446 3

Україна адаптує ринковий нагляд за продукцією до вимог Євросоюзу. Які кроки передбачені?

Україна адаптує ринковий нагляд за продукцією до європейських вимог

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт змін до законодавства у сфері ринкового нагляду, основною метою яких є впровадження європейських стандартів безпеки та захисту прав споживачів в Україні.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства економіки.

Як зазначається, рішення забезпечить чесну конкуренцію на ринку, узгоджуючи українське законодавство з нормами Європейського Союзу.

Окрім того, ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком до впровадження "промислового безвізу" з ЄС, що відкриє нові можливості для українських виробників на ринках Європи.

Як пояснила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, після підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом та в межах підготовки до укладання угоди про "промисловий безвіз" (АСАА) Україна адаптувала значну частину свого законодавства до європейських вимог.

Однак через глобалізацію ринку, ускладнення ланцюгів постачання та стрімке зростання онлайн-продажів ЄС продовжує вдосконалювати своє нормативне поле для безпеки споживачів, і тепер цей процес підтримує і Україна, гармонізуючи своє законодавство з оновленими стандартами Євросоюзу.

"Ми наближаємо Україну до європейських стандартів нагляду за якістю нехарчової продукції. Запропоновані зміни посилюють контроль за безпечністю товарів, що продаються в Україні, включно з онлайн-торгівлею та імпортом. Новий підхід до ринкового нагляду і тісніша співпраця з ЄС обмежать недобросовісну конкуренцію та підтримають відповідальний бізнес, який дбає про якість", – сказала Бережна.

За її словами, у майбутньому ці зміни допоможуть відкрити ринки ЄС для українських товарів завдяки взаємному визнанню стандартів.

Що пропонується

Зконопроєкт передбачає наступні зміни:

  • розширення державного ринкового нагляду на онлайн-торгівлю. Продукція, що продається через інтернет та інші форми дистанційної торгівлі, також буде під державним ринковим наглядом. Це створить рівні умови для онлайн- та офлайн-магазинів, підвищуючи конкурентність та безпеку товарів для споживачів;
  • посилення захисту прав споживачів. Завдяки європейським нормам держава зможе ефективніше забезпечувати відповідність нехарчової продукції, надану на ринку, встановленим вимогам. Законопроєкт встановлює вимоги до надавачів послуг фулфілменту (складування, пакування, відправлення товару споживачу, в цьому випадку – маркетплейсами) та інформаційного суспільства, що забезпечить можливість реагувати на запити та вживати заходів для захисту споживачів;
  • вимога уповноважених представників. Для певних категорій продукції, таких як електрообладнання, засоби індивідуального захисту та іграшки, виробник чи імпортер повинні мати уповноваженого представника в Україні. Це дозволить швидше реагувати на ризики, пов’язані з потенційно небезпечними товарами;
  • зміна підходу до контролю під час імпорту. Законопроєкт передбачає чіткі алгоритми взаємодії між митницею та органами ринкового нагляду. Це прискорить процес перевірки та зменшить потенційні ризики. Обмін інформацією між інформаційними системами ринкового нагляду та митниці відбуватиметься за механізмом "єдиного вікна". Продукція не затримуватиметься на митному посту в разі необхідності проведення лабораторних досліджень для підтвердження її безпечності. Це дозволить скоротити час та зменшити витрати імпортера;
  • спільна робота для ефективного ринкового нагляду. Розширені можливості для співпраці між органами ринкового нагляду, бізнес-об’єднаннями, споживачами та митницею дозволять швидше і ефективніше реагувати на виклики та підтримувати надійний ринок для українців. Наприклад, бізнес-асоціації можуть укладати меморандуми з органами держнагляду, виступати ініціатором перевірок та брати участь в них. Також проводити спільні з органами влади навчання, семінари для бізнесу тощо;
  • національна стратегія ринкового нагляду. Для підвищення безпеки продукції на ринку, державна політика у сфері ринкового нагляду буде формуватися на основі Національної стратегії. Її переглядатимуть кожні чотири роки. Це забезпечить чітке розуміння майбутніх вимог для бізнесу.

У 2024 році експорт українських товарів зріс на 15% – до $41,64 млрд, водночас імпорт товарів в Україну збільшився на 8,6% – до $69 млрд.

У 2023 році товарообіг України становив $99,4 млрд. Зокрема, імпортували в Україну товарів на $63,5 млрд, а експортували – на $36 млрд.

Коментувати
Сортувати:
Які кроки? Та навіть не читаючи статтю, можу і так сказати: штрафи, штрафи і ще раз штрафи.
показати весь коментар
19.01.2025 12:04 Відповісти
Масло з олії за 500 грн кілограм, молоко невідомо з чого, хліб і ковбаса з купою поліпшувачів смаку та консервантів. Жодного ДСТУ, суцільні ТУ які бізнесмени ліплять під свою продукю. Дякуємо Арсенію за скасування держконтролю за якістю та цінами. Авжеж, вільний ринок..Як хочу так і обманюю та ще й отруюю. Чому б і ні? У народу купа грошей платити за лікування. Ні-контролю за бізнесом! Ні контролю за безпечністю! З такими гаслами і до ЄС буде зась.
показати весь коментар
19.01.2025 17:13 Відповісти
европейцы принимают законы чтобы ограничить китайский ширпотреб и делать отечественное производство конкурентным. наши принимают законы чтобы впаривать китайское г... по европейским ценам и с наценкой на бедность, еще во время войны и без альтернативы. холопы будут отбиваться лопатами вместо дронов. ну или Хйло (немного попозже) - наведет свои порядки, вооружит приличными прибамбасами и отправит возвращать украденные народные ресурсы у "беженцев" на майбахах в ближнее зарубежье.
показати весь коментар
20.01.2025 12:00 Відповісти