Ще один обраний "Оператором тилу" постачальник харчів для ЗСУ не впорався. Йому вже знайшли заміну
Про це повідомляють Наші гроші із посиланням на дані у системі Prozorro.
Новий тендер на постачання харчів у Київ і на Київщину вартістю 729 млн грн виграла фірма "Контракт продрезерв 5", а новим постачальником по Рівненській області за 407 млн грн обрали ТОВ "Сендерс".
Раніше "Державний оператор тилу" уклав угоди на постачання харчів у цих регіонах на друге півріччя з консорціумом "Юнайтед Фуд Груп", до складу якого і входила фірма "Сендерс". Однак за даними "Наших грошей", консорціум банально не впорався із постачанням по всіх виграних областях.
Як повідомлялося, раніше "Державний оператор тилу" вимушено змінив постачальника продуктів для українських військових у Донецькій області, оскільки новий постачальник "Гранпрі ЛТД" порушив умови договору. Тому 18 липня держпідприємство уклало угоду вартістю понад 2 млрд грн на постачання харчів у цей регіон з давнім постачальником Міноборони – "Трейд Граніт Інвест".
Нагадаємо, держпідприємство "Державний оператор тилу" Міноборони з 29 травня по 4 червня уклало 20 угод на харчування військових ЗСУ у другому півріччі цього року на загальну суму 17,3 млрд грн.
Замовлення розподілили між сімома фірмами, більшість з яких і раніше постачали харчування для військових, однак серед них було і кілька нових.
Зокрема, створений у травні консорціум "Юнайтед Фуд Груп" отримав 2,87 млрд грн на постачання харчів для військових у Київській, Рівненській, Львівській областях та Києві, а одеська фірма "Гранпрі ЛТД" отримала підряд на 3,45 млрд грн (Кіровоградська, Одеська, Донецька області).
є ж нормальна стаття на БЦ про поставки для ЗСУ
але люди не вміють та не хочуть читати і думати, і не хочуть розуміти проблематику, перш ніж писати коменти
1. У нас немає вільної оргструктури для цього, її потрібно створювати. Люди, офіс, оргтехніка тощо. Пропозиції МО не передбачають грошей для цього.
2. Ми не маємо вільного транспорту для цього. Ми довго працювали із зовнішніми підрядниками (як з компаніями, так і з приватниками) і дійшли розуміння того, що для стабільної та передбачуваної логістичної роботи необхідно мати власне АТП. Пропозиції МО не передбачають грошей для закупівлі нового транспорту та розширення нашого існуючого АТП.
3. Договори МО мають дискримінаційний характер (звісно, на користь Замовника), не враховують багато суттєвих аспектів роботи (наприклад, курсові коливання валюти, вартість палива та багато іншого). . У договорах немає адекватних санкцій за прострочення оплати за виконані послуги. МО категорично не хоче вносити правки до своїх договорів.
4. Вибірковий аналіз цін МО ("очікувана ціна) на деякі види продукції показав повне нерозуміння чиновниками МО процесу ціноутворення в ланцюжку "виробник - кінцевий споживач". Їх дитсадковий аргумент - "а ось у вас у магазині (цей товар) дешевше". Так йдіть і купуйте в магазині! Навіщо ви до нас прийшли?.. На такому "базарному" рівні ми спілкуватися не готові.
5. За будь-яким держконтрактом слідом приходить армія правоохоронців, які своїми діями повністю блокують роботу підприємства.