Путіну бракує грошей: Росія докапіталізує державний банк "ВТБ" пенсійними коштами
Докапіталізацію російського держбанку "ВТБ" проведуть за рахунок пенсійних фондів "Газпрому", це навряд чи дозволить примножити кошти майбутніх російських пенсіонерів.
Про це повідомляє російське фінансове видання Frank Media із посиланням на власні джерела.
ВТБ в 2023 планує провести докапіталізацію в два етапи і залучити в капітал близько 270 мільярдів рублів. Перша додаткова емісія на суму близько 150 млрд рублів відбудеться в першому кварталі і буде оплачена акціями "Російського національного комерційного банку" (РНКБ), а також за рахунок конвертації субординованого кредиту, виданого у 2014 російським Фондом національного добробуту (ФНБ).
Друга додаткова емісія запланована на другий квартал. За словами голови ВТБ Андрія Костіна, банк планує розміщувати акції на відкритому ринку і вже зібрав попередні заявки на суму близько 120 млрд рублів.
За даними двох джерел Frank Media, в рамках другої емісії акції ВТБ викуплять недержавні пенсійні фонди (НПФ) групи "Газпромбанку". Ще одне джерело вказало, що всю додаткову емісію викупить група пенсійних фондів, не уточнюючи назви. А джерело, близьке до керівництва центробанку РФ, вказало, що по суті весь обсяг піде "одному покупцю".
За інформацією видання, у чотирьох пенсійних фондах групи "Газпромбанку" сконцентровано 608,3 млрд рублів пенсійних накопичень і 548,5 млрд рублів пенсійних резервів. Крім того, у "Газпромбанку" є мажоритарна частка в НПФ "Благосостояние" (489,9 млрд рублів резервів), кошти якого також потенційно можуть використовуватися для придбання акцій ВТБ.
Контрольний пакет акцій ВТБ належить "Росмайну" (60,93%). Великими акціонерами були Державний нафтовий фонд Азербайджану (2,95%), Qatar Holding LLC (2,35%), ще 3,2% НПФ "Открытие". Актуальні дані про акціонерів засекречено через санкції.
Видання зауважує, що ВТБ і раніше намагався залучати до складу акціонерів великих інституційних інвесторів. Серед його інвесторів під час SPO у 2013 році були найбільші суверенні фонди світу з Катару та Норвегії. Проте з моменту IPO у 2007 році банк розміщував додаткові випуски акцій кілька разів, що розмивало частку міноритарних акціонерів.
Через це частка міноритарних акціонерів ВТБ поступово розмивалася, а акції ВТБ з моменту розміщення на IPO (ціна становила 13,6 копійки за акцію) втратили майже 90% вартості.
"На мою думку, досить давно зрозуміло, що приватному акціонеру складно розраховувати на якийсь дохід від акцій ВТБ... Якщо ми подивимося на 5- чи 10-річну історію групи, то окремі вдалі роки супроводжувалися досить серйозними провалами прибутку та докапіталізацією з боку держави", – розповідав колишній президент "ФК Открытие" Михайло Задорнов, який входив до наглядової ради ВТБ.
