Які податки виростуть в Україні найближчим часом?

Автор: Владислав Недашківський

Податки й акцизи на 120 млрд грн. Як уряд надумав наповнювати дефіцитний бюджет

Уряд збільшує видатки державного бюджету 2024 року на 500 млрд грн – 18 липня Кабмін схвалив відповідний законопроєкт. Ці гроші потрібні для фінансування сектору безпеки й оборони.

"Немає ніякого "латання дірок" в бюджеті. У країні війна і наші потреби іноді не співрозмірні з нашими можливостями. За останні пів року ми фінансуємо на високому рівні всі потреби Міноборони, але у нас були недостатні поставки зброї, і тому було вирішено збільшити видатки сектору оборони. Це призвело до того, що у нас є необхідність закрити друге півріччя, і ми змушені звернутись до Верховної Ради з тим, щоб збільшити видатки сектору оборони на 500 млрд гривень", – пояснює міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, витрати на сектор безпеки й оборони наразі складають не менше 180 млрд грн на місяць, тоді як у бюджет закладався розрахунок у 140 млрд грн.

"Уже зрозуміло, що ці видатки точно не зменшуватимуться у другій половині року за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту", – каже він.

Голова фінкомітету наголошує, що всі великі війни фінансуються з трьох джерел: внутрішні доходи (податки), запозичення, допомога партнерів.

"Поточне утримання війська ми фінансуємо виключно за рахунок внутрішніх ресурсів. Умовно – це податки й ОВДП. Іншого не дано", – звертає увагу Гетманцев.

Власне, підвищення податків і стане одним із додаткових джерел надходження грошей до бюджету.

"У 2024 році певний резерв був отриманий завдяки запровадженню податку на надприбутки банків, зарахування військового ПДФО у повному обсязі до держбюджету, а також детінізації. Свідченням останнього є суттєве перевиконання плану надходжень по Податковій службі (на 11%, +53 млрд грн у першій половині 2024-го) та митниці (на 7%, +19 млрд грн), що по року може сягнути 100 млрд грн. Цей резерв однак не закриває всю потребу на оборону, і він уже є у розрахунках.

Тому інших варіантів, ніж погодитись на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що може передбачати емісію НБУ, особисто не бачу", – пояснює Данило Гетманцев.

Підвищення податків стосуватиметься всіх – як пересічних громадян, так і бізнесу, зокрема фізичних осіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування.

Окрім податків виростуть й акцизи, зокрема на пальне, буде запроваджений новий акциз на солодкі напої, а також зменшиться неоподаткований поріг на міжнародні посилки.

БізнесЦензор раніше писав про неминуче підвищення податків. Утім, з моменту публікації статті фінальна концепція рішення змінилася. У цьому матеріалі розбираємося, що зрештою задумав уряд, щоб наповнити дефіцитний бюджет.

Що пропонує уряд

Насамперед у Міністерстві фінансів наголошують, що запропоноване рішення – найбільш м'який варіант фінансування додаткових військових потреб серед усіх можливих.

Майже три чверті потрібної суми пропонується забезпечити коштом внутрішніх запозичень і перевиконанням плану надходжень держбюджету й економії по окремих видатках. Загалом ідеться про 361,6 млрд грн.

Так, додаткові надходження від ОВДП заплановані на рівні 220,1 млрд грн. Ще 75,8 млрд грн – перевиконання плану доходів держбюджету у першому півріччі 2024 року. 65,7 млрд грн планують отримати завдяки економії видатків на обслуговування та погашення держборгу.

У понеділок, 22 липня, стало відомо, що уряду вдалося досягти принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України щодо реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на його обслуговуванні протягом трьох наступних років. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна зможе вивільнити ресурси на нагальні потреби: оборону, соціальний захист і відновлення.

Фінансування бюджету через підвищення надходжень від військового збору, акцизів та з інших джерел – лише одна чверть (138,7 млрд грн). За підрахунками Мінфіну, додаткові надходження від підвищення податків становитимуть:

• 16,9 млрд грн – від першого етапу підвищення акцизів до європейського рівня з 1 вересня, зокрема на тютюн (3,8 млрд грн) та пальне (9,8 млрд грн);
• 3,3 млрд грн – від впровадження акцизного податку на солодкі напої.

121,8 млрд грн планується отримати завдяки підвищенню військового збору й інших надходжень від громадян:

• підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%;
• запровадження військового збору для юросіб на загальній та спрощеній системі оподаткування 1% від доходу;
• запровадження військового збору для фізосіб підприємців I, II та IV групи у розмірі 5% з двох мінімальних зарплат (тобто додатково потрібно буде сплачувати 800 грн) та III групи 1% від доходу (отже, єдиноподатники платитимуть не 5%, а 6% від доходу);
• запровадження військового збору у розмірі 5% від вартості банківських металів при їх придбанні у банків, від доходу з продажу одного об’єкта нерухомості, а також від вартості послуг мобільного зв’язку;
• запровадження військового збору у розмірі 15% під час першої реєстрації легкових автомобілів (крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю);
• запровадження військового збору у розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів;
• встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для підприємств, які продають пальне, у розмірі половини мінімальної зарплати за кожен кубометр резервуарів для зберігання бензину та дизельного пального;
• оподаткування імпортним ПДВ товарів, вартість яких не перевищує 150 євро. Не будуть оподатковуватися імпортні товари, сумарна вартість яких не перевищує 45 євро, для одного одержувача-фізичної особи (чинна норма – 150 євро).

Законопроєкт про внесення змін до держбюджету на 2024 рік передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки й оборони на 495,3 млрд грн. Левова частина з них передбачена для Міноборони – 373,7 млрд грн.

Як пояснили у відомстві, 269,5 млрд грн підуть на грошове забезпечення військовослужбовців та одноразову грошову допомогу в разі загибелі або інвалідності захисників України. Понад 47 млрд грн направлять на закупівлю та модернізацію озброєння, військової техніки та боєприпасів. На тилове забезпечення передбачено 4,7 млрд грн. Понад 40 млрд грн спрямують на будівництво фортифікаційних споруд. Додатково 8,9 млрд грн підуть на фінансове забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту.

"Фінансування потреб Сил оборони нині є першочерговим завданням. Додаткові кошти на зброю, фортифікаційні споруди та грошове утримання військовослужбовців – це критична складова протидії військовій агресії Російської Федерації проти України. Тому фахівці Міністерства оборони України активно готуються до роботи у профільних комітетах Верховної Ради, щоб пояснити та обґрунтувати кожну цифру з поданого урядом законопроєкту", – каже заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

Окрім того, з додаткового фінансування бюджету передбачається виділення 4,5 млрд грн для резервного фонду, збільшення видатків Мінреінтеграції на 0,4 млрд грн для виплат допомоги військовополоненим, а Мін’юст отримає додаткові 0,1 млрд грн для забезпечення діяльності установ виконання покарань.

Як підвищення податків вплине на гаманці українців

Якщо раніше уряд розглядав можливість окрім підвищення військового збору збільшити на 2-3% й ПДВ, то у фінальну версію законопроєкту це рішення не потрапило. Сконцентрувалися тільки на військовому зборі.

Найбільше це вдарить по громадянах, які замість 1,5% будуть змушені платити 5%. Військовий збір з моменту свого запровадження у 2014 році йде у невідривній зв’язці з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), ставка якого складає 18%. Тобто після ухвалення законопроєкту й набуття чинності, українці платитимуть не 19,5%, а 23% від усіх доходів, включно із зарплатою.

"Було б доцільніше військовий збір зробити диференційованим. Якщо людина заробляє умовних 9 тис. грн, то для неї це збільшення на 3,5% є достатньо суттєвим зменшенням доходу. В той час, як люди зі значними доходами, наприклад, більше 50 тис. грн, вони таке збільшення військового збору не відчують", – зазначив у розмові з Radio NV керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів ANTS Ілля Несходовський.

На думку експерта, питання військового збору суттєво вплине на всі компанії в Україні, що призведе до погіршення фінансового становища українського бізнесу. "Це робить українське виробництво менш конкурентоспроможним у порівнянні з імпортом", – наголошує він.

Утім, нововедення зрештою перекладуть на плечі кінцевого споживача. Адже будь-який додатковий податок з обороту, що не враховує маржинальність бізнесу, зазвичай змушує підприємство підвищувати ціни.

Водночас на зростання цін безумовно вплине збільшення акцизу на паливо. Вартість пального впливатиме на собівартість товарів не тільки з огляду на логістичні витрати, а й через те, що в умовах енергодефіциту та вимкнень електрики, коли бізнес працює від генераторів, пальне – основний ресурс виробничих потужностей.

Читайте також: Зростання цін на молоко та хліб. До чого призведуть вимкнення світла на продовольчих заводах

Щодо нового для України акцизу на солодкі напої, то Гетманцев прямо каже, що платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв. Тож вони й закладатимуть новий податок у ціну продукції. Розмір акцизу складатиме 0,1 євро (~4,5 грн за поточним курсом НБУ) за 1 літр напою. Гетманцев наголошує, що "законодавча ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я людей".

Встановлення військового збору у розмірі 5% від вартості послуг мобільного зв’язку найвірогідніше призведе до зростання тарифів. То й же Vodafone вже розіслав своїм абонентам попередження про здорожчення з 1 серпня вартості окремих пакетів.

Читайте також: Готовність мобільних операторів до відключень електроенергії: чи будуть українці зі зв’язком?

Запровадження військового збору для ФОПів – не стільки про гроші, як про справедливість. Адже, за словами старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, рішення має принести бюджету всього 1 млрд грн на місяць.

"Основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь військовий збір для спрощенки, яка його досі не платила. Цікаво, що уряд не наважився влупити для спрощенців вищу ставку військового збору, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою", – каже він.

За словами Гайдая, пропоновані кроки в цілому покладають практично все навантаження на білий бізнес і найманих працівників. Тоді як альтернативою могло би стати підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

"І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами. Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників. Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб", – каже експерт.

Окремо стоїть питання оподаткування міжнародних посилок. Якщо зараз на територію України без сплати ПДВ можна ввозити товари вартістю до 150 євро, то, відповідно до запропонованих урядом норм, оподатковуватимуться всі посилки, за винятком відправлень від фізичних осіб вартістю до 45 євро. Тобто всі відправлення від юридичних осіб (іноземних інтернет-магазинів тощо) оподатковуватимуться, незалежно від їх вартості.

"Товари мають надсилатись відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначатись для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою", – ідеться в тексті законопроєкту.

Українці скуповують авто

Ініціатива уряду запровадити військовий збір у розмірі 15% на придбання автомобілів спричинила ажіотажний попит на нові авто, стверджує директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко.

За його словами, за пʼятницю, 19 липня, тобто на наступний день після схваленням Кабміном законопроєкту про нове оподаткування, і першу половину суботи покупці викупили всі автомобілі, які були у наявності, і тепер автосалони пусті.

Назаренко пояснив, що покупці намагаються швидко придбати автівки, які є у наявності, щоб уникнути сплати додаткових 15% військового збору. Але такий ефект буде недовгим, бо потім продажі зупиняться.

За оцінками асоціації, через це можуть знизитися навіть надходження у вигляді чинної норми про 5% пенсійного збору при купівлі нових авто, бо до податкового навантаження у розмірі 20% при купівлі автомобіля покупці звикатимуть дуже довго.

Загалом норма щодо 15% військового збору стосується першої реєстрації автівки в Україні. Тобто вона поширюватиметься й на машини, завезені із-за кордону. Винятком можуть стати авто для потреб армії, якщо їх завозять на запит конкретної частини за процедурою, затвердженою Міністерством оборони.

Коли зростуть податки

Наразі законопроєкт зі змінами до бюджету та Податкового кодексу погодив уряд. Далі його має ухвалити Верховна Рада.

За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, парламент може проголосувати законопроєкт у першому читанні не раніше 20-х чисел серпня. До того часу засідань у розкладі Верховної Ради не буде – у депутатів імпровізована відпустка.

Водночас у Прикінцевих положеннях законопроєкту сказано, що Закон набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування. Отже, заплановані урядом зміни навряд чи відбудуться раніше 1 жовтня, за умови, що нардепи не зволікатимуть з другим читанням і проведуть його у вересні.