Історичне підвищення податків. Хто та скільки заплатить

Автор: Владислав Недашківський

У четвер, 10 жовтня, Верховна Рада 247 голосами народних депутатів ухвалила в цілому законопроєкт 11416-д, який передбачає збільшення податків.

Хоча друге читання документу фактично почалося за день до цього – нардепи в напівпорожній сесійній залі розглядали понад 1300 правок, які були подані до законопроєкту після першого читання.

Читайте також: У пошуках компромісу. Як змінилася концепція підвищення податків

Більшість правок не взяли до уваги. Найголовніше з того, що підтримали – залишити ставку військового збору 1,5% для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ, а також звільнити від сплати ВЗ тих, хто виконує бойові завдання.

Утім, закон ще не набув чинності. Його має підписати президент.

Які податки зміняться

Насамперед зміни зачеплять усіх платників військового збору. Він іде в нерозривній зв’язці з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), який українці сплачують із зарплат й інших надходжень навіть за межами України.

Так, відповідно до ухвалених змін, з дня набрання чинності законом ставка військового збору зросте з 1,5% до 5% для найманих працівників (окрім військовослужбовців), включно з тими, хто працює в режимі "Дія.Сіті". Хоча, запроваджуючи цей режим, держава гарантувала незмінність його умов на 25 років.

З 1 жовтня 2024 року закон встановлює обов’язкову сплату військового збору для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплати (тобто 800 гривень щомісяця).

ФОПи, а також юридичні особи III групи єдиного податку з 1 жовтня мають сплачувати військовий збір у розмірі 1% від доходу.

До речі, напередодні голосування в Головному юридичному управлінні Верховної Ради дійшли висновку, що декотрі норми законопроєкту 11416-д неконституційні. Зокрема норма про ретроспективне, тобто заднім числом, стягнення податків. Експерти наголошують, що така норма не відповідає статті 58 Конституції України, згідно з якою закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Плутанина виникла через правку 988, яка не набрала необхідні 226 голосів. За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, вона передбачала низку позитивних для платників податків пропозицій, що мали пом’якшити наслідки підвищення військового збору. Наприклад, відстрочку щодо сплати ВЗ за перший місяць, в якому закон набрав чинності, і незастосування штрафів за несплату ВЗ за жовтень

"У нас залишиться редакція першого читання по військовому збору. За три редакції, по яких перевносили законопроєкт, уряд так і не спромігся нормально виписати текст, він дуже корявий. ВЗ для всіх, окрім ФОПів спрощенців піднімається з дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Щоправда, як його тепер рахувати з середини місяця – залишається відкритим питанням. ВЗ для ФОПів спрощенців – все одно з 1 жовтня. Будь-яких перенесень на 1 січня немає ні для кого. Ну і купа технічних моментів. Тут виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону. Я вважаю, його в такому вигляді підписувати не можна", – пояснює заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк.

Але, за його словами, є один плюс:

"Фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Тобто на папері воно з 1 жовтня, але так як закон буде підписаний вже пізніше, то механізму цього "заднього числа" фактично немає", – каже нардеп.

Також законом передбачається повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року. Це необхідно для економічного бронювання. Яке обов’язково буде, але ще незрозуміло в якому вигляді.

Для банків запроваджують підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік. Він знову ж таки стягуватиметься ретроспективно.

Головний аргумент за підвищення ставки для банків полягає в тому, що наразі банки замість того, щоб кредитувати реальний сектор економіки, вкладають вільні кошти в депозитні сертифікати НБУ, отримуючи від держави надприбутки.

З 1 січня 2025 року для небанківських установ, за винятком страхових компаній, податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%.

Для кожної АЗС запроваджуються щомісячні авансові внески з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) у розмірі 30 тис. грн, 45 тис. грн або 60 тис. грн, залежно від типу станції. Сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов’язань у майбутньому.

Обмінні пункти платитимуть авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну в Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тис. осіб, і 200 євро для інших населених пунктів.

"До положень проєкту щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток підприємств у сумах, еквівалентним євро, зазначаємо, що в такий спосіб нівелюється конституційне значення гривні як грошової одиниці України (стаття 99 Конституції України) навіть у внутрішньогосподарському обігу", – звертали увагу в Головному юридичному управлінні Верховної Ради напередодні голосування.

У законі прописане збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для сільськогосподарських земель і встановлення мінімальної суми такого зобов’язання за 1 га. Вона не може становити менше 700 грн з 1 га, а для

земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн з 1 га.

"Вказане не відповідає суті мінімального податкового зобов’язання та правил його розрахунку. Розрахунок МПЗ здійснюється, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а показник "площа" взагалі відсутній у формулі. За такої ситуації належний розрахунок мінімального податкового зобов’язання неможливий.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України сплаті до бюджету підлягає не саме мінімальне податкове зобов’язання, а різниця між його сумою та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів і витрат на оренду земельних ділянок", – зауважують у Головному юридичному управлінні Верховної Ради .

Окрім того, якщо борг по МПЗ тримається понад два квартали, спрощена система оподаткування IV групи втрачатиметься.

Також зросте ставка рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну – не менше $5 за тонну.

Збільшуються і мінімальні роздрібні ціни на вина та виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%.

Доходи від "національного кешбеку" не оподатковуватимуть ПДФО протягом 2024-2025 років. А також від податку на доходи фізичних осіб звільнили іноземну допомогу, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн уже цього року, а наступного – 137 млрд грн.

Альтернативою збільшенню ставки військового збору було підвищення ПДВ. Детальніше про таку можливість ми писали в цій статті. Хоча, за словами Данила Гетманцева, "з урахуванням потреб бюджету зараз, у реальній ситуації, необхідно піднімати і військовий збір, і ПДВ, не чіпаючи інших податків".

Що каже бізнес

Підприємці без ентузіазму сприймають запропоновані урядом зміни, особливо в частині збільшення військового збору для найманих працівників. Адже в такий спосіб увесь податковий тягар лягає на плечі тих, хто працює в "білу". Хто працює без належного оформлення й отримує зарплату в конверті, опиняються у вигіднішій позиції.

Згідно з результатами експрес-опитування Європейської бізнес асоціації, 55% компаній не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам, що безумовно позначиться на зарплаті співробітників – вона зменшиться.

Підвищення військового збору найбільше відчують працівники медичної сфери, вчителі та всі, хто має невисокий рівень доходу. Відповідно до результатів дослідження соціологічної компанії Gradus Research, 43% громадян отримують менш як 10 тис. грн на місяць.

Члени Української Ради Бізнесу раніше зверталися до можновладців з відкритим листом щодо збільшення ставки ПДВ, а не військового збору, адже це мало би, на їхнє переконання, "значно менш негативні наслідки для економіки та не призвело б до збільшення тіньової або ж незадекларованої праці".

"Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни", – кажуть в ЄБА.

Наповнити бюджет, який наразі потребує 500 млрд грн додаткового фінансування на потреби армії, можна, розв’язавши вісім економічних і суспільних проблем, переконаний засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, який входить до Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України.

"На фоні фоток с купами кешу і відкриттям нових транспортних розвʼязок у Києві, відбувається запеклий батл на тему підняття податків з лозунгами "нам нічим годувати військових". Шановні, у нас, у бізнесу, багато питань", – писав він напередодні другого читання законопроєкту 11416-д.

Ось вісім пунктів, які озвучив Конотопський від імені бізнесу:

• Ми так і не побачили жорсткого секвестрування бюджету.
• Ми не побачили плану детінізації. Наприклад підняття мінімалки чи плану по митниці. (У проєкті бюджету на 2025 рік розмір мінімальної зарплати залишається на рівні поточного – 8 тис. грн).
• Ми не зрозуміли, як це так ви витрачали гроші за майбутнього вже в першому кварталі, а про те що їх немає почали говорити наприкінці третього.
• Ми не розуміємо, чого ви [впроваджували] капекси майже повний рік і не думали, що у вас нема грошей для військових.
• Ми не розуміємо, чому замість розгону економіки та стимулювання споживання, ви ухвалюєте [чудернацькі] рішення по типу обмеження P2P-переказів у 150 тис. грн. (Обмеження запрацювали з 1 жовтня. Детальніше про них читайте в цій статті).
• Ми не розуміємо, навіщо щоразу коли ви [обманюєте] бізнес, ви прикриваєте це "маяком Світового банку" або "програмою МВФ".
• Ми не розуміємо, чому ви взагалі можете заїкатися про податки заднім числом. Це як [осоромитися] другий рік поспіль.
• Ми не розуміємо, чому підняття податків мають необмежені терміни. (Хоча тут треба наголосити, що підвищення податків триватимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан).

"І багато чого ще не розуміємо. Але точно розуміємо, що краще б ви від[чепились] від економіки. Поки є від чого від[чепитися]", – резюмував засновник Ajax Systems.

Forbes раніше опитала підприємців, чи вони погоджуються з "маніфестом Конотопського". Бізнес переважно його підтримує.