Де Україні знайти гроші без підвищення податків?

Автор: Владислав Недашківський

Бюджетну діру в 500 млрд грн, необхідних для оборони країни, уряд хоче закрити, зокрема підвищивши податки.

Планується збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% та запровадження його для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців усіх груп. 18 липня Кабмін схвалив відповідний законопроєкт. Детальніше про концепцію підвищення податків БізнесЦензор раніше писав у цій статті.

Голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев каже, що урядовий законопроєкт про підвищення податків не є оптимальним і потребує доопрацювання, але підвищення окремих податків не уникнути.

"Ми запропонували способи та готові до дискусії і розгляду всіх позицій, однак маємо в найкоротші терміни напрацювати спільне конструктивне рішення для забезпечення запиту Сил оборони. Рішення має бути ухвалене до вересня", – каже зі свого боку міністр фінансів Сергій Марченко.

Якщо ж Верховна Рада рішення про підвищення податків не ухвалить, військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, стверджує очільниця бюджетного комітету Роксолана Підласа.

За її словами, про те, що державі доведеться підвищувати податки, було відомо ще на початку року, але уряд до останнього відкладав непопулярне рішення. Тепер депутатам та урядовцям потрібно в авральному режимі рахувати можливі варіанти податкових змін і шукати компроміс між різними політичними силами, громадянами та бізнесом.

Утім, проти підвищення податків виступили як представники вітчизняного бізнесу, так і наші союзники зі США.

"Виступаємо проти необґрунтованого підняття податків з обороту (доходу) компаній та доходів фізосіб і закликаємо уряд опрацювати інші джерела надходжень до бюджету", – заявили у спілці Diia.City United.

Там переконані, що підвищення податків призведе до ще більшої тінізації економіки та відтоку бізнесу з України.

До речі, до загального фонду держбюджету в липні 2024 року надійшло 120,3 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що менше, ніж у попередні місяці, свідчать оперативні дані Державної казначейської служби.

Diia.City United закликає уряд натомість зосередитися на детінізації, реформуванні податкової і митної служб, скороченні видатків держбюджету й боротьбі з тіньовими секторами.

У спілці нагадали, що держава взяла на себе зобов’язання щодо стабільності податкового режиму для технобізнесу Дія.City, і підвищення податків суперечитиме цим зобов’язанням.

Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, перебуваючи в Києві, заявила, що вирішувати звідки брати доходи безумовно повинен український уряд. Утім, вона разом із амбасадоркою США Бріджит Брінк пропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками.

"На сірих ринках сигарет, алкоголю або електроніки, яка може бути продана на великому ринку, також є величезне джерело прибутку. І тому ми заохочували український уряд зосередитися на цьому в першу чергу", – зазначила спецпредставниця США.

Загалом за результатами 2021 року частка тіньової економіки, згідно з даними Мінекономіки, складала 32% від обсягу офіційного ВВП. І під час повномасштабної війни, за словами Гетманцева, показник зріс.

Реформа митниці

Результати опитування Національного Демократичного Інституту та Київського міжнародного інституту соціології показали, що найбільш корумпованою структурою українці вважають митницю. Вказав на неї 51% респондентів.

Загалом контрабанда призводить до втрат державного бюджету приблизно на 300 млрд грн на рік. Із них близько 100-150 млрд грн припадає на неефективну роботу митниці. Надзвичайно часті зміни керівництва митниці ситуацію не виправили – грошей більше не стало. Хоча митниця й митні відрахування в теорії – чи не найсуттєвіше джерело наповнення державного бюджету.

Законопроєкт про перезавантаження Державної митної служби Верховна Рада має ухвалити восени. Це новий структурний маяк Міжнародного валютного фонду, який додали до програми в червні 2024 року. Крайній термін його виконання – жовтень.

Мета реформи митниці, за словами Пенні Пріцкер, – донести до українського уряду, що той має потенційні доходи, які досі не збираються.

Реформувати митницю, як писав Forbes, депутати планують за принципом перезавантаження Бюро економічної безпеки. Загалом, за словами економіста, координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, повне перезавантаження БЕБ, митниці та податкової здатне дати бюджету до 200 млрд грн. Це більше, ніж уряд розраховує отримати від підвищення податків – 121,8 млрд грн.

Підакцизні товари

За словами Олега Гетмана, Лише через "сірі" схеми у підакцизних галузях держава втрачає близько 40 млрд гривень на рік.

Відповідно до розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2023 році та I кварталі 2024-го спостерігалися різноспрямовані тренди щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів.

Так, тіньова частка у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році. Проте у I кварталі 2024 року знову зросла до 18%. Експерти порахували, що у 2023-му втрати бюджетів від несплати податків з пального ("чорні" продажі + мінімізація податків мережами) склали 9-10 млрд гривень за рік.

У тютюновій галузі спостерігається зростання тіні з 6% у 2020 році до 19% за підсумками 2023 року. Через це минулоріч бюджет втратив у межах 18-20 млрд грн.

До речі, за оцінкою The Economist, у 2020-му Україна стала найбільшим у ЄС постачальником нелегальних тютюнових виробів, посунувши Китай. Але країна не тільки експортує нелегальну продукцію: на внутрішньому ринку щонайменше кожна п’ята пачка цигарок і кожна друга пляшка алкоголю є контрафактом або підробкою.

Читайте також: Податкова засинає – прокидається мафія. Чому ніхто не може знайти виробників нелегальних сигарет?

Причому в алкогольній продукції тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, у 2023 році знизилася до 38%, але у I кварталі 2024 року знов зросла до 41%. Бюджетні втрати аналітики оцінюють у межах 7-8 млрд грн за 2023 рік.

Гральний бізнес

Надходження з грального бізнесу складаються з двох великих частин: податків і ліцензійних зборів.

Першу ліцензію Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) видала у лютому 2021 року. За неї "Космолот" сплатив 23,4 млн грн. Для порівняння: річна плата за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, продукції виноробства і тютюнових виробів складає лише 780 грн.

Читайте також: 150 мільярдів гривень у тіні: де заховані три річні бюджети на виробництво дронів

Загалом у 2021 році до бюджету від гральних ліцензій надійшло 1,6 млрд грн. У перший рік повномасштабної війни надходження впали до 1,2 млрд грн. Але у 2023-му галузь вийшла на довоєнний показник.

Інша динаміка по податках. У 2021 році оператори сплатили лише 206 млн податків, у 2022-му – 731 млн грн. І тільки у 2023-му галузь сплатила рекордні 10,4 млрд грн. Однак це всемеро менше, ніж гральний бізнес мав би сплатити.

Підрахунки легальних гравців ринку та Центру економічних стратегій свідчать, що за підсумками минулого року в тіні продовжувало залишатися близько 50% грального бізнесу. Тобто через нелегальних букмекерів та онлайн-казино держбюджет втрачає орієнтовно ще 37 млрд грн.

З урахуванням того, що легальний бізнес також мав би сплатити майже на 27 млрд грн більше, загалом потенційні втрати держбюджету від несплачених податків у сфері грального бізнесу можна орієнтовно оцінити у 64 мільярди гривень.

Читайте також: Десятки мільярдів в тіні: Скільки податків недоотримує держава від азартних ігор?

Треба боротися з тінню, а не підвищувати податки

Підвищення податків для фінансування армії – річ безумовно потрібна. Адже народ, який не хоче годувати свою армію, незабаром буде змушений годувати чужу. Утім, іти на цей крок за відсутності реальної боротьби з тінню, де заховані суми більші, ніж може принести бюджету підвищення податків, здається несправедливим і цинічним.

"У той час, як парламент та уряд України обговорюють, чи збільшувати податки для прозорого бізнесу, Палата закликає органи державної влади розпочати реальну боротьбу з тіньовою економікою. Втрати державного бюджету від нелегальних ринків у різних секторах економіки є величезними. Лише тіньова торгівля тютюновими виробами призвела до втрат бюджету у розмірі 42,5 млрд грн (понад $1 млрд) у 2022/23 роках. На ці кошти можна було би придбати 30 винищувачів F-16, критично необхідних для захисту неба над Україною. Ліквідація тіньових ринків також забезпечить рівні правила гри та підвищить інвестиційну привабливість країни", – зазначають в Американській торговельній палаті в Україні.

Спілка українських підприємців і Торгово-промислова палата наголошують, що запропоновані урядом кроки зі зміни оподаткування майже повністю покладають навантаження на чесний бізнес і найманих працівників. Водночас ефективні заходи для боротьби з тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи податкової служби відсутні.

"Все це призведе до ще більшої дискримінації прозорого бізнесу, погіршить конкуренцію між платниками податків і ухилянтами, підірве довіру до системи та сприятиме зростанню тіньової економіки", – ідеться в їхній спільній заяві.

Асоціації пропонують розпочати з розвʼязання системних проблем з адмініструванням податків з боку органів контролю. Як аргумент наводять дані Інституту соціально-економічної трансформації, відповідно до яких, потенційні втрати доходів бюджету в умовах 2022 року становили внаслідок:

• контрабанди та корупції на кордоні 80-150 млрд грн;
• контрафакту та нелегальної торгівлі 40-45 млрд грн;
• діяльності конвертаційних центрів 20-30 млрд грн;
• формування схемного податкового кредиту 16-20 млрд грн;
• виплати неофіційної заробітної плати 70-110 млрд грн.

Тобто з тіньових надер вітчизняної економіки можна видобути в межах 226-355 млрд грн. Це в рази більше, ніж планується отримати завдяки підвищенню військового збору й інших надходжень від громадян і бізнесу. Прогнозована сума – 121,8 млрд грн. Утім, як стверджують експерти, підвищення податків може посилити тінізацію економіки й не принести необхідних надходжень. Натомість будуть створені великі викривлення на ринках.

"Наша основна гіпотеза та побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект після якого податків буде збиратися навіть менше, ніж зараз", – написав у своєму телеграм-каналі співзасновник monobank Олег Гороховський за результатами круглого столу з урядом, який тривав 2,5 години.

Банкір наголосив, що "поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів – не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма".

Консультації між бізнесом і державою щодо питання підвищення податків продовжуватимуться. Але затягувати з рішенням, яким би воно не було, не можна.

До речі, у 2023 році Україна посіла четверте місце серед держав з "податковим пеклом" у рейтингу Tax Hell Index. У нас є всі шанси очолити цьогорічний список.