Податок на посилки: Скільки отримає бюджет та чому це вдарить по виробництву дронів?

Автор: Михайло Орлюк

Кабмін запропонував обкласти податком на додану вартість всі посилки із-за кордону, незалежно від їх вартості. У такий спосіб до держбюджету планують додатково зібрати 3,3 мільярда гривень до кінця року. Проте це створить додаткові проблеми як для звичайних українців, так і для волонтерів та виробників дронів.

Як пропонує оподатковувати посилки уряд?

Кабінет Міністрів пропонує скасувати можливість ввезення на територію України без сплати ПДВ товарів у міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро. Тобто всі відправлення від юридичних осіб (іноземних інтернет-магазинів, маркетплейсів тощо) оподатковуватимуться, незалежно від їх вартості.

Виняток пропонують зробити лише для відправлень від фізичних осіб вартістю до 45 євро. Такі посилки мають надсилатися без будь-якої оплати, а характеристики і кількість товарів у них не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою.

Такі положення містить внесений урядом на розгляд Верховної Ради законопроєкт №11416, який передбачає підвищення податків для українців на загальну суму більше 120 мільярдів гривень до кінця року. Підвищувати податки необхідно, адже на фінансування Сил оборони та безпеки у 2024 році не вистачає майже 500 мільярдів гривень, пояснюють у Кабміні.

У Мінфіні стверджують, що запропонована модель оподаткування посилок відповідає Директиві Ради 2006/79/ЄС від 5 жовтня 2006 року. Водночас у міністерстві нагадали, що з липня 2021 року на розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт №5810 про внесення змін до Митного кодексу, який покликаний імплементувати європейські правила ввезення товарів громадянами. Тож, імовірно, уряд планує обкласти посилки вартістю до 150 євро не лише ПДВ, а і митом.

Втім, ухвалити законопроєкт про підвищення податків уряду наприкінці липня не вдалось і Верховна Рада оголосила перерву у своїй роботі тривалістю майже місяць – депутати повернуться до сесійної зали у другій половині серпня. Тим часом урядовці намагаються переконати українців і вітчизняний бізнес, що іншого шляху зібрати необхідні кошти немає.

ПДВ на посилки: Депутати вагаються, Мінфін наполягає

Достатньої підтримки серед депутатів запропонована Кабміном модель підвищення податків не має, тому до урядового законопроєкту вноситимуть зміни, визнає голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа ("Слуга народу"). За її словами, однією з найбільш суперечливих норм є саме оподаткування імпортним ПДВ посилок вартістю до 150 євро.

"Ця пропозиція викликає дуже багато негативу. Думаю, за неї буде складно проголосувати у Верховній Раді", – розповідала очільниця Бюджетного комітету Ради у інтерв'юЕП.

Втім, на оподаткуванні всіх посилок із-за кордону наполягає міністр фінансів Сергій Марченко. Він переконує, що можливістю ввозити без сплати ПДВ поштові відправлення вартістю до 150 євро зловживає "тіньовий" бізнес.

"Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в "тіні". Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все... У нас, як правило, навіть якщо імпортна продукція коштує 300 євро, то декларується 150 євро, щоб взагалі не сплачувати податки. Я вже не кажу про те, що таким чином розбивають цілі партії товарів. Це та лазівка, яку ми вважаємо за потрібне закрити", – пояснював Марченко в одному із своїх останніх інтерв'ю.

За його словами, за 2023 рік без оподаткування митними платежами в Україну надійшло 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень.

"В середньому, виходить, кожен українець отримав дві посилки за рік... При цьому ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок", – зазначав міністр.

Втім, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну надходило ще більше посилок із-за кордону.

Так, за 2023 рік в Україну справді надійшло 51,5 млн поштових відправлень вартістю до 150 євро. У 2022 році, у перший рік повномасштабної війни, їх було лише 31,2 млн штук, але за 2021 рік українці отримали 68,9 млн таких відправлень із-за кордону, наводив дані Митної служби перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос").

Традиційно зниження цінового порогу оподаткування міжнародних посилок лобіюють представники великого бізнесу – імпортерів електроніки, гаджетів та побутової техніки, зауважує старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у коментарі РБК-Україна.

"Це лобіюють так звані офіційні імпортери, які монопольно тримають високі ціни. Це суто лобістська історія, і вона дуже некрасива", – стверджує експерт.

При цьому за рахунок оподаткування ПДВ усіх посилок із за кордону уряд сподівається додатково зібрати до держбюджету до кінця року лише 3,3 мільярда із необхідної для фінансування ЗСУ суми у майже 500 млрд грн.

Ярослав Железняк зауважує, що аналогічну суму для держбюджету можна було б зекономити, відмовившись від анонсованої президентом Володимиром Зеленським програми "кешбеку".

"Ідея оподаткувати всі посилки і прибрати чинну пільгу 150 євро – дуже непопулярна ідея, яка принесе, за розрахунками, 3,3 млрд грн. А знаєте що так само може легко принести 3,3 млрд грн в цьому році? Відмова Мінекономіки від... ідеї "кешбеку". І не треба депутатам бути негідниками, які змусили всіх чекати місяцями своїх посилок", – зазначає депутат.

Крім того, оподаткування майже усіх посилок із-за кордону може спричинити колапс на Митниці, якій доведеться контролювати вартість величезної кількості відправлень.

Так, у 2023 році в Україну надійшло 51,9 млн відправлень з товарами, з них на розмитнення потрапили лише 468 тисяч (посилки вартістю від 150 євро).

"А це означає, що зараз розмитнення проходить менше 1% посилок. І давайте відверто – це не найбільш швидкий процес. І тут, за пропозицією Мінфіну в один день з 1 вересня ми різко відправимо на розмитнення не 1% посилок, а всі 52 млн. Я, чесно кажучи, не знаю, хто перший "ляже" від цього потоку: митниця чи поштові оператори", – зауважує Ярослав Железняк.

При цьому, поштові відправлення відіграють важливу роль у житті родин, що після початку повномасштабної війни опинилися у різних країнах. Кількість українських мігрантів за кордоном за підсумками першого півріччя зросла до 6,6 мільйона, свідчать дані ООН. На це також вказує міжнародна експансія "Нової пошти", яка вже відкрила понад сотню відділень за кордоном, орієнтуючись на українських біженців, які відправлятимуть або отримуватимуть посилки від рідні в Україні.

Крім того, скасування податкових пільг на ввезення посилок і затримки з їх доставкою боляче вдарить по невеликих виробниках українських дронів та розробниках інноваційних рішень для ЗСУ.

Як податок на посилки вдарить по виробниках дронів і розрекламованій Федоровим ініціативі

"Для дрібних виробників дронів та військових, які збирають дрони в підрозділі за волонтерські кошти, це просто якесь покарання... Збори і так туго ідуть, а тепер все буде ще довше, бо треба буде збирати більше", – пише про нову ініціативу уряду волонтерка Каріна Тумаєва.

Окрім основної роботи, вона разом із чоловіком збирає невеликі партії різних дронів. Кошти на придбання запчастин збирають через друзів та підписників у соцмережах.

Вони почали самостійно збирати дрони для військових на початку року. Як і багато інших українців, що долучилися до проєкту "Народний дрон", який у січні особисто популяризував віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Співзасновниця ініціатора цього проєкту – благодійного фонду Dignitas Люба Шипович пояснювала, що FPV-дрони, які виготовляють в Україні, на 80%-100% складаються з китайських комплектуючих. Більшість невеликих виробників купують їх на китайських маркетплейсах і доставляють посилками. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії, мають перепродавати їх невеликим виробникам всередині України дорожче через податки, сплачуючи ПДВ.

Справді, у травні 2023 року Верховна Рада звільнила від сплати мита та ПДВ імпорт в Україну комплектуючих для безпілотників. Але ці пільги запровадили лише для підприємств, які виробляють або ремонтують дрони і внесені до спеціального переліку. Такі виробники мають подавати детальний звіт про використання кожної імпортованої деталі, в іншому випадку вони більше не зможуть завозити запчастини на пільгових умовах.

Всіх інших виробників дронів поштові оператори попереджають про необхідність доплатити податки, якщо вони замовляють комплектуючі з-за кордону у відправленнях, дорожчих за 150 євро.

При цьому посилки для доставки окремих комплектуючих використовують не лише виробники дронів, а й на підприємствах "Укроборонпрому". Замовляти необхідні деталі для створення експериментальних зразків за офіційною процедурою – це довгий і забюрократизований процес, пояснює інженер-розробник одного з підприємств "Укроборонпрому", який просить не називати його прізвища. Часто значно простіше придбати недорогі запчастини для експериментів за кордоном самостійно, а оформляти офіційну заявку на комплектуючі вже тоді, коли дослідний зразок визнають перспективним. ​

Оподаткування посилок найбільше вдарить по новим розробкам, підтверджують у команді волонтерів з виготовлення ударних FPV дронів-камікадзе "Дикі шершні", які передали на фронт понад 14 тисяч виготовлених за кошти волонтерів та самих військових FPV-дронів і активно розробляють нові моделі.

"Найбільше ця ініціатива вдарить по нашим проєктам з розробки нових дронів – для досліджень та тестів ми замовляємо десятки невеликих партій деталей через посилки з ЄС та Китаю. Випуск нової продукції сповільниться, адже нам доведеться витрачати більше обігових коштів", – розповідає представник виробника у коментарі БізнесЦензору.

Попри значні обсяги виробництва, "Дикі шершні", як і інші невеликі підприємства, також не можуть скористатися пільгами на імпорт комплектуючих від держави і вимушені використовувати доставку запчастин у поштових відправленнях.

"Правила виписані під великі компанії, які мають значні оборонні замовлення. Водночас малі інноваційні проєкти, через обмаль обігових коштів, не можуть заморожувати бюджети на кілька місяців під прямі імпортні контракти. Натомість вони послуговуються послугами ФОП та фізичних осіб, які скуповують ці деталі в Китаї і везуть в Україну без оподаткування", – пояснює представник виробника.

Джерело: Telegram-канал "Дикі шершні"

Відтак, у випадку запровадження мита та ПДВ на всі посилки більшість комплектуючих для невеликих виробників дронів подорожчають майже на третину.

"Ця різниця ляже в ціну виробу, які зазвичай волонтери або військові купують за власні кошти, щоб ефективно виконувати свої завдання, адже держава самостійно не може всіх забезпечити дронами. Те ж стосується і дронів, якими збиваються кацапські бпла-розвідники. Вони стануть значно дорожчими. Негативні наслідки від цієї ініціативи у кілька разів перевищать ефект від додаткових надходжень у бюджет", – додає представник "Диких шершнів".

Водночас він звертає увагу на ще одну потенційну проблему: Китай поступово обмежує експорт комплектуючих для безпілотників. Наприклад, дефіцитні тепловізійні камери для дронів Китай не продає напряму, найпростійшим способом їх замовити залишаються поштові відправлення.

На проблеми з оптовими замовленнями з Китаю скаржаться навіть великі українські виробники, які стикаються з жорсткою конкуренцією за комплектуючі на китайському ринку з росіянами.

Засновник одного з перших українських виробників дронів-камікадзе First contact Валерій Боровик визнає, що проблема з імпортом великих партій деталей з Китаю постійна.

"Довго йдуть постачання з Китаю. Плюс продавець часто в першу чергу закриває російські замовлення", – пояснював він у коментарі Lb.ua.

Цю проблему підтверджував засновник одного з українських виробників дронів TAF Drones, бізнесмен Олександр Яковенко.

У коментарі УП підприємець згадував про перемовини з китайським заводом, який виробляє мотори для БПЛА. Цей завод випускав сто тисяч моторів щомісяця, і Яковенко хотів, щоб всі сто тисяч продавали саме його компанії. Але поки він домовлявся, росіяни просто викупили цей завод.

Водночас Китай вже оголосив про додаткові обмеження експорту БПЛА-технологій. Зокрема, з 1 вересня Пекін заборонить експорт усіх цивільних безпілотників, які можуть використовуватися у військових цілях, а також додатково обмежить експорт високотехнологічних частин для дронів.

Українські виробники розвивають власне виробництво запчастин, але залежність від постачань з Китаю залишається високою. Тож, за таких умов зберігати якнайбільшу кількість порівняно дешевих і швидких каналів доступу до потрібних комплектуючих, які до того ж важче проконтролювати китайській владі, надзвичайно важливо.