Українські банки вже наступного тижня можуть домовитися про уніфіковані перевірки операцій клієнтів
Банки в Україні вже наступного тижня можуть підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.
Про це пише ZN.UA з посиланням на джерела.
Прогнозується, що в документі буде передбачено поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів буде проводитися посилений фінмоніторинг.
Так, спочатку може бути введено ліміт 150 тис. грн на місяць із 1 січня 2025 року, а з 1 липня його буде знижено до 100 тис. грн на місяць.
Окрім того, йтиметься не лише про перекази з картки на картку – P2P-операції, які Національний банк України вже обмежив 150 тис. грн на місяць в одному банку, а й про перекази IBAN.
Перший місяць обмежень Нацбанку показав, що обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, водночас перекази IBAN зросли на 4 млрд грн.
Передбачається, що до меморандуму долучиться переважна більшість банків, і він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої наразі спливає 1 квітня наступного року.
Як повідомлялося, з 1 жовтня 2024 року набули чинності обмеження на перекази коштів фізичними особами "з картки на картку" (P2P-перекази).
На пів року встановлено ліміт для загальної суми таких переказів у розмірі 150 тис. грн на місяць. За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму.
Також варто звернути увагу на дослідження в цій сфері. Наприклад, звіти Світового банку, показують, що надмірне державне регулювання й контроль фінансових операцій часто створюють нові стимули для тінізації економіки, а не навпаки.
Таким чином, заходи, які обмежують свободу підприємців і споживачів, без належних реформ у сфері правосуддя й боротьби з корупцією, радше шкодять економічному зростанню, ніж сприяють йому. Ефективна боротьба з тіньовою економікою має починатися з реальної реформи правоохоронної та судової системи, а не з тиску на звичайних громадян.