Коли українцям очікувати на нове підвищення податків?

Автор: Владислав Недашківський

Бюджет України з 2022 року через повномасштабну війну, розв’язану Росією, потерпає від дефіциту та потребує серйозної зовнішньої підтримки на межі $40 млрд на рік ($38,4 млрд у 2025-му, $41,9 млрд у 2024-му, $42,9 млрд у 2023-му) адже весь можливий внутрішній ресурс іде на фінансування армії.

Наприкінці квітня делегація України відвідала США, де відбувалася зустріч з представниками Міжнародного валютного фонду та Світового банку. З нашого боку країну представляли прем’єр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко, голова Нацбанку Андрій Пишний разом із командами.

Під час зустрічі, стверджує Forbes, українським урядовцям запропонували зокрема розглянути питання підвищення податку на додану вартість і запровадження прогресивної шкали ПДФО для ефективнішого наповнення державного бюджету на 2026 рік.

Логіка зрозуміла – бюджет України з 2022 року через повномасштабну війну, розв’язану Росією, потерпає від дефіциту та потребує серйозної зовнішньої підтримки на межі $40 млрд на рік ($38,4 млрд у 2025-му, $41,9 млрд у 2024-му, $42,9 млрд у 2023-му) адже весь можливий внутрішній ресурс іде на фінансування армії. Тільки цьогоріч на сектор безпеки й оборони Україна спрямувала рекордну суму – 2,23 трлн грн, що складає 26,3% ВВП.

Решта ж потреб, зокрема соціальних, переважно покривається коштом фінансової підтримки міжнародних партнерів, у числі яких МВФ і Світовий банк.

Причому минулоріч Україна для скорочення дефіциту бюджету вже пішла на непопулярний крок підвищення податків як для населення, так і для бізнесу.

Читайте також: Історичне підвищення податків. Хто та скільки заплатить

Питання підвищення ПДВ на порядку денному постало ще тоді – кожний відсотковий пункт ставки податку на додану вартість дає близько 40 млрд грн додаткових річних доходів до бюджету. Окрім того, ПДВ – це непрямий податок на споживання, який сплачують усі, хто купує товари та послуги в країні. Тобто навіть люди, що отримують зарплату в конвертах. Збитки держбюджету через такий тип трудових відносин оцінюють у 115-230 млрд грн на рік.

Зрештою від ідеї підвищення ПДВ відмовилися на користь військового збору. Це, за словами голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, було політичне рішення. Зрештою, переконана депутатка, до перегляду ставки ПДВ рано чи пізно доведеться повернутися.

Невже час настав? БізнесЦензор шукав відповідь на це запитання.

Привид нової війни блукає світом

Оптимізму прогнозам щодо стану вітчизняної економіки надає примарна можливість зупинки або ж бодай зменшення інтенсивності бойових дій, що останнім часом майорить на обрії. Проте й за такого сценарію Україна не може різко скоротити витрати на Сили оборони. Навіть у разі закінчення війни армія потребуватиме значного фінансування.

Мілітаризація бюджетів – загальний світовий тренд, що набирає обертів через загрозу початку глобальної війни. Наприклад, у квітні міністри фінансів країн Європейського Союзу обговорювали створення спільного міжурядового оборонного фонду, який закуповуватиме оборонне обладнання та керуватиме ним, стягуючи плату з учасників за його використання.

ЄС у межах ініціативи ReArm Europe планує збільшити військові витрати на 800 млрд євро протягом найближчих чотирьох років завдяки послабленню фіскальних обмежень на інвестиції в оборону та спільного запозичення коштів для забезпечення бюджету ЄС для великих оборонних проєктів. До речі, частина з цих коштів піде на закупівлі для Збройних сил України, стверджує єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

Спеціалісти аналітичного центру Bruegel наголошують, що Європа має шанс скоротити свою військову залежність від США до 2030 року, лише якщо максимально об’єднає закупівлі та створить спільний європейський оборонний ринок, що включає Велику Британію як великого промислового оборонного гравця для підвищення конкуренції.

А скорочувати залежність від Сполучених Штатів – життєво необхідно. Адже міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Америка більше не може бути гарантом безпеки для Європи, та має самостійно зміцнювати НАТО.

Посилаючись на дані розвідки Німеччини, Данії та інших країн, Кубілюс каже, що Росія може бути готова напасти на європейських членів НАТО до 2030 року. Є і ті, хто вважає, що це може статися навіть раніше – протягом наступних трьох років.

"Економіка РФ перейшла на військові рейки та виробляє багато зброї. Водночас, і це ще важливіше – просто повернути економіку до попереднього стану вже неможливо. Тож якщо в Україні встановиться мир або перемир’я – Росія продовжить виробляти і накопичувати таку кількість зброї, яка зрештою дозволить їй розпочати нову агресію", – пояснив єврокомісар в інтерв’ю Європейській правді.

Єдиний спосіб стримати російську атаку, наголошує Кубілюс, – підвищити готовність до неї.

Європа може знайти необхідні для оборонного сектору гроші. Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія – це одні з найбільших економік світу. Окрім того, вони можуть перерозподілити або скоротити фінансування не критичних соціальних програм. Україна ж суттєво обмежена у своїх можливостях. І якщо наступного року ще зберігатиметься певний фінансовий запас міцності, то надалі може стати сутужно.

Міжнародна допомога скорочуватиметься

За підсумками першого кварталу 2025-го Національний банк покращив оцінку очікуваних надходжень міжнародної допомоги з $38,4 млрд до $55 млрд. Тоді ж як потреба на цей рік, згідно з розрахунками Міністерства фінансів, складає $39,3 млрд. Надлишок мають скерувати на наступний рік.

"Цього року Україна може отримати суттєвіші, ніж очікувалося раніше, обсяги міжнародної фінансової допомоги завдяки швидшому перерахуванню траншів за механізмом ERA (ініціатива країн G7, у межах якої Україні надається кредит до $50 млрд, що погашатиметься й обслуговуватиметься коштом прибутків зі знерухомлених російських активів. – Ред.). Цих коштів буде достатньо не лише для фінансування дефіциту бюджету цього року, але й для формування запасу для державних фінансів на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, почнуть зменшуватися", – пояснюють в НБУ.

Так, відповідно до даних Нацбанку, очікувана міжнародна допомога Україні 2026 року складе $17,3 млрд, 2027-го – $15 млрд.

Окрім нагальних потреб фінансування армії і "цивільного бюджету" не варто забувати й про обслуговування боргів. Станом на початок травня Україна не змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію боргу за ВВП-варантами. Хоча перемовини тривають і найвірогідніше матимуть позитивний для нас результат, заголовки ЗМІ вже рясніють словом "дефолт".

Якщо кредитори поблажливо ставляться до України через повномасштабну війну, що триває вже четвертий рік, то боргові питання неминуче актуалізуються в разі можливого перемир’я.

Станом на 31 березня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 7,12 трлн грн ($171,73 млрд), 5,21 трлн грн ($125,65 млрд) з яких – зовнішній борг. За прогнозами МВФ, загальний державний борг України цьогоріч зросте до 110% від ВВП.

"Значні цьогорічні надходження дадуть змогу наростити міжнародні резерви України до $58 млрд і надалі забезпечувати стійкість валютного ринку. Однак, через скорочення обсягів міжнародної фінансової допомоги й зростання обслуговування та виплат за зовнішнім державним боргом валові резерви знизяться до $47-49 млрд у 2026-2027 роках. Проте такі обсяги залишатимуться достатніми і становитимуть близько 100% від мінімально необхідного рівня за композитним критерієм МВФ", – кажуть у Нацбанку.

Можливості для залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету на внутрішньому ринку через розміщення облігацій внутрішньої держпозики майже вичерпалися. Поточного року Мінфін розраховує залучити "чистими" лише 17 млрд грн.

"У наступні роки ми маємо збалансувати внутрішні запозичення, щоби була можливість їх обслуговувати та погашати. Наші можливості на внутрішнього ринку вичерпні", – пояснював міністр фінансів Сергій Марченко.

Ще один із аргументів – Національна стратегія доходів до 2030 року, в якій зазначена необхідність "привести ПДВ у відповідність до законодавства ЄС, скасувавши знижені ставки та пільги, які не передбачені директивою ЄС про ПДВ". Такий крок має принести бюджету до 0,6% ВВП.

Середня стандартна ставка ПДВ по Європейському Союзу – 21,8%. В Україні ж вона наразі складає 20%.

Ставка ПДВ понад 20% діє у більш як 23 країнах світу, зокрема в сусідній до України Польщі – 23%. Найбільша ж ставка цього податку – 27% – в Угорщині. У лідерах також тримаються скандинавські країни: Фінляндія (25,5%), Данія, Норвегія, Швеція (25%), Ісландія (24%).

Крапля в морі

Коли в Україні минулого разу обговорювалося питання зміни ставки ПДВ, ішлося про 22%. Як було зазначено вище, кожний відсотковий пункт ставки податку на додану вартість дає близько 40 млрд грн додаткових річних доходів до бюджету. Тобто такий крок приніс би 80 млрд грн ($1,93 млрд), що не сильно вплинуло б на загальну ситуацію.

Окрім того, за підсумком 2024 року річний план збору ПДВ був виконаний лише на 92% – мінус 61 млрд грн від запланованого. За ПДВ на імпортовані товари річний план недовиконаний на 40 млрд грн, для внутрішнього ПДВ – ще на 21 млрд грн.

Станом на 1 квітня 2025-го податкові надходження до держбюджету становили 492,9 млрд грн або ж 53,2% від загальних доходів, свідчить статистика. З них ПДВ внутрішній, з урахуванням відшкодування, склав 85,1 млрд грн, з імпортних товарів – 118,8 млрд грн. Це 22% від загальних доходів.

У категорію імпортного ПДВ, до речі, потрапляють не тільки готові для споживання продукти, а й сировина, яку закуповують внутрішні виробники для виготовлення товарів.

Зворотний бік підвищення податкового навантаження – скорочення і тінізація економіки. За таких умов бюджет замість отримання додаткових коштів навпаки може почати їх втрачати.

Читайте також: В Україні із початку року закрилося на 44% ФОПів більше, ніж торік. У чому причина

Причини прості – подальше падіння купівельної спроможності населення, а відтак зменшення споживання, обмежене кредитування реального сектору економіки зокрема через високу облікову ставку (15,5%), проблеми з логістикою, дефіцит робочої сили тощо.

Податки підвищувати не будуть. Поки що

"МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні парламенту", – каже голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, перед тим, як замислюватися над ставками ПДВ, потрібно насамперед вичерпати ресурс детінізації, зокрема провівши реформу митниці і БЕБ, скоротити неефективні видатки ("на кшталт абсолютно не дієвого кешбеку"), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП.

Ба більше, в разі закінчення воєнного стану ставка військового збору автоматично, без ухвалення додаткових рішень, зменшиться до 1,5%, адже так прописано в законі, наголошує Гетманцев.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд не передбачає перегляду ставок податків до кінця 2025 року.

"У нас достатньо запасів, заходів, які ми зробили та робимо протягом року, що дозволяють нам не звертатися до парламенту щодо додаткового підвищення податків. Тому цього року в нас немає планів щодо підвищення податків", – наголосив він.

За словами міністра, жодних планів щодо фіскалізації та підвищення податків під час підготовки державного бюджету на 2026 рік також не передбачено.

Тим часом Кабінет Міністрів ухвалив проєкт закону про оподаткування доходів військовополонених росіян. Зокрема вони повинні будуть сплачувати ПДФО та військовий збір. Детальніше про це читайте за посиланням.