"Митниця в режимі Live": Кабмін зобов’язав митників використовувати бодікамери у всіх пунктах пропуску
Кабінет Міністрів поширив експеримент із застосування митниками бодікамер на всі пункти пропуску на державному кордоні.
Таке рішення уряд ухвалив на засіданні у середу, 21 травня, повідомляє Державна митна служба (ДМС).
У відомстві нагадали, що пілотний проєкт із застосування митниками бодікамер розпочався у листопаді 2023 року в пункті пропуску "Рава-Руська" на кордоні з Польщею.
"Вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також збільшення надходжень до бюджету на 36%. Саме ці показники стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску", – зазначається у повідомленні ДМС.
Відтепер, за рішенням уряду, передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних камер і з бодікамер. Відео з усіх камер одразу потраплятиме у моніторинговий центр, де забезпечуватиметься централізоване спостереження, оперативне реагування та зберігання матеріалів.
У Митній службі запевнили, що технічні параметри бодікамер виключають можливість втручання у відеозапис, зокрема, його видалення або редагування. Камери працюють у тому числі в нічному режимі.
Очікується, що запровадження системи повного відеонагляду забезпечить:
- виявлення причин і умов, що сприяють контрабанді й іншим порушенням митних правил, та їх усунення;
- профілактику зловживань на митниці;
- захист посадових осіб від необґрунтованих звинувачень.
"Використання митниками бодікамер – це не просто фіксація подій. Це інструмент швидкої аналітики, якісної перевірки та формування об’єктивної доказової бази. Із бодікамерами кожна дія – чітка, кожне рішення – аргументоване. Це крок до нової моделі взаємодії, де технології підтримують професіоналізм, а контроль –- це не тиск, а запорука довіри", – зазначив очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев.
Як повідомлялося, у січні НАБУ повідомило в.о. голови Державної митної служби Сергію Звягінцеву про підозру через недекларування будинку під Києвом.
За даними слідства, у 2021–2023 роках посадовець не вказав в електронній декларації житловий будинок під Києвом площею 236,8 м. кв. та земельну ділянку під ним. Цю нерухомість вартістю понад $100 тис. посадовець оформив на батька дружини, хоча насправді фактичним власником є він і його сім’я.
Вищий антикорупційний суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 гривень. Це максимальний розмір застави, передбачений законом для цього злочину, пояснювали у САП.
