Більше половини засобів митного контролю застаріли, а митники не вміють користуватися новим обладнанням, – Рахункова палата
Державна митна служба України не має сучасного матеріально-технічного потенціалу для ефективного забезпечення заходів митного контролю: критично низькою є кількість скануючих систем, а митний контроль недостатньо автоматизований.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати "Забезпечення реалізації державної митної політики в умовах воєнного стану" за період 2022-2023 років.
У процесі його підготовки досліджувалося забезпечення митних органів технічними засобами митного контролю, ІТ–забезпечення, розбудова та вдосконалення ефективної автоматизованої системи управління ризиками. Звіт містить інформацію з обмеженим доступом, тому Рахункова палата оприлюднила лише частину даних.
Зокрема, перевірка встановила, що План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021–2023 роки, затверджений урядом, не був профінансований у достатньому обсязі, тож Держмитслужба виконала лише 3 з 110 запланованих заходів.
"Це створює значні перешкоди для ефективного забезпечення заходів митного контролю, адже більше половини технічних засобів митного контролю вичерпали свій експлуатаційний ресурс, а понад чверть – підлягають списанню", – повідомили у Рахунковій палаті.
Зокрема, лише 11 % вантажних пунктів пропуску морського сполучення забезпечені скануючими системами, а вантажні пункти пропуску залізничного сполучення взагалі не мають у своєму розпорядженні таких систем.
"При цьому через неухвалення посадовими особами Держмитслужби своєчасних і ефективних управлінських рішень, не введено в експлуатацію п’ять вагових комплексів, а сім вантажних систем п’ять років поспіль використовувалися в тестовому режимі", – вказують автори звіту.
Вони зазначають, що навіть укомплектовані сучасним обладнанням пости не мають достатньо кваліфікованого персоналу, який вміє ним користуватися. Як наслідок, лише 6,2% загальної ваги імпортованих товарів та 3,7% загальної ваги експортованих товарів були ввезені (вивезені) через пункти пропуску, обладнані скануючими системами.
Також результати аудиту засвідчили, що функціонуючі в Держмитслужбі та митних органах інформаційно-комунікаційні системи неповною мірою забезпечують автоматизацію митного контролю, а автоматизована система управління ризиками не зменшує ймовірності застосування дискреційних повноважень посадовими особами митних органів.
"Аудитори наголошують, що системні недоліки в діяльності Держмитслужби значною мірою обумовлені неналежним внутрішнім контролем. За підсумками аудиту Рахункова палата надала Кабінетові Міністрів України, Міністерству фінансів та об’єктам контролю 43 рекомендації", – зазначається у повідомленні.
Як повідомлялося, 17 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Митного кодексу щодо запровадження атестації посадових осіб митних органів".
Він передбачає:
- прозорий конкурс на посаду голови Державної митної служби за прикладом кращих практик Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції із залученням міжнародних експертів;
- чіткий алгоритм прийняття рішень конкурсною комісією, яка вносить подання прем’єр-міністру лише на одну кандидатуру (переможця конкурсу),
- право новому голові Держмитслужби формувати кадровий потенціал митних органів, в тому числі шляхом призначеннях його заступників виключно за погодженням з головою, а також скасування необхідності погодження з Міністром фінансів призначення на посади та/або звільнення з посад керівників середньої ланки (зокрема начальників митниць та директорів департаментів центрального апарату) та положень про територіальні органи;
- щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митних органів, негативний висновок за результатами проведення якого є підставою для звільнення голови Митної служби,
- проведення одноразової атестації посадових осіб митних органів з метою встановлення відповідності займаній посаді,
- визначення розмірів окладів посадових осіб Митниці.
Для чого їм нові засоби та гаджети?