У Нацбанку відповіли на заклики великого бізнесу ослабити обмеження на виведення валюти за кордон
Національний банк України (НБУ) під час війни проводить валютну лібералізацію за принципом "нові гроші – нові умови", скасувати всі введені на початку війни обмеження неможливо через занадто великий потенційний обсяг попиту на валюту.
Про це голова НБУ Андрій Пишний заявив на брифінгу 5 червня, коментуючи заклики деяких великих компаній до подальшого ослаблення обмежень на виведення валюти за кордон, передає Інтерфакс-Україна.
"Вже два роки, як діє правило, яке Національний банк реалізував ще в липні 2023 року, суть якого зводиться до того, що нові гроші, які інвестуються в Україну, – нові умови, і ці нові умови не передбачають жодних обмежень", – сказав Пишний.
"Нові гроші – нові умови. І це означає, що якщо відбуваються нові запозичення, то на ці нові запозичення ті обмеження, які були введені внаслідок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, не розповсюджуються", – наголосив голова Нацбанку.
Своєю чергою заступник голови НБУ Юрій Гелетій нагадав, що в травні 2024 року Нацбанк дозволив обслуговувати нові кредити за умови, що термін погашення основної суми більше року, а ставка обслуговування не перевищує 12%, щоб запобігти виникненню схем завищення відсотків і виведення валюти.
Окрім того, великому бізнесу торік дозволили обслуговувати борги за єврооблігаціями: сплачувати купони, зокрема й ретрокупони за рахунок власної валюти, а також обслуговувати планові відсотки і прострочені відсотки в ліміті 1 млн євро на місяць.
"Нам треба шукати і знаходити правильний баланс – що, на нашу думку, ми робимо доволі якісно – між задоволенням інтересів бізнесу, нарощенням бізнес-активності і збереженням наших резервів в умовах невизначеності. Ми не можемо дозволити споживати резерви в умовах війни", – підкреслив Гелетій.
За його словами, якщо припустити, що в один момент НБУ дозволив би обслуговувати зовнішню заборгованість – платити за тілом і відсотками, навантаження на резерви становило би $14 млрд за тілом боргу і $7 млрд – за відсотками.
"Бізнес просить: дозвольте платити за митними деклараціями. Експозиція – $3,5 млрд. Дивіденди, я думаю, що по цьому каналу витік був би порядку $10 млрд, якби ми дозволили 2022, 2023, 2024 рік без обмежень. Тобто ми повинні шукати відповідні баланси. Ми їх знаходимо", – пояснив заступник голови НБУ.
Він закликав великий бізнес, який має структури за кордоном і інвестує в бізнес за кордоном, залучати капітал до України, мати можливість в межах інвестиційного ліміту закривати заборгованість, платити за свої представництва, розраховуватися за старі митні декларації.
"Тобто є маневр. Але мені здається, що бізнес, по-перше, повинен більш якісно опрацювати наші лібералізаційні заходи, звертатись до нас за роз'ясненнями, щоб зрозуміти, можливо, деталі останніх рішень. І це ми зробимо ще додатково", – сказав Гелетій.
Він додав, що нещодавно Нацбанк прийняв ще один стимулюючий пакет: розширив можливість фінансувати закордонні представництва, дозволив бізнесу купувати валюту і переводити за кордон для судових процесів, що дасть змогу більш якісно просуватися по реструктуризації.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України станом на 1 червня цього року складали $44,54 млрд – за травень вони зменшилися на 4,6%.
