"Складно наздогнати об’єкт оподаткування": Гетманцев пояснив запровадження авансової сплати податку на прибуток
Державній податковій службі складно контролювати дотримання законодавства щодо сплати податку на прибуток підприємств, тому держава змушена запроваджувати авансові внески з податку на прибуток в окремих галузях, зокрема для пунктів обміну валюти та АЗС.
Про це голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") заявив у інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна.
"На жаль, якщо порівнювати з податком на додану вартість – податок на прибуток адмініструється набагато менш ефективно. По-перше, податковий період річний, і аби наздогнати об'єкт оподаткування, необхідно проводити перевірку через декілька років після того, як вже отримання прибутку відбулося. В окремих випадках це складно, в інших випадках це неможливо", – розповів Гетманцев.
"По-друге, неможливо всіх наздогнати перевірками, аудитами, фізично неможливо. Якщо перевіряється протягом року 15% підприємств – це непоганий показник. Всі інші не перевіряються фізично, і цим користуються недобросовісні платники", – додав голова Комітету.
Він також зауважив, що доводити ухилення від сплати цього податку порівняно складно.
"По-третє, це складність доведення ухилень від оподаткування щодо податку на прибуток підприємств і різноманітність способів, які використовує бізнес для зменшення об'єкта оподаткування, які, на жаль, досить важко доводити в судах і під час податкового аудиту", – сказав Гетманцев.
За його словами, через це держава змушена запроваджувати авансові внески з податку на прибуток в окремих галузях, зокрема для пунктів обміну валюти та АЗС.
"Принцип, який ми запровадили – оподаткування за зовнішніми ознаками – віддає архаїкою. І він є менш справедливим, ніж оподаткування прибутку як такого. Але обставини, в яких ми опинилися, коли весь ринок, за виключенням двох-трьох підприємств, ухиляється від сплати податку на прибуток, нас змушують до вжиття спрощених методів оподаткування за зовнішніми ознаками", – пояснив голова Комітету.
Він наголосив, що такі рішення демонструють свою ефективність і сфера їх застосування може бути розширена.
"Механізм так званого мінімального податкового зобов'язання – МПЗ – ми реалізували не тільки для АЗС та обмінників, а також в сільському господарстві, де він буде вдосконалюватися. Зараз також очікуємо підписання президентом закону про оподаткування ринку спирту виходячи з потужності підприємств", – нагадав Гетманцев.
Він додав, що нещодавно голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія зареєстрував законопроєкт про оподаткування тютюнових виробництв також виходячи з обсягу сировини, яку імпортували на територію України виробники.
"Тобто цей процес буде дещо розширюватися, хоча точно не на всі галузі. І дуже важливо зрозуміти, що ці всі механізми є тимчасовими. Наприклад, для спирту ми ввели це на 5 років. І одночасно будемо вдосконалювати адміністрування податку на прибуток", – підсумував голова Комітету.
Як повідомлялося, Гетманцев також розповів, що наступне скликання Верховної Ради, післявоєнне, буде змушене ухвалити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, яка передбачатиме підвищення податків для українців з високими офіційними доходами.
