Рахункова палата знайшла порушення у заповіднику "Києво-Печерська лавра": 30 мільйонів невиправдано роздали на доплати працівникам
Міністерство культури та стратегічних комунікацій змогло забезпечити Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" фінансуванням лише на половину від потреби, на реставрацію пам’яток виділялася незначна частина від необхідного обсягу коштів, водночас наявні кошти витрачалися на невиправдані доплати співробітникам.
Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" у 2020-2023 роках, повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Аудитори встановили, що Мінкульт не створив належної організаційної системи управління охороною культурної спадщини у Заповіднику. Також заповідник не затвердив необхідних документів для належної організації своєї діяльності: стратегію, перспективні плани економічного і соціального розвитку та перспективні плани за основними напрямами діяльності.
При цьому у період із 2020 по 2023 роки за чотирма бюджетними програмами міністерство виділило Заповіднику 556,4 млн гривень. При цьому потреби заповідника у фінансуванні були забезпечені лише на 51,2 %, зокрема поточні видатки – на 82,3%, капітальні – на 9,7%.
Водночас через неефективні управлінські рішення Заповідником не використано та повернено до бюджету 25,2 млн грн із затверджених бюджетних коштів.
Також аудитори встановили, що у 2020-2023 роках неекономно та неефективно Заповідником було використано 29,5 млн гривень:
- 21,2 млн грн спрямовано на виплату надбавок штатному персоналу, хоча така потреба не визначалась;
- 500 тис. грн сплачено незаконно звільненому у 2016 році старшому науковому співробітнику Заповідника за вимушений прогул;
- 7,8 млн грн спрямовано на надбавки працівникам, які не виконували творчих, музейних чи наукових функцій.
При цьому станом на початок 2024 року зі 140 пам’яток, що перебувають на обліку Заповідника, 38 знаходяться у незадовільному стані, а 4 – в аварійному, що створює ризики їх руйнування.
Через недофінансування капітальних видатків, у 2020–2021 роках та 2023 році Заповідник провів ремонтно-реставраційні роботи лише на сімох об’єктах, на що витратили 29,1 млн гривень.
"Зазначу, що ні в Міністерстві, ні у Заповіднику не створена цілісна система внутрішнього контролю, не використовуються інструменти своєчасного виявлення та попередження негативних тенденцій, що дало б можливість оперативно реагувати та приймати своєчасно управлінські рішення", – зауважила відповідальна за аудит членкиня Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
За результатами проведеного аудиту Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабміну, Міністерству культури та стратегічних комунікацій та керівництву Заповідника.
