Мінфін уникає слова "заморозка". Чи витримає незахищена енергетика цю зиму?
Мінфін в один день, без попередження і обговорення, зупинив фінансування капітальних видатків по всій країні. Новина сколихнула інформаційне поле, адже серед того, що це зачепило, – захист об’єктів енергетики напередодні нового опалювального сезону.
Бізнес Цензор розбирався, чому експерти вважають грудневе розблокування коштів запізнілим саме для цієї зими, які об'єкти опиняться в найбільшій небезпеці, і чи справді йдеться лише про перенесення строків, як запевняє Мінфін.
Уряд не називає це "заморозкою": що відбувається з грошима на капітальне будівництво
Капітальні видатки – це бюджетні гроші на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт: доріг, лікарень, шкіл, об’єктів енергетики. На відміну від зарплат чи соціальних виплат, це довгострокові вкладення, розтягнуті в часі.
У самому Мінфіні слова "заморозка" уникають. У відповіді на запит Цензор.НЕТ там заявили, що йдеться про перенесення частини капітальних видатків за осінь на грудень через нестачу міжнародного фінансування:
"Йдеться не про скорочення чи заморожування бюджетних програм, а про перенесення строків фінансування частини капітальних видатків", – зазначається у відповіді відомства.
Уточнену консолідовану суму за весь період Мінфін обіцяє назвати пізніше – після фіналізації змін до розпису бюджету.
Про масштаби "перенесення" днями публічно розповіла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в подкасті "Хроніки економіки": лише за вересень перенесено щонайменше 39 млрд грн:
"Насамперед це капітальні видатки – будівництво і реконструкція, зокрема лікарень, будівництво укриттів в лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла і так далі", – сказала Підласа.
В очікуванні "ефекту доміно": "Автострада" зупинила роботи на своїх об’єктах
У п’ятницю, 18 вересня, Максим Шкіль, власник однієї з найбільших компаній у сфері капітального будівництва "Автострада", публічно заявив про фактичну зупинку фінансування своїх об’єктів.
Зазначимо, що "Автострада" – серед найбільших дорожньо-будівельних компаній України, яка до цього часу динамічно розвивалась. Так, за даними Opendatabot, дохід компанії у 2024 склав 10 млрд, у 2025 – 14 млрд, і прогнозований дохід за цей рік – 18 млрд грн. Для розуміння маштабу залучення компанії до державних проєктів вкажемо, що лише за цей рік компанія виграла державних тендерів на 49,5 млрд грн.
У своєму дописі в Facebook Шкіль повідомив, що держава без попередження зупинила фінансування всіх капітальних видатків. Бізнес Цензору вдалося зв’язатись з ним, щоб отримати деталі.
За словами Шкіля, зупинка вдарила по всій країні одномоментно – платежі за капітальними видатками не проводять з початку минулого тижня, причому не лише за нові роботи, а й за вже виконані: акти лежать у казначействі без руху.
"Усіх нас поставили просто перед фактом, без обговорення і жодної дискусії з ринком. Зупинити в один день видатки по капвкладеннях – це зупинка багатьох галузей економіки. Ефект буде абсолютно доміновий: нерозрахунок з постачальниками, по кредитах, з підрядниками за вже виконані роботи. Це дуже багато питань, з якими ми, як сніг на голову, в один день зіткнулися", – каже Шкіль.
Компанія веде об’єкти захисту енергетики в Сумській області, Києві та на великих підстанціях. Якщо фінансування не відновиться найближчим часом, за словами Шкіля, строки здачі цих об’єктів зсунуться.
Шкіль звертає увагу на різницю в джерелах фінансування: платежі за проєктами з європейськими чи міжнародними грошима ідуть без затримок. А от місцеві бюджети зараз теж призупинені (за даними джерел Бізнес Цензора ці виплати зупинились у вівторок, 15 вересня) – і якщо перша й друга черга виплат не встигнуть пройти цього року, до третьої черги, за його словами, справа взагалі не дійде.
Прогноз самого Шкіля – обережно оптимістичний: він вважає рішення Мінфіну помилковим, тому очікує, що фінансування зрештою відновлять.
Брак грошей – брак захисту: особливо вразливі Харків, Дніпро та Кривий Ріг
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в розмові з Бізнес Цензором наголошує: брак грошей напряму означає брак захисту. За українським законодавством навіть розпочати тендер на будівництво неможливо без чітко визначеного джерела фінансування.
Харченко наводить цифри: у межах державних планів стійкості прифронтові Харків, Дніпро та Кривий Ріг отримують 85-90% фінансування з державного бюджету, у середньому по Україні цей показник – 80%, у Києві – 50% на 50% з місцевим бюджетом. "Вплив ненадання цих коштів – абсолютно прямий і зрозумілий", – каже Харченко.
Хоча найбільший удар припаде на лівобережжя України, де зосереджена більшість прифронтових регіонів, втім вплив відчують всі.
"Фактично це вплив на всю Україну, бо більшість населених пунктів не отримують дуже суттєвою частину запланованих коштів", – коментує Харченко.
На його думку, ефективно використати ці кошти до кінця року було малоймовірно ще у вересні: на будівництво фізичного захисту потрібно щонайменше 4-6 місяців, а отже гроші варто було виділяти ще в червні-липні. Навіть якщо фінансування розморозять у грудні, для поточного опалювального сезону це, каже він, уже запізно – хоча може стати в пригоді для підготовки до наступної зими.
"Якщо ці гроші в принципі вдасться використати, це вже щастя. Навіть якби вони виділялися зараз, це вже запізно: будувати захист реально 4-6 місяців – це мінімальні терміни, тож до нового року вже не встигаємо", – каже Харченко про перспективу грудневого розблокування.
Превентивний захист проти аварійного відновлення: як Україна входить в найнебезпечніший для енергетики сезон
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев, коментуючи ситуацію для Бізнес Цензора, одразу уточнює: 39 млрд грн, про які йшлося у заяві Підласої, – це вся сума перенесених капітальних видатків, а не тільки на захист енергетики. Офіційного розподілу цієї суми за напрямами, який дозволив би назвати частку саме енергетики, наразі ніхто не публікував.
За словами Рябцева, Україна входить у зиму з вищим рівнем інженерного захисту, ніж кілька років тому: другий рівень захисту завершений на 22 об’єктах, роботи тривають ще на понад 100. Але абсолютного захисту від прямого влучання ракети, каже він, не існує в принципі – реальна стійкість залежить від комбінації ППО, резервування мереж і швидкості відновлення після ударів.
Найбільш вразливими Рябцев називає не окремі об’єкти, а bottlenecks, вузькі місця, – елементи, втрата яких не може бути швидко компенсована альтернативним маршрутом чи резервом: великі підстанції, трансформаторне обладнання, інфраструктура, від якої залежать тепло та вода великих міст.
"Ми ризикуємо втратити не сам об’єкт, а функцію, яку він забезпечує", – пояснює Рябцев.
Пошкодження однієї підстанції, за його словами, може означати, що електроенергія в країні є, а довести її до конкретного міста фізично нема як.
"Тоді держава витрачатиме значно більше коштів уже не на превентивний захист, а на аварійне відновлення, закупівлю дефіцитного обладнання та подолання наслідків – причому в умовах морозів і нових атак. Відтермінування фінансування – це не просто бухгалтерське перенесення видатків із вересня на грудень, а перенесення частини ризику з державного бюджету безпосередньо на енергосистему та споживачів", – підсумовує Рябцев.
Водночас навіть якщо гроші з'являться першого грудня, "їх неможливо миттєво перетворити на готову захисну споруду", – зазначає експерт.
"Потрібні матеріали, люди, техніка, монтаж, бетонні роботи та технологічний час. Тому частина об'єктів може увійти в найбільш небезпечний період опалювального сезону з тим рівнем захисту, який вони мають зараз", – прогнозує Рябцев.
Не вистачає $29,5 мільярда ззовні: чекати фінансування чи розставляти пріорітети?
У Мінфіні пояснюють причину ситуації, яка складається, так: до кінця 2026 року Україна ризикує не отримати частину з $29,5 млрд очікуваної міжнародної допомоги, адже її надходження пов'язують з ухваленням низки законодавчих рішень.
Відповідно, у пріоритетному порядку уряд і надалі фінансує сектор безпеки й оборони, зарплати бюджетникам та соціальні виплати – ці видатки забезпечені фактичними надходженнями до бюджету.
Експерти енергетичного сектору кажуть, що на практиці доведеться розставляти пріорітети:
"Пріоритет фінансування я б визначав не за принципом "скільки об'єктів треба добудувати", а за тим, втрата яких незавершених об'єктів створить найбільший системний ефект", – наголошує Рябцев.
Харченко робить лаконічний прогноз: "Немає грошей – немає захисту. Немає з чого його будувати, немає за що фінансувати".
Водночас Шкіль, який очікує від Мінфіну перегляду стратегії, робить оптимістичний прогноз: "зупинка капвкладень означає, що ці об'єкти не будуть завершені. Якщо фінансування відновиться, будівництво продовжиться".
