Чи потрібно піднімати ПДВ в Україні?

Автор: Владислав Недашківський

Влада розглядає можливість підвищення ПДВ в Україні. Який вплив це матиме для економіки?

Уже в п’ятницю, 4 жовтня, урядовий законопроєкт 11416-д про підвищення податків має розглянути до другого читання Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. За тиждень він буде винесений в залу на голосування.

Якщо документ отримає 226 голосів і підпис президента, в нього не будуть внесені відповідні правки, то ставка військового збору зросте з 1,5% до 5% з 1 жовтня 2024 року, тобто заднім числом. Детально про концепцію підвищення податків, яку наразі пропонує уряд, ми раніше писали в цій статті.

Проте зараз активно точиться дискусія щодо доцільності зміни військового збору. Натомість пропонується збільшити стандартний ПДВ з 20% до 22%. Локомотивом ідеї виступають заступник парламентського фінкомітету Ярослав Железняк, а також координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Підвищення ставки ПДВ до 22%, відповідно до розрахунків, надасть держбюджету аналогічні за розміром суми надходження, як від підвищеного військового збору.

Ініціативу підтримують і в бізнес-спільноті. Так, члени Української Ради Бізнесу звернулися до можновладців з відкритим листом, у якому зокрема закликали залишити поточну відсоткову ставку ВЗ на рівні 1,5% для зарплат працівників та інших доходів фізосіб. А для наповнення дефіцитного бюджету, на їхню думку, варто переглядати саме ПДВ, адже це "матиме значно менш негативні наслідки для економіки та не призведе до збільшення тіньової або ж незадекларованої праці".

Коли ж тільки питання підвищення податків в Україні постало на порядку денному, уряд розглядав можливість одночасної зміни ставок як ПДВ, так і військового збору. Проте зрештою зупинилися на останньому.

Хоча та ж очільниця бюджетного комітету Роксолана Підласа казала, що ми ще повернемося до питання збільшення ПДВ. Ніхто від цієї ідеї не відмовлявся.

БізнесЦензор проаналізував дискусію, що відбувається навколо питання підвищення податків в Україні. А також вивчив "за" та "проти" підвищення податку на додану вартість.

ВЗ vs ПДВ – суть дискусії

Військовий збір з’явився у нас у 2014 році після вторгнення Росії в Крим і на Донбас. Встановлювався він тоді як тимчасове явище для фінансування армії, яка завдяки зусиллям попередників потерпала від браку коштів.

З серпня до грудня 2014-го, тобто за перші п’ять місяців функціонування цього податку, платники спрямували на підтримку української армії 2,5 млрд грн. І з кожним роком сума надходжень збільшувалася.

Військовий збір, відповідно до чинного законодавства, – це податок на дохід у розмірі 1,5%. Тобто він іде в нерозривній зв’язці з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), який українці сплачують із зарплат й інших надходжень навіть за межами України.

За підсумками 2023 року до бюджету України загалом надійшло близько 1,66 трлн податків, зборів та обов’язкових платежів. 175,7 млрд грн з них – податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Це друга за розміром сума в структурі надходжень після ПДВ, який минулоріч приніс у казну 214,1 млрд грн.

Підвищення військового збору з 1,5% до 5%, згідно з розрахунками Міністерства фінансів, додатково дасть бюджету 27,3 млрд грн у 2024 році та 107,7 млрд грн у 2025-му. Тоді як кожний відсотковий пункт ставки ПДВ дає близько 40 млрд грн додаткових річних доходів до бюджету.

Утім, противники збільшення військового збору наголошують, що таке рішення призведе до посилення податкового тиску на добропорядних громадян, які й так сплачують податки зі своїх "білих" доходів. Ті ж, хто нічого не платив, так і не будуть платити. Тобто той, хто отримує зарплату в конверті, опиниться у вигіднішому становищі, ніж той, хто офіційно працевлаштований, що створюватиме дисбаланси, стимулюватиме тінізацію і зрештою призведе до скорочення податкових надходжень.

Підвищення військового збору, кажуть експерти, найбільше відчують працівники медичної сфери, вчителі та всі, хто має невисокий рівень доходу. Відповідно до результатів дослідження соціологічної компанії Gradus Research, 43% громадян отримують менш як 10 тис. грн на місяць.

ПДВ ж є податком на споживання. Сплачувати його повинні всі споживачі товарів і послуг незалежно від категорії (фізичні чи юридичні особи), соціального стану та рівня доходу споживача, і легальності цих доходів. Тобто платитимуть навіть ті, хто отримує "чорні" або "сірі" зарплати.

"Ключовий негатив від зростання ПДВ – зростання цін на всі групи товарів, особливо на товари першої потреби. Зараз ми пропонуємо формат, за якого податки не зростуть для незахищених категорій громадян. Тоді ж як зростання ставки ПДВ стосуватиметься всіх громадян України", – пояснює міністр фінансів Сергій Марченко.

Загалом очільник Мінфіну каже, що на речі потрібно дивитися реально та відштовхуватися від 226 голосів, які можуть дати народні депутати за те чи інше рішення. Це мінімальна необхідна кількість голосів для ухвалення будь-яких рішень у Верховній Раді, не пов’язаних з Конституцією.

"Усе інше – про ілюзію. Якщо ми не збираємо 226, значить не допрацювали. Тому будь-який формат, будь-які комбінації, але щоб було 226", – зазначив він під час нещодавньої дискусії, що проходила в межах спільного з EFI Group проєкту LB.ua "Нова країна".

Користуючись цією логікою, у парламенті принаймні є більшість для підвищення військового збору, але відсутнє спільне бачення щодо варіанту з податком на додану вартість.

Але, річ у тім, що підвищувати саме ПДВ нам радять у Міжнародному валютному фонді. За інформацією РБК-Україна, це питання порушувалося під час роботи місії фонду в Києві у вересні. Ішлося про два відсоткові пункти. Тобто очікуване збільшення – до 22%, 16%, 9%. Нині ж ставку ПДВ 14% і 7% використовують на сільськогосподарську продукцію та лікарські препарати, відповідно.

До речі, ставка ПДВ понад 20% діє у більш як 23 країнах світу, зокрема в сусідній до України Польщі – 23%. Найбільша ж ставка цього податку – 27% – в Угорщині. У лідерах також тримаються скандинавські країни: Фінляндія (25,5%), Данія, Норвегія, Швеція (25%), Ісландія (24%).

Утім, у дискусії ВЗ чи ПДВ вигулькнула й третя думка. Так, ексочільник Центробанку Македонії Дімітар Богов, який наразі обіймає посаду регіонального економіста Європейського банку реконструкції та розвитку, наголошує: підвищення податків потрібно починати з оподаткування розкоші. І це визначення в умовах війни можна було б розширити.

Зі свого боку The Economist пише, що найефективнішим податком, наприклад, був би земельний податок. Але виборці погано ставляться до такої ідеї. Тому в 2011 році Британія підвищила ставку ПДВ із 17,5% до 20% і не зустріла негативної реакції громадськості.

Підвищення ПДВ: плюси та мінуси

Питання підвищення податків насправді гостро стоїть не тільки перед Україною, яка вже понад 10 років воює проти Росії, а й перед світовою спільнотою загалом. Усе через старіння населення: середня тривалість життя збільшилася на десятиліття, народжуваність, принаймні в Європі, скоротилася до мінімуму, а військові ризики навпаки збільшилися.

Останні події в Україні, а також на Близькому Сході тільки посилюють безпекові побоювання світових урядів і змушують їх збільшувати військові видатки. А на них банально не вистачає грошей, адже пенсіонери, кількість яких невпинно збільшується, розташовані поза податковим колом. Кількість людей, що працюють, меншає, з ними падають і обсяги надходжень до бюджетів.

Тим часом та ж Естонія (близько 1,4 млн населення) для фінансування оборонного сектору збільшуватиме ПДВ та податок на прибуток до 24% з липня 2025 і 2026 року відповідно, а також запроваджуватиме 2% податку на прибуток підприємств із 2026 року.

Власне, The Economist і стверджує, що ПДВ – це другий після земельного за своєю ефективністю податок.

"Досвід показує, що підвищити ПДВ легше, ніж інші ефективні податки, настільки, що Республіканська партія США історично виступала проти податку на тій підставі, що він надто полегшує побудову соціальної держави", – наголошують журналісти видання.

Аргументи проти підвищення ПДВ

ПДВ – регресивний податок. Тобто при збільшенні доходів особи ставка падає, і, навпаки, зростає, якщо її дохід зменшується. Як і казав Марченко, рішення щодо ПДВ потягне за собою зростання цін на всі групи товарів, особливо на товари першої потреби, як, скажімо, хліб, набіл чи олія, а також ліки.

Але ті й так дорожчають, зокрема через зміну собівартості виготовлення продукції, що пов’язані з енергетичними проблемами – продуценти закладають у собівартість витрати на паливо для генераторів і починають уже зараз зважати на потенційну зміну оподаткування.

Читайте також: Молочна продукція може подорожчати до кінця року до 20%, – учасники ринку

У зоні підвищеного ризику зрештою опиняться пенсіонери, адже 63% з них отримують пенсію до 5 тис. грн.

Зміна вартості товарів і послуг своєю чергою розганятиме інфляцію, яка в Україні наразі досягла 7,5% в річному вимірі, хоча цифра поки менша за ту, що закладалася при розрахунках держбюджету на поточний рік – 9,7%. Наприклад, найбільший рівень інфляції в Україні складав 43,3% у 2015-му, якщо не брати до уваги показники гіперінфляції 90-х років минулого століття.

Підвищення ПДВ загалом може мати негативний вплив на споживання, адже цей податок стягується безпосередньо з товарів і послуг. Населення в кращому разі почне переносити частину покупок на період свят, коли діють знижки чи інші пропозиції, а так – скорочуватиме витрати, що породжуватиме відкладений попит.

Той же почав формуватися ще за часів пандемії COVID-19 і досі не був задоволений. Хоча треба наголосити, що в українців відтоді змінилися пріоритети й частина цього попиту реалізувалася в посильній допомозі фронту.

Загалом підняття ставки податку на додану вартість матиме позитивний фіскальний ефект у короткостроковому періоді, стверджує експерт Growford Institute, професор Костянтин Швабій. У середньостроковій, а тим паче віддаленій перспективі рішення згубно відіб’ється на вітчизняній економіці та суспільстві.

"У світовій науці немає однозначної думки щодо того, які податки більш, а які менш шкідливі для економічного зростання. Висновки маси різних досліджень протягом різних періодів різними методами і на різних вибірках не узгоджуються між собою. Воно й не дивно. Очевидно, для прихильників секти вчення Артура Лаффера наступна теза буде одкровенням, але її потрібно озвучити. Насправді, для ефективності оподаткування, значення має навіть не величина сукупного податкового навантаження чи структура системи оподаткування, а те, як це податкове навантаження розподіляється між різними верствами населення у суспільстві. Це і є той наріжний камінь, точніше фундамент, на якому потрібно будувати довіру між державою і платниками податків. Якщо не буде справедливості в розподілі податкового тягаря, а сумлінні платники й надалі платитимуть двічі, держава приречена бути failed state", – наголошує експерт у своїй колонці на LB.ua.

Костянтин Швабій акцентується на тому, що "у сфері оподаткування, насправді, хорошого вибору не залишилось". Але це не означає, що з поганих варіантів потрібно обирати найгірший. А пан Швабій називає рішення щодо збільшення ПДВ контрпродуктивним.

Аргументи за підвищення ПДВ

Ще влітку голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа казала, що відмова від підвищення податку на додану вартість – політичне рішення. І зрештою до ідеї підвищення ПДВ доведеться повертатися.

Не виключає такої можливості й очільник фінансового комітету Данило Гетманцев. За його словами, запропонованих урядом змін для вирішення бюджетних проблем на цей рік достатньо, але не варто забувати про потреби наступного року.

"Ми поки що не маємо 100% впевненості щодо залучення усіх тих обсягів зовнішньої допомоги, якої потребуватимемо", – каже Гетманцев.

ПДВ – це бюджетоутворюючий податок, його підвищення навіть на 2% дасть відчутний ефект. Окрім того, це не новий податок і його легко адмініструвати.

"ПДВ є відносно ефективним видом податку, оскільки він стягується з кінцевого споживання, а не з праці чи інвестицій. Це означає, що він менше впливає на стимули до роботи та підприємництва, дозволяючи економіці функціонувати більш стабільно. Інші податки, наприклад на капітал чи працю, можуть мати негативніший вплив на розвиток бізнесу та ринок праці", – стверджує Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Досвід Великої Британії 2011 року показує, що підвищення ставки ПДВ не викликає масових протестів, на відміну від інших спроб збільшити податкове навантаження. Наші підприємці самі звертаються до можновладців з пропозицією підвищити саме ПДВ і не чіпати військовий збір.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наголошує, що всі податки шкідливі й пригнічують економічну активність. Утім, ПДВ найменш шкідливий.

"Потрібно відразу в Податковому кодексі прописувати в перехідних положеннях це як тимчасову норму, щоб на початку 2026 року ми повернулися знову до нашої базової ставки. Чим вищі податки, тим менша економічна активність, тим менша купівельна спроможність. Тож певні негативні ефекти це має", – каже він.

За словами голови Національного банку Андрія Пишного, підвищення ПДВ мало би найбільший вплив на економіку. Решта ж ефектів від запланованого підвищення податків доволі помірні з точки зору економічної активності.

"Якщо б ви мене запитали, з урахуванням потреб бюджету зараз, у реальній ситуації, а не для того, щоб зібрати лайки, то необхідно піднімати і військовий збір, і ПДВ, не чіпаючи інших податків", – стверджує Данило Гетманцев.