Державне вугілля продавали приватним компаніям за зниженими цінами на тлі дефіциту на державних ТЕС, – ЗМІ

Однією з причин відсутності вугілля на державних електростанціях під час опалювального сезону є те, що менеджмент Міністерства енергетики спрямував дешеве вугілля з державних шахт приватним споживачам. І державні ТЕС опинилися перед вибором: або купувати дорого у компаній Ріната Ахметова, або спалювати державний газ.
Про це йдеться у матеріалі ZN.ua.
Зазначається, що "Нафтогаз" навіть обмежував подачу палива на Трипільську ТЕС, оскільки вона газ брала, але не платила. Водночас приватні компанії отримували державне вугілля зі знижкою до 50% від ринкової ціни.
"Ця схема продажу виявилася настільки болючою для офісу президента, що СБУ відкрила кримінальне провадження і на початку березня провела обшуки у низки представників Міненерго. Але публічною історія не стала, хоча вона, безумовно, заслуговує на увагу", – пише автор статті Юрій Ніколов.
Державні підприємства "Укрвугілля" і "Добропіллявугілля-видобуток" у період з серпня по жовтень спрямували приватним покупцям значні обсяги вугілля за дуже низькою ціною.
За даними джерела видання у фіскальній службі, спочатку були відвантаження за ціною від 1900 грн за тонну, але наприкінці серпня керівник "Укрвугілля" Віталій Зюзько "відчув зміну ринкової кон’юнктури" та підняв ціну до 4330 грн.
Однак це підняття насправді не зменшило маржі учасників схеми. Бо в цей час, напередодні опалювального сезону, ціни вугілля зростали. У Європі був панічний попит на паливо.
Тож, ринкова ціна вугілля в Україні була значно вищою від державних 4330 грн. У цей період цементні заводи, для яких вугілля є основою виробничого процесу, купували його в тому числі й у "Д.Трейдінгу" Ахметова по 6-9 тис. грн за тонну.
На дрібнооптовому ринку ціни були страшнішими: 11,5 тис. грн для військових Житомирської області у вересні, 14 тис. грн – для котельних у школах Арциза на Одещині.
Отже, вугілля з державних шахт далі йшло приватним споживачам за наступними схемами:
Відомо, що після завершення періоду розпродажів вугілля "наліво" директор ДП "Укрвугілля" Віталій Зюзько звільнився із займаної посади, й у січні його місце зайняв Олександр Хейло. А з посади керівника "Добропіллявугілля-видобутку" пішов Олег Водоп’янов. Його посаду у лютому зайняв Віталій Сидорченко.
За даними ZN.ua, СБУ відкрила кримінальне провадження. Бо йшлося не просто про продаж вугілля дешевше ринку, а й про те, що це вугілля не пішло державним теплоелектростанціям.
На початку березня пройшли обшуки за адресами, пов’язаними з Максимом Немчиновим. До 2021 року він був заступником міністра енергетики, але президенту Володимиру Зеленському доповіли, що Немчинов занадто тісно пов'язаний із вугільним крилом Ахметова, і його звільнили. Однак, він став радником міністра Галущенка і продовжив займатися вуглепромом.
Після обшуків не було ні підозр, ні арештів.
За данимивидання, мовчанка Банкової та правоохороцнів "пов’язана саме з тим, що це якраз і є не історією боротьби з корупцією, а боротьбою різних груп впливу в оточенні міністра енергетики Германа Галущенка".
Бенефіціаром обшуків став радник міністра Ігор Миронюк, який хотів вибити точку опори з-під ніг конкурента Немчинова.
Галущенко працював директором із правового забезпечення "Енергоатому" за часів Януковича, коли очільником держкомпанії був Микита Константінов. У свою чергу, Константінов був віцепрезидентом НАЕК у 2005-2006 роках, коли держкомпанію очолював зрадник Андрій Деркач, який всі ці роки працював на російську розвідку.
У свою чергу Миронюк був помічником депутата Андрія Деркача з 2002-го по 2012 рік і при Януковичі став заступником голови Фонду держмайна. Син Миронюка Артур останніми роками працював у відділі координування проєктів технічної допомоги "Енергоатому", займався проєктами, пов’язаними з міжнародними донорами України.
Каждый тянет на себя одеяло, набитое деньгами и каждый будет рассказывать свою "правду".
Деньги диванами они не меряют. Слишком мелко.