Зростання ПДВ до 21%: Наскільки це реально і навіщо уряд вирішив підняти податок
Для підтримки бізнесу у вигляді компенсацій втрат від російських обстрілів уряд вирішив створити страховий фонд розміром до $4 млрд. Один мільярд цієї суми планується забезпечити через підвищення з 2027 року ставки ПДВ на 1 в.п. – до 21%.
Рішення про зміну податку має ухвалити Верховна Рада. Попри те, що ймовірність підтримки депутатами збільшення ПДВ вкрай мала, уряд вже заклав у бюджет наступного року 58,7 млрд грн надходжень від цього кроку на нову програму підтримки суб'єктів господарювання.
В Мінекономіки допускають, що підвищення ПДВ може не статися, тому готують альтернативу – збільшення імпортних мит. Але і цей варіант Рада не готова підтримати.
Загалом ідея підвищити ПДВ до 21% з наступного року виникла в уряді три тижні тому через необхідність підтримки бізнесу, який почав нести колосальні втрати внаслідок активізації російських обстрілів.
Серйозні пошкодження і руйнування підприємства різних секторів економіки зазнають з липня. Страждає металургія, фармацевтичні підприємства, логістика, ритейл. Станом на серпень, з ладу виведено близько 500 тис. квадратних метрів логістичних площ – це 30% складських приміщень вищого класу, більшість з яких були в Київські області.
Найбільше постраждали об’єкти "Нової пошти", "Розетки", "Епіцентру", мереж супермаркетів "АТБ", "Сільпо" (Fozzy Group), "Varus" та "Аврора". В результаті виникли затримки з доставкою посилок і знизився асортимент товарів в торговельних мережах.
У вересні під серйозні обстріли потратили АЗС – переважно державної компанії "Укрнафта", яка напряму забезпечує паливом українські війська. Під загрозою великі торгівельні центри, зокрема, в столиці.
Втрати бізнесу і бюджету складають мільярди
Загальні втрати бізнесу від обстрілів до кінця року за попередніми оцінками Мінекономіки можуть скласти до $10 млрд. Але втрачає не тільки бізнес, але і бюджет. На тлі вже наявного дефіциту на оборону в розмірі $27 млрд, надходження в казну можуть ще скоротитися ще десятки мільярдів гривень.
"Близько 70 млрд грн податкових надходжень можуть не надійти до бюджету через російські атаки на бізнес. Це оцінка станом на початок вересня. Удари тривають щодня, і ця цифра може збільшитися", – сказав прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю The Economist.
Наявні механізми підтримки бізнесу в умовах посилення атак вже не дають необхідного результату. Днями уряд удосконалив постанову №1541 про часткову компенсацію втрат. Зокрема, Київ та область включені до переліку територій підвищеного ризику. Це дає змогу бізнесу столичного регіону можливість страхування від воєнних ризиків і отримання компенсації частини страхової премії. Максимальний розмір компенсації для підприємства збільшили з 3 до 5 млн гривень на рік. Але цього недостатньо, повідомив співрозмовник Бізнес Цензора в уряді.
В Мінекономіки вважають що головний акцент зараз треба робити на страхуванні воєнних ризиків. Наразі в умовах загроз посилення обстрілів схеми страхування, які використовувалися раніше, практично не діють.
До останнього працював комерційний ринок перестрахування. Тобто можна було застрахуватися в українських компаніях, які перестраховували ризики в Лондоні на страховому ринку Lloyd’s. "Це коштувало дорого, але якоюсь мірою працювало. Обсяги такого страхування були дуже обмежені, але після інтенсифікації обстрілів зі сторони Росії цей обсяг майже зник", – зазначив міністр економіки Олександр Кравченко під час однієї з експертних дискусій на тему підтримки бізнесу.
Новий страховий фонд до $4 млрд
Саме тому в Мінекономіки вирішили створити спеціальний страховий фонд. Обсяг такого фонду поки планується на рівні $3-4 млрд. З цієї суми до $1 млрд буде забезпечувати держава саме завдяки додатковому 1% від ПДВ, $2-3 млрд доларів – донорська підтримка, третя складова – внески самого бізнесу, який має сплачувати 2% від суми, на яку бажає застрахувати свій актив.
Наразі сума покриття збитків для підприємства обмежена $10 млн на рік. Але вона може бути збільшена, якщо зростуть обсяги донорської допомоги. Фактично така підтримка буде кориснішою саме для середніх і дрібних підприємств.
Поки є лише загальна концепція створення страхового фонду для бізнесу. Деталізації проєкту пока нема. За інформацією Бізнес Цензора, ідея Мінекономіки в тому, щоб фонд працював по всій території України без жодних географічних обмежень і охоплював максимально широкий спектр бізнесової діяльності.
"Ми сподіваємося зробити достатньо диверсифікований портфель як по галузях, так і по регіонах, що дасть перестраховим компаніям набагато більше комфорту з часом брати ризики собі на баланс з більш адекватними преміями", – зазначив Кравченко.
За його словами, вже є потенційна готовність українських компаній співпрацювати з фондом зі страхового й іноземних – з перестрахового ринку.
Джерела Бізнес Цензора в уряді кажуть, що МВФ і Світовий банк не проти підвищення ПДВ до 21% для наповнення страхового фонду. Тут варто згадати, що в 2024 році питання підвищення ПДВ до 22% обговорювалося с МВФ у контексті збільшення дохідної частини держбюджету. Але такий крок вважався крайнім заходом і не мав підтримки більшості народних депутатів.
Депутати не готові піднімати ПДВ і мита
Рішення про зміну ставки ПДВ ухвалюється виключно Верховною Радою. Поки готовності депутатів підтримати пропозицію підняти її з 20% до 21% немає. "Я думаю, що позитивне голосування в Раді за підвищення ПДВ – вкрай малоймовірне", – сказала в коментарі Бізнес Цензору голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Це непопулярний крок, який фактично призведе до того, що кінцевому споживачу доведеться, як мовиться, "зі своєї кишені" підтримувати бізнес, який і так вже піднімає ціни для компенсації втрат від обстрілів.
В Мінекономіки вважають, що підняття ПДВ було б оптимальним варіантом для наповнення страхового фонду, але визнають, що провести це питання через Раду буде проблематично. Тому готують альтернативний варіант для наповнення фонду грошима держави.
"Це найбільш реалістична опція (підняття ПДВ, – ред.) яка дасть ресурс. Тому я не кажу що це вийде, але у нас небагато варіантів. Можливо також підвищення імпортних мит, але це дає значно більший тиск на інфляцію", – зазначив Кравченко в коментарі Бізнес Цензору.
У Національному банку підрахували, що через збільшення ПДВ до 21% тиск на інфляцію буде досить помірним.
"Залежно від того, як роздрібний сегмент поглине це потенційне підвищення ПДВ, ефект може становити від 0,4 до 0,7 відсоткових пунктів, але йдеться про разову корекцію цін", – зазначив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський, відповідаючи на питання видання.
В Мінекономіки вплив на інфляцію від зростання ПДВ оцінюють в 0,8%.
Вплив підняття імпортних мит на інфляцію в НБУ ще підрахували, оскільки невідомо, на який саме імпорт і до якого рівня може бути запропоновано підняття ставок.
В Мінекономіки поки не деталізували цей альтернативний крок. Але в Раді вже заявили, що сподіватися на його підтримку марно. "Я не вірю ні в один з варіантів. Це можна провести в єдиному випадку – якщо цього буде вимагати бізнес", – зазначив у коментарі Бізнес Цензору впливовий представник монобільшості.
Бізнес своєю чергою ще офіційно не висловлював свою позицію. Ідея підтримки постраждалих від обстрілів підприємств сприймається позитивно, а от запропонований урядом варіант – неоднозначно. Для остаточної його оцінки не вистачає деталей щодо роботи запропонованого механізму.
Голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що треба взагалі відмовитись від ідеї наповнення фонду державними грошима.
"Краще залучати міжнародні гроші. Це краще навіть з точки зору інформування про наші збитки від війни та продовження розмов про подальші компенсації коштом Росії", – зазначив він у коментарі виданню.
За його логікою, якщо іноземні партнери будут більше витрачати на допомогу Україні в будь-якому вигляді, то в подальшому це посилить їхнє прагнення стягнути компенсації з Росії.
В Мінекономіки логіка трохи інша. Там вважають, що для більшого залучення інвесторів держава має продемонструвати і свою участь в підтримки бізнесу. Згодом, якщо фонд страхування запрацює успішно, потреба в державному фінансуванні буде зменшуватися.
***
Як діятиме уряд у разі провалу в Раді податкових ініціатив, ще невідомо. Поки там все-таки сподіваються на успіх і розглядають можливість збільшення ПДВ чи імпортних мит. Можливо не з січня, а трохи пізніше. Але якщо це зробити не вдасться, то доведеться або зменшувати розмір страхового фонду, або збільшувати обсяг його наповнення коштом інвесторів.
