Експорт борошна та круп із України в Євросоюз опинився під загрозою. 75% їхнього експорту припадає на ЄС

Українські виробники борошна та круп занепокоєні скороченням поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їхнього експорту наразі становить саме Євросоюз. 

Про це повідомив директор спілки "Борошномели України" Родіон Рибчинський у інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

"Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але оскільки квота об'єднана, то не впевнений, що ми "втовпимося" в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту", – заявив Рибчинський.

Він додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.

Рибчинський констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але в 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.

При цьому експорт борошна та круп із початку повномасштабної війни скоротився на 50%. Серед причин Рибчинський назвав крім скорочення виробництва ще й зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.

Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію.

До того перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький сказав, що однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.

Що відомо про український агроекспорт у ЄС

Як повідомлялося, ЄС вирішив не продовжувати дію запроваджених у 2022 році автономних торговельних преференцій для України, які відомі як "торговельний безвіз".

Після цього торгівля з Україною у ЄС відбуватиметься за довоєнними правилами. Зокрема, Єврокомісія 22 травня ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які набудуть чинності із 6 червня. Вони передбачають відновлення квот на імпорт українських товарів цього року в обсязі 7/12 від звичайних річних обсягів, які діяли до 2022 року. Водночас Єврокомісія обіцяла провести переговори про внесення змін Угоди про створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA) між Україною та ЄС, які можуть передбачати перегляд квот.

У Мінекономіки України назвали такий розвиток подій "найгіршим сценарієм" і закликали ЄС зберегти чинні умови принаймні до внесення змін до DCFTA між Україною та ЄС.

Нагадаємо, у травні 2024 року Рада Євросоюзу затвердила продовження дії призупинення мит і квот на імпорт українських товарів до Євросоюзу ще на рік, але із додатковими запобіжниками для захисту європейських фермерів. Єврокомісія запропонувала запровадити квоти на деякі продукти, щоб захистити ринок ЄС. Зокрема, на яйця, птицю, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед.

Тоді у Єврокомісії анонсували консультації з Україною відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, щоб узгодити довгострокову лібералізацію взаємних тарифів.

На початку червня 2025 року перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що Україна та Європейська Комісія мають домовленість напрацювати впродовж червня-липня 2025 року рішення щодо подальшого експорту української аграрної продукції на європейський ринок.

Автор: Галина Ялівець