GNT Group намагається повернути контроль над зерновим терміналом в Одесі через суди, попри рішення Мін’юсту
Ексдиректор компанії "Олімпекс купе інтернейшнл", яка керує зерновим терміналом в Одеському морському порту, та інші представники колишніх власників терміналу подали одразу декілька схожих позовів проти Міністерства юстиції у Києві, Одесі та Львові, щоб повернути контроль над компанією.
У п’яти випадках суди підтвердили законність дій Мін’юсту, і лише Київський окружний адмінсуд, який мав тимчасово замінити скандальний Окружний адмінсуд Києва (ОАСК), став на бік позивачів, зазначається у заяві представника американської компанії Argentem Creek Partners (ACP).
Йдеться про випадок, коли завдяки діям нотаріуса, які Міністерство юстиції визнало неправомірними, були внесені зміни до державного реєстру щодо місцезнаходження, керівника та інформації для зв’язку з ТОВ "Олімпекс купе інтернейшнл". 7 березня на ці дії нотаріуса була подана скарга до Мін’юсту, рішення по ній було винесено вже 10 березня.
"Було встановлено, що приватний нотаріус Гулієв А.А. не мав законних підстав для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, а повинен був відмовити у державній реєстрації", – наголошується у повідомленні.
Однак колишній директор "Олімпекс купе інтернейшнл" Віталій Марченко та інші зацікавлені особи подали декілька схожих позовів проти Мін’юсту відразу в Києві, Одесі та Львові, у яких вимагали у якості забезпечення позову зупинити дію та виконання наказу Міністерства юстиції про скасування незаконної зміни реєстраційних даних компанії.
15 березня Господарський суд міста Києва відмовив ексдиректору "Олімпекс Купе" Марченку у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
"Особливу увагу суд звернув на неможливість застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу міністра юстиції взагалі. Іншими словами, Господарський суд міста Києва підтвердив правомірність та законність зазначеного наказу Міністерства юстиції від 10 березня", – зазначають експерти.
Ще ряд позовів було подано до Одеського окружного адмінсуду. Заявником виступав адвокат Жук Юрій Валерійович, який начебто представляв інтереси трьох компаній (ТОВ "Олімпекс купе інтернейшнл", ТОВ "Металзюкрайн корп лтд" та ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт").
Він звернувся до ООАС з позовними заявами до Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказів майже одночасно з Марченком – 14 та 15 березня. Втім директори компаній повідомили суддів у відповідних справах про те, що не надавали адвокату Жуку доручення звертатися з позовними заявами до суду та не уповноважували на представництво інтересів товариств. Тому подані адвокатом Жуком позовні заяви були залишені без розгляду.
Тим самим суд підтвердив правомочність всіх директорів цих компаній, зокрема, Ігоря Кулака як директора ТОВ "Олімпекс купе інтернейшнл".
Зупинити дію наказу Міністерства юстиції у Львівському окружному адмінсуді намагався і сам нотаріус, задіяний в цій справі, однак суд 28 березня вирішив повернути заяву про забезпечення позову без розгляду.
"Таким чином три судові органи у 5 справах підтвердили законність рішення Міністерства юстиції, а відтак не дозволили колишнім власникам "повернути" під свій контроль термінал в Одесі", – говориться в статті УНІАН.
Однак суддя Київського окружного адмінсуду Віталій Щавінський все ж прийняв заяву від колишнього директора ТОВ "Олімпекс купе інтернейшнл" Віталія Марченка про забезпечення позову до Мін’юсту і задовільнив її.
За даними порталу prosud.info, "за свою кар’єру судді його вже декілька раз намагались притягнути до відповідальності за винесення сумнівних рішень і навіть звільнити за порушення присяги". Але не звільнили і він досі обіймає посаду судді.
Як повідомлялося, в Україні і за кордоном триває ряд судових суперечок щодо корпоративного управління компаніями ТОВ "Олімпекс купе інтернейшнл", ТОВ "Металзюкрайн Корп Лтд" та ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", які входили до GNT Group.
Американська компанія Argentem Creek Partners (ACP) звинувачувала GNT Group у неповерненні сотень мільйонів доларів інвестицій і спробах уникнути виплати боргів. В результаті ряду юридичних дій керівництво цих компаній було змінено, запущено процес повернення заборгованості і створені умови для роботи зернового терміналу, задіяного у роботі "зернового коридору".
