Зростання економіки і повернення біженців: Гетманцев назвав єдиний спосіб убезпечити пенсійну систему
У середньостроковій перспективі існують значні ризики розбалансування нинішньої моделі солідарної пенсійної системи, щоб цього уникнути, Україні необхідне довготривале зростання економіки і повернення біженців.
Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") повідомив у Telegram.
"Єдиний вихід убезпечити систему пенсійного забезпечення і гарантувати гідний рівень пенсій на найближчі десятиліття – це довготривале прискорення економічного зростання за рахунок "мирного" дивіденду та інвестицій після війни, де-тінізації економіки і скорочення неформальної зайнятості, покращення демографічних тенденцій або принаймні припинення сповзання у "демографічну яму", в т.ч. повернення частини зовнішніх мігрантів після війни, якби все це "далеко" не звучало зараз", – заявив Гетманцев.
Він зауважив, що у 2024 році фінансовий стан Пенсійного фонду залишився стійким, а його доходи зросли на 10,2% (на 78,9 млрд грн) і становили 856,1 млрд грн. При цьому 250,4 млрд грн Пенсійний фонд отримав із державного бюджету.
Це дозволило проіндексувати пенсії майже на 8% у березні минулого року, провести всі необхідні пенсійні перерахунки, вчасно і в повному обсязі виплачувати пенсії, страхові виплати, житлові пільги і субсидії.
"Водночас, у середньо- та довгостроковій перспективі із врахуванням демографічної кризи (в т.ч. скорочення рівня народжуваності, погіршення вікової структури населення), зовнішньої міграції, значної неформальної зайнятості, високого безробіття, поступової демобілізації і скорочення зовнішньої бюджетної підтримки після війни, існують значні ризики розбалансування нинішньої моделі солідарної пенсійної системи", – попередив Гетманцев.
"Я вже не кажу про те, що нинішній показник середніх пенсій, що останні 10 років складає близько 30% від середньої зарплати, відстає від рівня, що має гарантувати належне заміщення трудових доходів на пенсії (а це щонайменше 40% у країнах OECD)", – додав депутат.
Він нагадав, що наприкінці грудня минулого року Мінсоцполітики оприлюднило пакет законопроєктів щодо модернізації солідарної пенсійної системи, впровадження накопичувальних пенсій і реформи соціального страхування.
"Це важливі комплексні питання, які потребують суспільного і професійного обговорення, бо зачіпають як нинішніх 10,3 млн пенсіонерів, так і майбутніх. Як би ми їх не відкладали (а це стабільно відбувається останні 20 років) нам прийдеться їх вирішувати", – підсумував Гетманцев.
Що передбачає нова пенсійна реформа
Як повідомлялося, на початку грудня минулого року Міністерство соціальної політики презентувало новий законопроєкт про пенсійну реформу, яким пропонується змінити механізм розрахунку виплат на солідарному рівні пенсійної систем.
Згідно із пропозиціями міністерства, пенсійна виплата складатиметься з базової пенсії та страхової складової.
Базова пенсія буде обов'язковою та однаковою для всіх пенсіонерів, забезпечуючи базовий рівень соціального захисту. Її розмір складатиме 30% від мінімальної зарплати після податків. З урахуванням мінімальної зарплати 8000 гривень і підвищення військового збору до 5%, після сплати податків працівник з мінімальною зарплатою отримає 6 160 гривень. Тож, така базова пенсія зараз становила би 1 848 гривень.
Страхова складова залежатиме від трудового стажу та заробітної плати, для її розрахунку пропонують запровадити систему пенсійних балів. Ціну такого бала переглядатимуть щороку замість традиційної індексації всіх пенсій.
Замість чинної системи, де пенсії зростають залежно від інфляції та зарплат, вартість бала залежатиме виключно від середньої зарплати в країні.
Крім того, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович розраховує на ухвалення Верховною Радою законопроєкту про запровадження накопичувального рівня пенсійної системи – обов'язкових відрахувань із зарплат, які мають забезпечити додаткові виплати у майбутньому, на додачу до соціальної пенсії.
