Арештовані судами активи вартістю 40 мільярдів "не дійшли" до АРМА, – аудит Рахункової палати

Рахункова палата України провела аудит Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами й виявила низку проблем, як-от відсутність достатнього правового поля та цілісної системи управління арештованими активами, а також неврегульованість взаємовідносин між АРМА й органами прокуратури та досудового розслідування.

Аудит охопив період за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, йдеться в повідомленні Рахункової палати.

"Аудит Рахункової палати виявив проблеми, що заважають ефективному управлінню арештованими активами, хоча й засвідчив наявність позитивних змін, що можуть стати фундаментом для подальших покращень у цій сфері", – сказано в повідомленні.

Зокрема, у першому півріччі 2024 року показники діяльності АРМА зростали порівняно з попередніми роками.

Протягом 2022-2023 років та за перше півріччя 2024 року Агентством забезпечено надходження від: управління активами – 0,4 млрд грн, управління грошовими коштами – 0,6 млрд грн, реалізації активів – 1,6 млрд грн.

Виявлені недоліки

Було встановлено й недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів та недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю.

Аудитори також констатували, що управління арештованими активами здійснювалося в умовах неврегульованості взаємовідносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів.

Окрім того, бракує інструментів для ефективної діяльності задля збереження/збільшення економічної вартості активів.

Так, із понад 100 тис. судових ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. Значна частина ухвал не виконується через відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування. 

При цьому за 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн залишаються не прийнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави.

"Аудит виявив, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. Контроль за ефективністю управління переданими активами (за третиною договорів) призвело до недоотримання очікуваного результату від управління активами (економічної вигоди або прогнозованого доходу), розрахунково, в сумі 81,3 млн грн", – сказано в повідомленні.

Також Агентство у 2022-2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів.  Через це реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн

Звернули увагу аудитори й на те, що прийняття в управління коштів у готівковій та безготівковій формах або банківському металі здійснюється без належного нормативно-правового забезпечення.

Щодо виявлених проблем діяльності, то аудитом було встановлено недостатність фінансового ресурсу, необхідного для забезпечення інституційної спроможності АРМА. Зокрема, у 2022-2024 роках Агентству було виділено 610,8 млн грн, що становить лише 56% потреби, що спричинило критичну плинність кадрів.

Позитивні зміни

Під час проведення аудиту відбулася низка позитивних змін, зокрема – оновлення облікової політики АРМА, що дозволить відобразити активи на суму 51,5 млрд грн у бухгалтерському обліку.

Також було доопрацьовано систему менеджменту активів для автоматизації процесів управління та розроблено проєкт спільного наказу АРМА з Офісом генерального прокурора щодо налагодження взаємодії між Агентством та органами прокуратури, органами досудового розслідування при передачі-прийнятті активів.

Нагадаємо, наприкінці жовтня цього року Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №10044-д про реформу Рахункової палати. Ухвалення закону є вимогою Міжнародного валютного фонду та США.

Автор: Галина Ялівець