Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго на 46 мільярдів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 4 січня подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника АТ "Банк "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн.
Як повідомляє пресслужба Фонду, це стало можливим зокрема завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом проти власника банку.
"У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні", – йдеться у повідомленні.
За словами заступника директора-розпорядника Фонду Віктора Новікова, українське відомство отримало фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почало готуватись до процесу в Україні
"У нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів – листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок", – уточнив він.
Як нагадали у Фонді, головною причиною неплатоспроможності банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.
Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів, окрім банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.
При кредитуванні згаданих позичальників банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю.
Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з банку було виведено понад $223,1 млн та 18,4 млн євро.
"Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн", – зазначили у Фонді.
Як повідомлялося, 28 грудня за запитом української сторони на французькому гірськолижному курорті Куршевель затримано українського бізнесмена і колишнього народного депутата Костянтина Жеваго.
У липні 2022 року Офіс генерального прокурора спільно з ДБР звернувся до більш ніж 30 країн щодо затримання та екстрадиції Жеваго.
Як повідомлялося, співробітники ДБР у листопаді проводили обшуки на підприємствах, які пов'язанііз Жеваго, перевірялася можлива колаборація з ворогом.
Нагадаємо, на початку серпня 2019 року Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило про підозру двом топ-менеджерам банку "Фінанси та кредит" у справі про розтрату 2,5 млрд грн коштів, повідомивши, що в розслідуванні фігурує колишній народний депутат.
Наприкінці вересня 2019 року слідчі ДБР заочно вручили підозру екс-нардепу Костянтину Жеваго у цій справі. За інформацією ДБР, у липні 2021 року Інтерпол оголосив Жеваго у міжнародний розшук.
У пресслужбі бізнесмена звинувачення заперечують, повідомивши, що він перебуває за кордоном на лікуванні. Водночас влітку 2022 року журналісти помітили його на власній яхті "Z" в Монако.
1. В МЗС та Мін'юсті відсутні оригінали Європейської конвенції про видачу правопорушників (мною особисто перевірено), на сайті Верховної Ради України під плашкою "офіційний переклад" опублікована Європейська конвенція про видачу правопорушників (ратифікація - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/43/98-%D0%B2%D1%80#Text), текст якої спотворено і не відповідає оригіналу. Уникнути видачі елементарно просто, оспоривши у суді, спростувавши чи скасувавши апостиль або переклад на французьку будь-якого документа, складеного на виконання цієї "Конвенції" в "офіційному перекладі".
2. Створення МОНСТРА під назвою "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" і подальша його діяльність з втручання у справи між банками і вкладниками були б неможливими і стали б незаконними, якби у Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17) не було включено термін "вклад" у значенні, що відрізняється від значення терміну "вклад (депозит)" у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text) унеможливлює підлягання поверненню вкладених до банку коштів (депозиту) вкладнику. Якщо два закони по-різному регулюють відносини, пов'язані з основною банківською діяльністю, і вкладник укладає договір з банком на підставі розуміння терміну "вклад" у значенні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а центральний банк (створена ним урядова організація) не повертає вклад, керуючись Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ця ситуація звільняє і банкірів (крім банкірів центрального банку), і вкладників від будь-якої відповідальності і від будь-яких наслідків, які настають через втрату вкладу. Держава Україна в особі Верховної Ради України створила передумови для притягнення завідомо невинних банкірів і вкладників до юридичної відповідальності за те, що банківські вклади стали не "розміщеними клієнтами", а "залученими банками" коштами.