Китайські електромобілі зайняли рекордну частку європейського ринку. Приріст порівняно з травнем склав 72%
Китайські бренди в червні зайняли 11% європейського ринку електромобілів, досягнувши рекордної кількості реєстрацій.
Про це пише Bloomberg.
За даними аналітиків дослідницької компанії Dataforce, лідером стала SAIC Motor Corp.
Загалом китайські бренди зареєстрували понад 23 тис. електромобілів у Європі протягом місяця, що є найбільшим показником за всю історію.
Їхній послідовний стрибок на 72% вдвічі перевищив загальний приріст європейських реєстрацій електромобілів за червень.
Чи вдасться зберегти зростання обсягів, буде предметом пильного спостереження в найближчі місяці, коли додаткові тарифи ЄС набудуть чинності.
Зазначається, що автовиробники поспішають розгорнути виробництво електромобілів у Європі, щоб уникнути нових мит, тоді як напруженість у відносинах між Китаєм і ЄС ризикує перерости в торговельну війну.
Загалом, за даними Європейської асоціації виробників автомобілів, червень став третім за обсягом продажів електромобілів у всьому регіоні з 208 872 реєстраціями, поступаючись грудню 2022 року та березню 2023 року та трохи випереджаючи червень 2023 року.
Мита на електромобілі
На початку липня Європейська Комісія оголосила про введення компенсаційних мит на імпорт електромобілів із Китаю.
Єврокомісія стала застосовувати мита для китайських електрокарів BYD у розмірі 17,4%, для Geely – 19,9%, для SAIC – 37,6%.
Продукція інших виробників електромобілів, які сприяли розслідуванню, але не надали необхідних зразків, обкладається середнім митом 20,8%.
Розмір мита для продукції інших китайських компаній, які відмовилися від співробітництва в ході розслідування, становить 37,6%.
Висновки розслідування неправомірних субсидій оприлюднені в Офіційному журналі ЄС. Попередні мита щодо імпорту китайських електрокарів стали застосовуватися з 5 липня на період до чотирьох місяців.
Протягом цього періоду рішення щодо подальшого застосування мит ЄС на цей імпорт із Китаю має бути погоджений між державами ЄС за письмовою процедурою та простою більшістю.
Після цього ЄС застосовуватиме визначені мита та імпорт електромобілів з Китаю на термін у п'ять років.
Раніше повідомлялося, що Європейська Комісія оголосила, що з 4 липня цього року запровадить мита на імпорт китайських електромобілів у розмірі до 38,1%, що значно перевищує рівень мита, якого очікували.
Введення мит відбувається після багатомісячного розслідування державної допомоги китайським виробникам електромобілів.
В деле электрификации Китай впереди планеты всей. По итогам 2024 года доля электромобилей в Китае составит 45%, тогда как в Европе - 25%, а в США - всего 11%, прогнозирует Международное энергетическое агентство (IEA).
Отчасти это объясняется господдержкой, доступностью зарядок и стремлением потребителей к новизне. Но главная причина - цена. Из-за яростной конкуренции на пока относительно молодом рынке производители ведут ожесточенные ценовые войны, прожигая капиталы и продавая машины себе в убыток.
В результате более половины электромоделей стоят примерно столько же, сколько бензиновые и дизельные аналоги. На Западе же электромобили по-прежнему роскошь, а не средство передвижения, и цены на них выше, чем на традиционные с двигателями внутреннего сгорания.
Китайцы пользуются этим. Крупнейший автопроизводитель BYD продает кроссовер Atto 3 на домашнем рынке за 20 тыс. долларов, а в Германии - уже за 40 тыс. В марте компания представила седан Seagull EV (Honor Edition), за который дома просит всего 10 тыс. долларов, а в Латинской Америке собирается ту же машину продавать за 20 тыс.
А в целом экспорт вырос на 58% до 4,9 млн машин, что позволило Китаю сместить Японию с первого места в мире. Годом ранее Китай обошел Германию.
Россия оказалась без западных машин, поскольку напала на Украину и попала за это под санкции.
Продажи китайских машин в Россию взлетели за прошлый год более чем на 500% и превысили 800 тыс. штук, согласно китайской статистике. В отличие от западных автоконцернов до войны, китайцы не собираются локализовывать производство и получают максимальную выгоду от прямых продаж в отсутствие конкуренции.
Развернувшись от Запада к Китаю после вторжения в Украину, Россия попала в зависимость от второй крупнейшей экономики мира. Однако, в отличие от Запада, Китай не стремится делиться технологиями, вкладывать инвестиции в производство или покупать нефть и газ по конкурентной рыночной цене.