Швеція розраховує завершити розслідування підриву "Північних потоків" до кінця року
Шведські слідчі розраховують завершити розслідування диверсії на балтійських газопроводах Nord Stream до кінця 2023 року.
Про це повідомив керівник слідчої групи Матс Люнгквіст, передає LIGA.net.
"Ми сподіваємося завершити розслідування найближчим часом, але ще багато потрібно зробити, і у найближчі чотири тижні новин не буде", – сказав Люнгквіст.
У червні 2023 року Люнгквіст повідомляв, хоч і без подробиць, що обговорював хід слідства з представниками прокуратури Німеччини. Тоді він висловлював надію, що розслідування може бути завершено не пізніше осені.
Нагадаємо, 26 вересня на газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2" було виявлено витоки газу. Пізніше оператор "Північного потоку" повідомив про руйнування, які відбулися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2", та мають "безпрецедентний характер".
Як повідомлялося, поліція Данії заявила, що попереднє розслідування пошкоджень двох ниток газопроводу "Північний потік" у данській частині Балтійського моря свідчить, що витоки газу були спричинені потужними вибухами. Поліція Швеції також знайшла підтвердження вибухів на газопроводах системи "Північний потік".
В ЄС офіційно не звинувачували Росію у причетності до організації вибухів на газогонах, однак не відкидали такої можливості.
Своєю чергою російський президент Владімір Путін називав бенефіціарами диверсій на "Північних потоках" США, Україну та Польщу, перед цим він звинувачував у підриві цих газогонів "англосаксів".
Москва явно прагнула «перекрити газ Німеччини», що навряд чи можна трактувати інакше, ніж як спробу чинити тиск на німецький уряд з метою змусити його скоротити або навіть повністю припинити підтримку України. Звідси посилене просування минулого літа і осені через різні канали тези про те, що без російського газу «німці замерзнуть» і «німецька економіка встане».
Німеччина, збільшивши залежність від російського газу до 55% у попередні роки, зовсім не хотіла припиняти співпрацю з «Газпромом».
Версія, згідно з якою Росія була зацікавлена у знищенні газопроводу, ґрунтується, зокрема, на припущенні, що таким чином Москва намагалася врятувати «Газпром» від майбутніх багатомільярдних позовів з боку німецьких та інших європейських імпортерів російського газу через невиконання контрактних зобов'язань, адже підрив газопроводу - це форс-мажор, на який можна покластися в арбітражних судах.
Тим не менш, ряд енергетичних компаній мають намір через суд вимагати від російського держконцерну відшкодувати їм збитки через недопоставлені обсяги.