міжпарламентського Союзу. Оскільки на цьому етапі допомога міжнародних партнерів є ключовою (якщо не визначальною), то комунікація на парламентському рівні і донесення наших позицій є також дуже важливим.

Тому не можна сказати, що парламент на паузі, де щось загальмувалося і стоїть. Більше того, я б сказала, що ми працюємо на міжнародному рівні, займаємося проєктом бюджету та важливими законопроєктами до другого читання і, відповідно, поточною роботою.

- Власне, про міжнародну допомогу. У проєкті бюджету-2027 потреба України в міжнародній підтримці оцінена у 52,6 мільярда доларів. Яку частину цієї суми закриває європейський пакет на 90 мільярдів євро, а яку, можливо, доведеться шукати в інших партнерів?

- Станом на сьогодні нам підтверджують 20 мільярдів доларів європейської підтримки та інших мікрогрантів. Відповідно, 32,6 мільярда в нас під питанням – залишаються не підтвердженими.

Із хороших новин – поданий проєкт бюджету (думаю, він не буде критично змінений), був верифікований Міжнародним валютним фондом. Тобто МВФ поставив свою оцінку: цей бюджет відповідає певним індикаторам і баченню того, як має розвиватися країна, і в ньому немає нічого зайвого. Це дає нам змогу комунікувати з нашими міжнародними партнерами, зокрема з Європейським Союзом, іншими інституціями (наприклад, зі Світовим банком) щодо пошуку додаткового фінансування і вирішення цих проблем. Саме цим на сьогоднішній день займаються президент, уряд і парламент.

- Якщо ми раптом не отримаємо допомогу в повному обсязі у необхідні терміни, чи маємо ми "план Б"? Наприклад, скорочення видатків, додаткові податки, внутрішні запозичення чи емісійне фінансування?

- Так, це секвестр - скорочення видатків, зокрема за рахунок капітальних видатків чи якихось програм. Йдеться про те, що не стосується забезпечених статей видатків, - пенсій, заробітних плат бюджетників, інших соціальних виплат.

Емісійне фінансування ми не використовуватимемо, адже це призведе до серйозних інфляційних процесів. Справді, можливо, намагатимемося збільшувати дохідну частину, внутрішні запозичення, але у повному обсязі це проблему не вирішить.

- До речі, про капітальні видатки. Цього місяці Міністерство фінансів призупинило фінансування всіх капвидатків державного бюджету на суму 39 мільярдів гривень, перенісши їх на грудень. Що це для нас означає? Що буде з підготовкою до зими, зокрема із захистом енергообʼєктів та будівництвом укриттів?

- Детально по тому, що буде із підготовкою до зими по столиці та інших регіонах, зможу прозвітувати у п'ятницю після проведення засідання ТСК. Туди будуть запрошені всі, хто має безпосередній стосунок до Плану стійкості по Києву, починаючи від Київської адміністрації, закінчуючи Агентством відновлення. Ми збираємося за одним столом, щоб розібратися в ситуації та подивитися, що відбувається.

Взагалі ми вже почали порушувати це питання, зокрема і на попередньому засіданні ТСК. Якраз того дня й були призупинені капітальні видатки. Ситуація така: всі ті платежі за фактично виконані роботи до вересня, були здійснені. Тобто не можна говорити, що нічого не виділялося. Якщо місто, Агентство виконували роботи і подавали все вчасно, все було профінансовано. Дійсно, з вересня, у зв’язку з цією складною ситуацією, відбулася зупинка, оскільки немає фінансового забезпечення, а нам насамперед потрібно покривати захищені видатки.

Наразі говорити глобально по країні неможливо, тому що кожен регіон, як нам зазначили відповідні служби, зумів реалізувати План стійкості по-різному - у різних відсотках. Треба дивитися в розрізі окремих міст і регіонів. І от ми зараз намагатимемося з’ясувати цю ситуацію.

Крім того, ми сподіваємося, що доголосуємо в другому читанні всі необхідні ініціативи і все ж таки отримаємо передбачену міжнародну фінансову допомогу, на яку розраховує Україна.

- Чи є ризик, що ми почнемо наступний бюджетний рік уже з накопиченим "хвостом" невиконаних капітальних видатків? Чи про це зараз зарано говорити?

- Безумовно, ризик є. Але треба дивитися, у якій відсотковій частині. У п’ятницю ми краще розумітимемо, скільки не встигли виконати робіт. Хоча, якщо чесно, з огляду на те, що це була середина вересня, за великим рахунком, мали б більшу частину коштів використати, якби підготовка була планомірною і системною.

- Війна зараз впливає на всі процеси в державі. Нещодавно голова вашого комітету Роксолана Підласа заявила, що один день війни коштує Україні 190 мільйонів доларів. Наскільки бюджет на наступний рік захищений від того, що реальні воєнні витрати знову виявляться вищими за план? Очевидно, ми не можемо виключати, що таке станеться.

- Дійсно, проблема полягає в тому, що нам складно до кінця прогнозувати ескалацію ситуації з російської сторони, та оцінювати ті види озброєння, які вони використовують. Відповідно, бюджет був запланований з урахуванням тих тенденцій, які були у поточному році.

Водночас, я вважаю мудрим рішенням те, що Міністерство фінансів додатково передбачило спеціальний фінансовий резерв (так званий фонд) у розмірі 264,9 мільярда гривень саме для того, щоб у разі зростання військових потреб вони були більш мобільними і мали можливість їхнього покриття. Але, безумовно, достеменно буде зрозуміло в процесі року, як поводитиметься країна-агресор, і які ми матимемо додаткові потреби.

- А чи закладені у проєкт бюджету на наступний рік кошти на можливе підвищення грошового забезпечення військових?

- Певне підвищення вже відбулося у липні цього року. Я спеціально дізнавалася у Міністерстві фінансів про те, що Міністерство оборони у своєму бюджетному запиті на 2027 рік не закладало додаткового підвищення заробітних плат. Вони виплачуватимуться в тому ж самому обсязі з урахуванням інфляції, індексації, як зараз після липневого підвищення. Тобто на 2027 рік додатково не закладали підвищення заробітних плат військовим.

- Але якщо це питання постане, його ж можна буле проголосувати наступного року змінами до бюджету?

- Звичайно. Для цього ж, зокрема, і створений цей фонд. Якщо не буде критичної ескалації, яка потребуватиме використання цих коштів, якщо ми зможемо плюс-мінус покрити свій дефіцит, то, звісно, це питання стане пріоритетним. Але наразі поки буде фінансування на рівні нинішніх періодів.

- На оборону в проєкті бюджету закладено майже 4,9 трильйона гривень. Чи означає це, що за нинішньої ситуації будь-яке збільшення оборонних потреб автоматично призводитиме до скорочення цивільних видатків?

- Ні. Усі захищені статті видатків фінансуються в повному обсязі. Незважаючи навіть на війну, ми спостерігаємо, що у нас відбувається індексація пенсій. Не буде ніякого скорочення соціальних видатків, яке відчують люди.

Повернімося до того, що ми з вами обговорювали: якщо ми не знайдемо ресурсу покрити усі 32,6 мільярда доларів дефіциту, то в такому випадку ми робитимемо секвестр і скорочуватимемо капітальні видатки. Так, можливо, це зменшить можливості по відбудові тощо, але саме соціальне забезпечення ніхто точно не чіпатиме.

- То, зрештою, ми матимемо бюджет виживання?

- Це, скоріше, бюджет опірності.

"ЗАРАЗ НА ВСЕ ТРЕБА ДИВИТИСЯ ЧЕРЕЗ ОДНУ ПРИЗМУ - ВІЙНИ"

- Я навіть не бачу великого сенсу в тому, щоб детально розбирати цей проєкт бюджету, тому що це просто "твір на тему", - коментує народний депутат фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. – Там, насправді, немає ніякого великого планування. Взяли якісь цифри й звели їх в один папірець, тому що потрібно було відповідно до Бюджетного кодексу подати до Верховної Ради проєкт бюджету.

Взагалі для початку потрібно розібратися із поточним роком, адже ситуація абсолютно незрозуміла: то нестача у 27 мільярдів доларів, то іншу цифру називають. У нас сьогодні (22 вересня. – ред.) було засідання комітету, де доповідала Рахункова палата. За їхніми розрахунками, тільки на грошове забезпечення військових до кінця року не вистачає 265 мільярдів гривень, яких немає в бюджеті, а треба буде виплатити. Звичайно, це не 27 мільярдів доларів, а майже шість, але наголошу: тут йдеться лише про одну статтю видатків.

Плюс додайте, що десь за вісім місяців по податкових надходженнях недовиконання – 23 мільярди. Ця цифра зараз стрімко збільшуватиметься, тому що всі ці останні удари і зупинка портів дуже серйозно вплинуть на надходження. Особливо в зоні ризику - виплата податку на прибуток за третій квартал. Ситуація дуже складна. Тому думати, що буде у 2027-му році, звичайно, можна, але це, повторюся, дуже далеко від того, що врешті-решт отримаємо в реальності.

- Ви згадали про 27 мільярдів доларів незакритої потреби Сил оборони до кінця 2026 року, які не закладені в чинний державний бюджет. Де Україна фізично може взяти ці гроші? Це нові запозичення, міжнародна допомога, податки чи скорочення інших видатків?

- Очевидно, що головний шлях – це отримати більше від наших партнерів: перенести щось із того, що мало бути наступного року, чи отримати якусь додаткову допомогу. Наскільки вони до цього готові, сказати не можу, адже не залучений до цих перемовин. Тому очікуватимемо на результати.

Крім того, там же значна кількість коштів прив’язані до ухвалення законів - наших зобов’язань. Це, безумовно, дуже важлива історія. Але тут теж незрозуміло. От нам уряд говорить, що йдеться про мільярди євро, які планують отримати. Вони закладені в бюджеті та можуть бути отримані, але для цього треба ухвалити закони і зробити деякі інші кроки. Однак питання в тому, що при цьому парламент не засідатиме у пленарному режимі майже місяць. А графік його роботи визначає правляча партія, більшість. То як одне співвідноситься з іншим? Направду, дуже складно це збагнути.

- Україна має отримати від Євросоюзу у 2026–2027 роках 90 мільярдів євро. Скільки з цих грошей уже фактично гарантовано саме на наступний рік - не політично обіцяно, а закладено з точки зору бюджетного планування?

- Та частина з цих 90 мільярдів, яка не запланована на поточний рік, переходить на наступний. До кінця 2027 року ці кошти мають бути повністю закриті. Це те, що ми точно маємо. Але треба дивитися, що у нас прописано з Норвегією, Японією, Канадою, Великою Британією. Там уже окремі домовленості й окрема допомога.

- Чи існує ризик, що ми ці кошти не отримаємо?

- Здається, таких проблем ми поки не маємо. Тобто все, що нам обіцяно, і те, що було підписано, партнери якраз дають. Тому тут я проблеми якраз не бачу. Хоча наступного року будуть серйозні виклики. Наприклад, вибори у Франції. Але все одно їхні результати вже не вплинуть на ці 90 мільярдів допомоги. Звичайно, час летить швидко, і вже у наступному вересні ми маємо чітко розуміти: а де ми братимемо гроші у 2028-му році? Наш головний спонсор і фінансовий партнер на сьогоднішній день – це Європейський Союз. І тут вже виникатиме питання: як це все буде після виборів, які відбудуться наступного року в Європі, в першу чергу французьких.

- Голова вашого комітету говорила про те, що понад 131 мільярд гривень доходів бюджету на наступний рік залежать і від законів, які не ухвалені Верховною Радою. Наскільки коректно взагалі називати проєкт бюджету збалансованим, якщо частина його доходів є фактично умовною?

- Звичайно, некоректно! У нас немає нічого збалансованого. Ми йдемо за принципом: день прожити - ніч протриматися. Це очевидна історія. Але при цьому, повторюся, я не можу зрозуміти, як усе це узгоджується з тим, що парламент зараз розійшовся на місяць. Я не знаю.

- Підвищення ПДВ із 20 відсотків до 21 відсотка потенційно має дати близько 58,7 мільярда гривень. Ви особисто готові за це голосувати?

- Станом на цю хвилину я не збираюся. Ми, звичайно, ще обговорюватимемо питання на засіданні фракції. Але загалом я за бюджет цієї влади жодного разу не голосував. Тому що, на мою думку, є дві речі, які визначають, чи ти в опозиції, чи представляєш правлячу партію, як би вона не називалася, - кадри і бюджет. Якщо ти голосуєш за ці два питання, на мою думку, ти не можеш називати себе опозицією.

Тому, як я сказав, ніколи не голосував за бюджет цієї влади. Плюс, зазвичай він мені й не подобається, починаючи з усіх цих марафонів, "тисячовесен" та іншого, як на мене, неефективного використання фінансового ресурсу, закінчуючи більш системними проблемами.

Що стосується конкретно ПДВ, то, з одного боку, йдеться про підвищення на один відсоток для того, щоб створити фонд для допомоги та страхування воєнних ризиків тощо. Але куди ж ще більше посилювати податкове навантаження?! Тобто виходить так: для того, щоб вам допомогти, ми спочатку з вас ще витиснемо останнє, а потім уже допоможемо. Дуже сумнівна ініціатива і дуже сумнівна допомога. Я не розумію такого підходу.

- Ще один потенційний ресурс - додаткове підвищення акцизів на пальне. Але його вартість впливає фактично на всю економіку - логістику, ціни на товари тощо. Чи комунікував бюджетний комітет з урядом на цю тему?

- Вони враховують такі додаткові надходження. Але питання в тому, наскільки ці розрахунки коректні. Відповіді у мене немає. Однак це все ще обговорюватиметься.

- Ви звернули увагу на держпрограму "Тисячовесна". Є ще одна цікава ініціатива - "Національний кешбек". У проєкті бюджету на 2027 рік не передбачене його фінансування, хоча формально програма розрахована до квітня 2028 року. Чи означає це, що держава фактично відмовляється від нього? Чи братимуть кошти з Резервного фонду?

- Так вони й беруть на нього кошти зазвичай зокрема й з Резервного фонду. Я вважаю, що це абсолютно пуста історія, яку треба припиняти.

- Але ж багато звучить розмов про те, що влада не полишає ідею проведення виборів, про що нещодавно згадав і колишній міністр оборони Михайло Федоров. А "Національний кешбек" на рівні з іншими популістськими програмами може бути таким собі сучасним аналогом "гречки".

- Нашій владі треба визначитися: вона збирається перемагати у війні чи на виборах. У другому варіанті слово "перемагати" я би взагалі прибрав. Сказав би – не програти. Це буде більш актуальним. А усе разом не вийде: і "гречка", і реальні військові видатки, і соціальна сфера. Це неможливо. Від "гречки" треба було давним-давно відмовлятися. А сьогодні – взагалі без варіантів.

- Міністерство фінансів України у вересні 2026 року призупинило фінансування всіх капітальних видатків державного бюджету на 39 мільярдів гривень, перенісши їх на грудень. Що це для нас означає?

- Станом на зараз, так як на єдиному казначейському рахунку немає грошей, рішенням Мінфіну призупинене фінансування (тобто безпосереднє перерахування коштів) по капітальних видатках, які планувались у вересні. Навіть по жовтню ще таких рішень немає. Що буде далі, залежить від динаміки податкових надходжень та обсягів міжнародної технічної допомоги. Це своєю чергою залежить від ухвалення законів або змін домовленостей тощо. Тому питання відкрите. Але очевидно, проблема є. Думаю, що на жовтень вони теж відкладатимуть. Що буде у листопаді - зараз ніхто не скаже. Це означає, що якісь об’єкти, які нам потрібні на цю зиму, не будуть вчасно добудовані або взагалі не будуть збудовані. Звісно, це підвищує ризики для проходження зими й водночас змушує замислитися над тим, наскільки реалістично та якісно формували бюджет на 2026 рік, якщо вже наприкінці року ми опинилися в такій ситуації. Плюс, незрозумілим є питання фінансової дисципліни. Тому що лунають різні заяви, наприклад, про те, що Федоров використовував якісь гроші з кінця року на початку. Якимось чином це проходило? Хто контролював цей процес? Як так сталося, що ми наприкінці року сидимо біля "розбитого корита"? Якась дивна історія. Це як у родині, коли чоловік у лютому-березні робить дружині подарунки, запрошує до ресторану, а потім у липні каже: "Тепер нам до кінця року немає, що їсти, бо я все витратив". Якесь божевілля.

- Чи існує ризик, що через дефіцит коштів у бюджеті державі доведеться призупиняти або обмежувати фінансування окремих соціальних видатків - зарплат бюджетникам, пенсій, соцвиплат?

- Сьогодні на засіданні бюджетного комітету Мінфін обіцяв, що вони обов’язково профінансують всю зарплатну частину. Сподіватимемося, що так і буде.

- Не перший рік порушується питання необхідності економії бюджетних коштів. З огляду на обставини, чи не варто було б переглянути систему спеціальних пенсій, зокрема суддям та прокурорам, і суттєво обмежити їхні розміри?

- Безумовно, треба і тут обмежувати. Взагалі є рішення про те, щоб запланувати на наступний рік максимальну пенсію в розмірі 28 780 гривень – десять мінімальних. Очевидно, в нинішніх умовах має бути більше соціальної справедливості.

- Влада налаштована на такий підхід?

- На словах - так. Як це буде на практиці - побачимо.

- Як ви оцінюєте наші фінансові перспективи на наступний рік? Чи є тут місце для оптимізму?

- Зараз на все треба дивитися через одну призму - війни. Звичайно, хочеться бути оптимістом, хоча це складно вдається. Нам треба завершувати війну. Якщо вона продовжуватиметься наступного року, тут треба розуміти, що ми повністю залежні від зовнішнього фінансування. Якщо воно не те, що припиниться, а хоча б зменшиться, ми одразу переходимо до катастрофи, дефолту, соціального вибуху і так далі.

Власний ресурс з кожним роком тільки скорочується. Ніяких кроків для того, щоб його підтримати, не спостерігається. Тобто влада повністю перейшла в режим: Бог з ним, що з власною економікою, отримуємо гроші за кордоном, на цьому й їдемо. У такій реальності ми живемо. На мою думку, це абсолютно хибна модель. Тому ми повністю залежимо від військової і зовнішньої кон’юнктури.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"