"Не чекайте, що курс полетить у космос": НБУ прагне повернути інфляцію до 5% в найближчі роки

Національний банк України прагнутиме забезпечувати стійкість валютного ринку як елемент політики гнучкого інфляційного таргетування, метою якої є повернення інфляції до цілі 5% протягом трьох років.

Про це сказав глава НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

"Орієнтирів на наступний рік ви від мене не почуєте. Однак я можу сказати, що ми прагнутимемо забезпечувати стійкість валютного ринку. Це означає: не чекайте від нас, що курс полетить у космос. Для НБУ це важливо, щоб виконати наше ключове завдання – повернути інфляцію до цілі 5% в найближчі роки", – сказав Пишний.

Він зауважив, що цього Нацбанк досягатиме, зокрема, зберігаючи можливість населення захистити свої кошти від інфляції.

"Це означає, що якщо ви сьогодні розміщуєте свою гривню на депозит у банку, то через рік, з урахуванням відсотків, які вам будуть нараховані, у вас має бути можливість купити не менше товарів і послуг, ніж зараз", – пояснив він.

Коментуючи той факт, що від початку року до 24 вересня чиста купівля населенням валюти сягнула вже $8 млрд, тоді як депозити населення за цей час збільшилися на 68,7 млрд грн, зокрема в гривні – на 39,8 млрд грн, або у вісім разів менше, Пишний визнав, що забезпечити абсолютну привабливість гривні в очах усіх економічних агентів неможливо.

"У людей є цей вибір. Коли мені кажуть, дивіться, як зростає попит на іноземну валюту, я кажу, що він завжди у нас був і буде. Але водночас ми бачимо, що обсяги гривневих депозитів та ОВДП теж зростають, незважаючи на війну. Довіра до гривневих активів зберігається, населення подвоїло вкладення в облігації уряду", – зазначив він.

На його думку, певний попит на іноземну валюту буде завжди, оскільки спрацьовує бажання людей диверсифікувати ризики, особливо під час війни.

"І міграційний фактор працює, і тривожність", – додав глава Нацбанку.

Водночас Пишний наголосив, що під час війни вдалося зберегти гривню як засіб вимірювання вартості, платежів і заощаджень, тобто гривня продовжує виконувати функції грошей, і її не замінила валюта.

"Завдяки тому, що вона (національна валюта, що функціонує, – ред.) є, економіка може гнучко пристосуватися до зміни умов, Національний банк може виконувати свій мандат, а Міністерство фінансів – фінансувати бюджет через боргові залучення", – сказав Пишний.

За його словами, ситуація поступово повертатиметься до нормальності, одним із показників чого є зростання гривневого кредитного портфеля бізнесу, який уже перевищує обсяги до повномасштабного вторгнення, рівень облікової ставки – це рівень облікової ставки доковідного 2019 року, а відсоткова ставка кредитування юридичних осіб навіть нижча, ніж тоді.

"Так, зараз бачимо певні проінфляційні процеси. Але Національний банк працюватиме над тим, щоб повернути інфляцію до цілі 5% на горизонті політики, який ми трохи подовжили (до трьох років, – ред.). У вересні Рада НБУ це затвердила офіційно в оновлених Основних засадах грошово-кредитної політики. Це насправді дуже амбітна заява в умовах воєнного стану, бюджетного дефіциту, який у нас є, і війни, що триває", – також зазначив глава Нацбанку.

Нагадаємо, Національний банк оголосив про перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривні із 3 жовтня 2023 року, відмовляючись від фіксованого курсу гривні, який діяв від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року.

За цього режиму офіційний курс визначатиметься на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком. Водночас НБУ і далі контролюватиме ситуацію та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.

За підсумками торгів на міжбанку Нацбанк встановив офіційний курс гривні до долара на вівторок, 15 жовтня, на рівні 41,1963 грн/$, порівняно із 41,1891 грн/$ у понеділок. 22 липня він опускався до історичного мінімуму на рівні 41,4912 грн/$.

Автор: Галина Ялівець