У пошуках компромісу. Як змінилася концепція підвищення податків
Уряд не відмовився від ідеї підвищення податків для підприємців і населення. Утім, через позицію профільних аналітичних центрів та бізнесу концепцію переглянули та кардинально змінили.
БізнесЦензор розбирався у нововведеннях, які пропонуються в допрацьованому урядовому законопроєкті про підвищення податків (№ 11416-д). 29 серпня документ підтримав фінансовий Комітет Верховної Ради.
Перше читання законопроєкту, за словами народного депутата Ярослава Железняка, має відбутися вже на початку вересня. Сам же закон, відповідно до тексту документа, набуває чинності з 1 жовтня 2024 року, окремі його пункти – 1 січня 2025-го.
Гроші потрібні на армію
Україна фінансує армію власним коштом. Жодний пенні з міжнародної допомоги не може бути використаний для цих цілей. Саме тому практично всі доходи держбюджету (1,76 трлн грн) були закладені на сектор безпеки й оборони – 1,69 трлн грн.
Проте цієї суми недостатньо, оборонні видатки потрібно збільшити на 500 млрд. Уряд ще в липні схвалив відповідне рішення та звернувся з ним до Верховної Ради.
Війна – це дорого. Тільки за перші сім місяців поточного року, за даними Міністерства фінансів, бюджетні видатки на сектор безпеки й оборони склали 1 трлн грн, або ж 58,1% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, раніше пояснював, що витрати на оборону наразі складають не менше 180 млрд грн на місяць, тоді як у бюджет закладався розрахунок у 140 млрд грн. І меншими вони не стануть.
Розрив, що виник, хочуть частково покрити підвищенням податків. Утім, майже три чверті потрібної суми в 500 млрд грн планують забезпечити коштом внутрішніх запозичень, перевиконанням плану надходжень держбюджету й економії по окремих видатках.
Спочатку планувалося, що зміни оподаткування принесуть бюджету додаткові 125 млрд грн. Утім, очікування скоротилися. Загалом запропоновані зміни в цьому році принесуть трохи більше 30 млрд грн зі 125 млрд грн, які запитував Мінфін. У наступному – 127 млрд грн з 340 млрд грн.
Які зміни оподаткування пропонують
Доопрацьований законопроєкт зокрема передбачає:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи. Тобто ця норма розповсюджується як на ФОПів, так і на юридичних осіб;
- встановлення військового збору для ФОПів-платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплати – наразі це 800 грн.
- визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, в якому буде припинений воєнний стан;
- встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
- вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Окрім того, передбачається розробка окремого законопроєкту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування надходжень від військового збору до спецфонду Держбюджету з метою їх цільового спрямування на потреби безпеки й оборони.
Хотіли ще встановити ставку податку на прибуток для банків у розмірі 50% на 2024 рік, але від ідеї відмовилися. Як пояснив Ярослав Железняк, нардепи були за цю норму, проти виступили Національний банк, Міністерство фінансів і Міжнародний валютний фонд.
"Кажуть, що доведеться докапіталізовувати банки та неможливо буде залучити 385 млрд грн на ринку до кінця року. Домовились повернутися до цього у другому читанні", – зазначив Железняк.
Читайте також: Українці кинулися скуповувати автівки, щоб не платити зайвий податок? Що відбувається на авторинку
Також на порядку денному знову вигулькнуло питання економічного бронювання. Якщо раніше на нього, як на додаткове джерело надходжень коштів до бюджету, натякав прем’єр, то, за словами Ярослава Железняка, Мінекономіки підтвердило, що працює над ним.
"Одним з критеріїв буде (але не точно) рівень заробітних плат. Наразі напрацьовується декілька моделей, але чекають позицію вищого політичного керівництва. По датах впровадження: десь жовтень-листопад планують", – каже нардеп.
Підвищення податків раніше підтримали в Міжнародному валютному фонді. Голова місії МВФ в Україні Гевін Грей каже, що підтримку міжнародних партнерів, реструктуризацію комерційного боргу та підвищення податків варто розглядати як єдиний пакет для ліквідації дефіциту фінансування України.
"Потреби в державних витратах залишаться значними в середньостроковій перспективі, і, отже, прогрес в ухваленні податкового пакету вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну", – заявив він під час дискусії про дефіцит держбюджету, організованій Центром економічної стратегії.
Раніше ж спеціальна представниця Сполучених Штатів з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, разом із амбасадоркою США Бріджит Брінк пропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками. Хоча водночас вона наголосила, що вирішувати звідки брати доходи безумовно повинен український уряд.
Реформа митниці, до речі, вже не за горами. Окрім того, що це – структурний маяк МВФ, фінкомітет Ради вже підтримав відповідний законопроєкт 6490-д.
Гроші братимуть із тіні
Коментуючи оновлення законопроєкту про підвищення податків, Данило Гетманцев підкреслив, що держава "проводить дуже жорстку та ефективну детінізацію". Утім, в цьому питанні є куди зростати.
Саме відсутність ефективних заходів для боротьби з тіньовою економікою у рішенні щодо підвищення податків викликала обурення серед бізнес-спільноти. Адже запропоновані урядом кроки майже повністю покладали навантаження на чесний бізнес і найманих працівників.
Читайте також: Де Україні знайти гроші без підвищення податків?
"Бізнес, який працює "в білу", розуміє важливість збільшення податкових надходжень до бюджету, оскільки це означає додаткові кошти для військових. Водночас – якщо здійснювати заходи щодо цього невиважено, такий бізнес буде змушений конкурувати з сірим бізнесом. І ця конкуренція не буде на користь першим", – каже голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
В Американській торговельній палаті в Україні наголошують, що втрати державного бюджету від нелегальних ринків у різних секторах економіки є величезними.
"Лише тіньова торгівля тютюновими виробами призвела до втрат бюджету у розмірі 42,5 млрд грн (понад $1 млрд) у 2022/23 роках. На ці кошти можна було би придбати 30 винищувачів F-16, критично необхідних для захисту неба над Україною", – кажуть там.
Читайте також: Як Telegram допомагає продавцям нелегальних сигарет і чому їх не вдається зупинити
"На сірих ринках сигарет, алкоголю або електроніки, яка може бути продана на великому ринку, є величезне джерело прибутку. І тому ми заохочували український уряд зосередитися на цьому в першу чергу", – додає спецпредставниця США Пенні Пріцкер.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звертає увагу, що в країні запроваджується принцип "Воюй або працюй", який передбачає низку заходів для виведення ринку праці з тіні.
"Це важливий момент для збільшення кількості робочих місць і підвищення середніх зарплат у галузях та наповнення бюджету. Там ціла низка заходів із детінізації, щоб надати можливість вийти з тіні не лише тим людям, які працюють в Україні та отримують зарплату в конвертах, що неприпустимо, але також наше ключове завдання – створити умови, коли ми зможемо повернути людей з-за кордону", – каже він.
Найімовірніше під низкою заходів Шмигаль зокрема й мав на увазі економічне бронювання. Цього рішення, по-перше, очікує бізнес, по-друге, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, економічне бронювання може додатково принести державі від 200 млрд грн на рік. Це цілком вписується і в принцип "Воюй або працюй", і в детінізацію ринка праці, адже бронь – це про офіційне працевлаштування з певним рівнем доходів.
Читайте також: Як працюватиме економічне бронювання. Усе, що треба знати
За словами прем’єра, щоб фінансово підтримувати сектор безпеки й оборони, Україна повинна мати 10 млн робочих місць, тоді як, згідно з офіційними даними, їхня кількість менша за 8 млн. Шмигаль додав, що наразі в економіці присутня ціла низка професій, які не сплачують критично важливі для держбюджету податки.
Раніше стало відомо, що уряд планує зобов’язати операторів цифрових платформ (послуги таксі, оренди нерухомості, маркет-плейси та застосунки для продажу товарів і надання послуг) збирати інформацію про доходи користувачів і подавати її до Державної податкової служби.
"Забезпечення прозорого та справедливого податкового середовища є одним з пріоритетів Міністерства фінансів України у податковій сфері. Запровадження звітності операторів цифрових платформ сприятиме гармонізації національного податкового законодавства з правом ЄС та підвищенню податкової культури платників податків", – пояснила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Загалом, за результатами 2021 року частка тіньової економіки, згідно з даними Мінекономіки, складала 32% від обсягу офіційного ВВП. І під час повномасштабної війни, за словами Данила Гетманцева, цей показник зріс. Утім, ніхто не береться озвучувати точні цифри.
За останнє десятиріччя вищим рівень тіньової економіки був лише протягом 2014-2016 років.
Краще, ніж було
Експерти сходяться на думці, що оновлена редакція законопроєкту набагато краща, ніж попередня.
"Загалом новий проєкт та план здаються досить добрими, водночас доцільним є ще прибрати збільшення військового збору до 5%. Натомість підняти тимчасово ПДВ на кілька відсоткових пунктів", – казав напередодні засідання фінансового комітету Верховної Ради координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Раніше обговорювалася можливість зміни ставки ПДВ з 20% до 22-23%, утім, у текст законопроєкту це положення не потрапило.
"Мій політичний прогноз: ми ще повернемося до ідеї щодо підвищення ПДВ", – стверджувала раніше Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
І Данило Гетманцев, і Ярослав Железняк кажуть, що для оновлення положень законопроєкту врахували позицію бізнесу.
"Справді більшість пунктів були в позиціях бізнесу: скоротити обсяг збільшення податків, скоротити видатки бюджету, перезавантаження Митниці та запуск комісії по БЕБ, детінізація. Підвищення податків – це непопулярно, але поки комплімент тим, хто зміг вийти на такий компроміс. Це справді непоганий приклад комунікації між владою та бізнесом", – зазначив Железняк.
Відкритим залишається питання щодо оподаткування посилок із-за кордону. Так, Кабмін пропонував скасувати можливість ввезення на територію України без сплати ПДВ товарів у міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро. Тобто всі відправлення від юридичних осіб (іноземних інтернет-магазинів, маркетплейсів тощо) оподатковуватимуться, незалежно від їх вартості. Виняток хочуть зробити лише для відправлень від фізичних осіб вартістю до 45 євро.
Читайте також: Податок на посилки: Скільки отримає бюджет та чому це вдарить по виробництву дронів?
"Ця пропозиція викликає дуже багато негативу. Думаю, за неї буде складно проголосувати у Верховній Раді", – каже Підласа.
Водночас Українська Рада Бізнесу вважає рішення своєчасним і доцільним, такими, що відповідає євроінтеграційному курсу України.
***
Оновлене оподаткування діятиме до кінця року, в якому закінчиться воєнний стан. Проте наразі неможливо спрогнозувати, скільки ще він триватиме в Україні. Останній раз народні обранці продовжили дію воєнного стану 23 липня – до 9 листопада 2024 року. Це було вже 12 голосування з цього питання. Очевидно, не останнє.
