Держбюджет-2025: ключові цифри

Автор: Владислав Недашківський

У п’ятницю, 13 вересня, ввечері урядовці схвалили проєкт державного бюджету на 2025 рік. Уже наступного дня відповідний законопроєкт внесли до Верховної Ради.

Загалом макропрогноз доволі невтішний, але цілком зрозумілий в умовах повномасштабної війни. Як і цьогоріч основною статтею витрат бюджету прийдешнього року буде сектор безпеки й оборони. На нього планують виділити понад 2 трлн грн.

БізнесЦензор розповідає про основні показники, закладені урядом у бюджет.

Доходи та видатки

Доходи державного бюджету 2025 року уряд визначив на рівні 2,33 трлн грн. Тоді як видатки складуть 3,93 трлн грн. Отже, дефіцит бюджету складе 1,64 трлн грн або 19,4% ВВП, зазначається в проєкті закону про держбюджет.

"Пріоритет цього бюджету дуже чіткий – це оборона та безпека нашої країни. Всі внутрішні ресурси знову будемо направляти на ці цілі. Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трлн грн. Буде більше грошей на українську зброю, техніку, дрони", – каже прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

На соціальний захист піде 419 млрд грн. Глава уряду обіцяє індексацію пенсій, а також виплату субсидій усім, хто цього потребує.

На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн домогосподарств.

Майже 211 млрд грн спрямують у сферу охорони здоров’я, ще 169,3 млрд грн – на освіту. Зарплати вчителів залишаться на рівні 2024 року, "незважаючи на скорочення чисельності учнів", уточнили в Кабміні.

В наступному році на функціонування каналу "Рада" хочуть витратити 78,2 млн грн. А на телемарафон "Єдині новини" заклали 1,5 млрд грн.

Загалом же на сектор культури та медіапростору з бюджету планують спрямувати 9,6 млрд грн. На цифрову трансформацію піде 4 млрд грн.

Українська наука буде профінансована на 14 млрд грн. Левова частина з них – 12,2 млрд грн – передбачена для підтримки пріоритетних наукових досліджень.

5,6 млрд грн спрямують на спорт, 7,9 млрд грн – на забезпечення інституційних можливостей закордонних дипломатичних установ. 25,8 млрд грн підуть на судову владу.

18 млрд грн уряд передбачив для Фонду розвитку підприємництва на програму доступних кредитів 5-7-9%. Також 1,4 млрд грн спрямують на гранти для бізнесу. Що цікаво, з бюджету зникла програма "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги", у межах якої виплачується національний кешбек. Цьогоріч на неї закладено 3 млрд грн.

Читайте також: Національний кешбек: хто заробить найбільше на держпрограмі з повернення 10% від ціни вітчизняних товарів

Потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить $38,4 млрд.

"Поки у нас навіть $20 млрд не підтверджено, тому явно розраховують на той грант від G7 на $50 млрд під доходи від заморожених російських активів", – звертає увагу перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Читайте також: Доходи від заморожених активів РФ передадуть Україні. Що це означає?

ВВП й інфляція

Хоча в наступному році номінальний ВВП збільшиться, згідно з прогнозом, до 8,46 трлн грн (7,48 трлн грн – очікувана цифра за 2024 рік), темпи його зростання сповільняться.

Так, уряд закладає 2,7%, тоді як цьогоріч очікується 3,5%, що водночас менше прогнозу, врахованого при розрахунках поточного бюджету – 4,6%.

Інфляція у 2025 році становитиме 9,5% (7,5% наразі). Що цікаво, в бюджет на поточний рік показник закладався на рівні 9,7%.

Курс долара

Середньорічний курс долара у 2025 році очікується на рівні 45 грн. У бюджеті на поточний рік закладався показник 40,7 грн за долар.

За словами Шмигаля, Україна не планує вдаватися до емісії гривні як в цьому, так і наступному році. Але, каже прем’єр, "не треба робити трагедії з помірної емісії під час війни".

"Навіть у програмі МВФ прописано, що під час війни помірна емісія, контрольована, допускається. Ми не збираємося використовувати цей інструмент, але просто зараз треба бути дуже виваженими й не піддаватися на якісь маніпуляції, паніку", – зазначив він.

Міжнародний валютний фонд, відповідно до своїх розрахунків, очікує плавної девальвації гривні до 53,9 грн/$ до 2028 року.

Зарплата, пенсія, безробіття

Основні соціальні показники в бюджеті на наступний рік уряд залишив без змін:

• мінімальна зарплата – 8000 грн або 48 грн у погодинному вимірі;
• прожитковий мінімум (загальний) – 2920 грн;
• прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – 3028 грн;
• прожитковий мінімум (для осіб, які втратили працездатність) – 2361 грн.

Водночас середня зарплата в 2025 році має зрости з 20 581 грн до 24 389 грн на місяць. Безробіття ж, відповідно до прогнозу, скоротиться з 18,2% до 17,7%. Цьому, зокрема, сприятиме створення нових робочих місць і більше залучення жінок.

Безпека й оборона

Це основна стаття видатків, як і цьогоріч. На неї підуть практично всі доходи бюджету, а саме 2,22 трлн грн або ж 26,3% ВВП. Більшість грошей перерозподілиться через бюджет Міністерства оборони.

На сектор безпеки й оборони цьогоріч Кабмін закладав 1,69 трлн грн. Утім, через затримку міжнародної фінансової допомоги, зокрема $60 млрд від США, виник дефіцит у 500 млрд грн, який уряд планує закрити коштом внутрішніх запозичень, скороченням витрат бюджету та підвищенням податків.

Читайте також: У пошуках компромісу. Як змінилася концепція підвищення податків

Верховна Рада у першому читанні вже схвалила законопроєкт щодо збільшення цьогорічних видатків бюджету на оборону на 500 млрд грн.

Не виключено, що зміни в бюджет будуть вноситися й наступного року.

Є декотрі зміни у фінансуванні відомств. Так, на роботу СБУ урядовці, як і цьогоріч, передбачили 41,7 млрд грн. А ось фінансування ГУР скоротять з 30,7 млрд грн до 24,8 млрд грн. Із 351,8 млрд грн до 438,2 млрд грн зросте бюджет МВС.

Для забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро виділять 2,17 млрд грн, Бюро економічної безпеки – 1,94 млрд грн, Державного бюро розслідувань – 3,76 млрд грн.

Ще 5,6 млрд грн планують спрямувати на підтримку ветеранів війни.

Державний борг

Відповідно до законопроєкту, станом на 31 грудня 2025 року граничний обсяг державного боргу визначений на рівні 8 трлн 182,83 млрд грн, а граничний обсяг гарантованого державою боргу – 406,69 млрд грн.

Загалом уряд очікує, що державний борг має зменшитися з прогнозованих в 2024-му 100,5% від ВВП до 97%.

За даними Міністерства фінансів, станом на 30 червня 2024 року державний та гарантований державою борг становив 6,16 трлн грн або ж $152,2 млрд. 4,45 трлн грн (72,3%) – зовнішній борг.

З початку 2024 року станом на 30 червня середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася на 10,3% – з 6,24% до 5,6%.

На погашення боргів в держбюджеті-2025 заплановано витратити 691,4 млрд грн. З них 129,4 млрд грн – на зовнішні борги, 562 млрд – на внутрішні. Обслуговування боргів коштуватиме бюджету 480,8 млрд грн.

Інші цифри

Для підтримки регіонів уряд передбачив 12,2 млрд грн – це субвенції на компенсацію різниці в тарифах, що дозволять місцевим бюджетам забезпечити доступність комунальних послуг для населення.

Окрім того, передбачається додаткова дотація місцевим бюджетам у розімір 51,2 млрд грн. Це на 17 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Кошти спрямовуватимуться, зокрема, на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях, що, як стверджують в уряді, сприятиме відновленню економічної активності та підвищенню рівня життя населення у постраждалих від війни регіонах.

9,4 млрд грн спрямують на забезпечення житлом громадян через програму Укрфінжитло.

Ще 1 млрд грн передбачений на гуманітарне розмінування земель.

1,75 млрд грн спрямують Державному фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який спрямований на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.

Для оперативного реагування на непередбачувані події в резервний фонд заклали 43,9 млрд грн.

Також бюджет передбачає нову модель управління публічними інвестиційними проєктами з планом розподілу 25 млрд грн на 2025 рік.

До речі, виборів у 2025 році, відповідно до бюджету, не передбачається. Видатки на Центральну виборчу комісію практично на тому ж рівні, що й цьогоріч. Утім, у разі скасування воєнного стану, до бюджету можуть бути внесені зміни.

Черговий проєкт військового бюджету

З початком повномасштабної війни в Україні, по суті, існує два бюджети: військовий і цивільний. На перший іде практично все, що держава збирає всередині країни (податками, зборами, дивідендами, частиною прибутку НБУ, розміщенням ОВДП тощо), адже, відповідно до домовленостей, Україна фінансує армію з власної кишені. Усе, що не пов’язано з війною, фінансується коштом міжнародних партнерів.

"Гроші партнерів не лежать на єдиному казначейському рахунку, вони не змішуються з нашими грошима, і непомітно використати їх на військові видатки не можна. Ця валюта продається Казначейством під конкретну обов’язково невійськову проплату. Отже, скорочення гіпотетичних видатків на захист гіпотетичних бобрів заощаджує міжнародні кошти, але не збільшує наявний ресурс для потреб військових", – пояснює голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.

Тому виконання бюджету в наступному році критично залежить від зовнішнього фінансування, потребу в якому оцінили в $38,4 млрд. Половина цього фінансування, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, наразі є негарантованою.

Окрім того, вагома частина планових доходів (126,7 млрд грн) бюджету порахована на базі ресурсного законопроекту 11416-д про підвищення податків. Його ухвалення провалили 3 вересня – не вистачило двох голосів. Очолюваний Гетманцевим комітет має ухвалити законопроєкт до повторного першого читання. До нього повернули норму про збільшення податку на прибуток банків у 2024 році з 25% до 50%, проти якої виступає Мінфін.