"Сплячі" ліцензії на видобуток копалин увійдуть в угоду про українсько-американський фонд, – Свириденко

Ліцензії та дозволи на надрокористування, терміни дії яких закінчуються і які потребують пролонгації, не входять в параметр дії угоди щодо Американсько-Українського інвестиційного фонду з відбудови, однак угода стосуватиметься так званих "сплячих ліцензій".

Про це перша віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко розповіла на брифінгу, передає Інтерфакс-Україна.

"Якщо ми кажемо про ліцензії, терміни яких закінчуються і які потребують пролонгації, то ті ліцензії не потрапляють в периметр фонду, тобто з них не перераховується 50% (плати за ліцензію та рентних платежів до Фонду, – ред.)", – сказала вона.

Водночас Свириденко підтвердила, що угода стосуватиметься так званих "сплячих ліцензій".

"Сплячі" – це означає, що за останні 10 років вони видобували менше 1%, ніж було нормативно заплановано. Вони є базові для відрахування цих 50% до державного бюджету", – визнала віцепрем’єрка.

Перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв додав, що до таких "сплячих" ліцензій належать також ті, які за останні п'ять років порушили програми розвитку.

Свириденко не змогла назвати, про яку кількість таких ліцензій може йтися і порадила звернутися до профільного міністерства.

"Аудит сплячих ліцензій – це функціональний обов'язок міністерства профільного, яке має бути зацікавлене в тому, щоб видані ліцензії працювали. Ми, як Міністерство економіки, теж очевидно зацікавлені в тому, що там відбувався видобуток, переробка, і ліцензії дійсно працювали, а не просто десь пилилися на шухлядці", – зазначила віцепрем’єрка.

Свириденко також додала, що на етапі отримання ліцензії нічого не зміниться з набуттям чинності угоди Україна-США, бо сам Фонд не братиме участі у відповідних конкурсах.

"Якщо вам не вистачає власних ресурсів для того, щоб реалізувати цей проєкт, вам потрібне залучення зовнішнього фінансування, ви звертаєтесь в Фонд за тим, щоб отримати це фінансування. Ви надаєте умови, на яких ви готові залучати фінансові ресурси, даєте опис проєкту, і Фонд може прийняти рішення про фінансування або нефінансування цього проєкту. Фонд сам нічого не видобуває, фонд не приймає участі в приватизації, Фонд не приймає участі в угодах розподілу продукції. Фонд може профінансувати цей проєкт", – розповіла Свириденко.

"Єдина умова, що якщо вам Фонд відмовив і не бачить зацікавленості організації цього проєкту, ви можете звертатися за пошуком дофінансування до інших інвесторів. Але умови, які ви їм будете пропонувати, не можуть бути суттєво кращими, ніж те, що ви пропонували фонду", – додала віцепрем’єрка.

Вона підтвердила, власник ліцензії впродовж шести місяців не має пропонувати іншим потенційним інвесторам пропозиції кращі, ніж ті, що були для Фонду.

Віцепрем’єрка також зазначила, що якщо надрокористувач має власний капітал для розробки родовищ та не потребує залучення зовнішніх інвестицій, то він не зобов’язаний звертатися до Фонду та може видобувати за рахунок власних ресурсів.

"Цікавість американців в тому, що вони перші отримують, по суті, інформацію про інвестиційні можливості, які є в сфері корисних копалин, нафти і газу", – підсумувала вона.

Читайте також: Рада ратифікувала угоду про корисні копалини із США. Хто проголосував?

Як повідомлялося, сьогодні Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

Окрім міжурядової угоди про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду будуть підписані ще два документи, які досі не оприлюднили: Угода про обмежене партнерство (визначає умови співпраці) та Статуту фонду, через який ця співпраця здійснюватиметься.

За даними ЗМІ, США не інвестуватимуть у Фонд значних коштів, у якості американського внеску врахують зброю, яка буде передана Україні. Своєю чергою Україна інвестуватиме 50% усіх орендних платежів, ліцензійних зборів і сум, що підлягають сплаті уряду за угодами про розподіл продукції, які стосуються ліцензій, виданих після набрання чинності документом, і так званих "сплячих ліцензій".

За оцінками Держгеонадр, загалом налічується близько 3000 "сплячих" спецдозволів, але довести, що вони не використовуються можна після десяти років відсутності робіт і лише через суд.

Також, відповідно до Угоди, до сплячих будуть прирівняні окремі діючі спецдозволи, зокрема ті, які за останні десять років мали менш як 1% видобутих балансових запасів, або ж ті, за якими понад п’ять років фіксуються порушення чи невиконання затвердженої робочої програми.

Автор: Михайло Орлюк