У Росії частка тіньових розрахунків за експорт уперше перевищила 50%
Частка рубля в оплаті російського експорту в квітні цього року вперше перевищила половину і склала 52,3%. Частка валют "недружніх країн" опустилася до мінімальних в історії 14,1%, а "дружніх" – становила 33,6%.
Про це пише The Moscow Times із посиланням на дані Центробанку РФ.
У розрахунках за імпорт частка рубля складає більше половини з грудня 2024 року, а в квітні цього року вона становила рекордні 56,2%.
Формально можна говорити, що більшість російської зовнішньої торгівлі тепер ведеться в національній валюті, однак це так лише на папері. Російські посадовці чолі з президентом РФ Владіміром Путіним пишаються тим, що змогли обійтися без доларів і євро та перевести торгівлю в національні валюти. Насправді ж рублеві розрахунки – це, в основному, тіньові схеми обходу санкцій, які коштують російському бізнесу мільярди доларів на рік, але такі платежі майже невидимі для західних контролерів.
Як зазначається, для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося побудувати окрему інфраструктуру – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Її суть зводиться до існування двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.
Проте в Росії велике сальдо торговельного балансу. За січень-квітень воно становило $39,5 млрд, тому там, де потоки не збалансовані, доводиться вдаватися до конвертації чи компенсувати різницю за рахунок накопиченої за кордоном валюти.
Тільки за перші чотири місяці цього року, за оцінкою Центробанку РФ, іноземні активи Росії (за винятком резервних) збільшилися на $20,6 млрд. Вони сформовані переважно "іншими інвестиціями". Раніше російський Центробанк уточнював, що це багато в чому пов'язано з лагами в розрахунках за експорт. Тобто виторг залишається за кордоном, перетворюючись на іноземні активи.
Результатом переходу на тіньові схеми та збільшення частки формально рублевих розрахунків стало зменшення внутрішнього валютного ринку. За даними ЦБ Росії, попит на валюту в травні виявився мінімальним із припинення торгів доларом і євро на "Московській біржі", а чисті продажі валютної виручки найбільшими експортерами склали всього $7,3 млрд, мінімум з середини 2023 року – при тому, що останні місяці вони продають майже всю валюту (99% та 97% у лютому та березні) і це одна з причин зміцнення рубля, що триває шість місяців поспіль.
Раніше повідомлялося, що операції з валютою в Росії дедалі більше йдуть у тінь. За оцінкою Центробанку РФ, за чотири місяці в платіжному балансі набралося $14,7 млрд "чистих помилок та пропусків". Російський Центробанк називає це "статистичною розбіжністю", але туди потрапляє зокрема тіньовий відтік капіталу – операції, які не можуть бути враховані в інших статтях балансу.
До того стало відомо, що труднощі Росії в розрахунках у зовнішній торгівлі зростають, незважаючи на "винахідливість" російського бізнесу.
За минулий рік російські імпортери не змогли сплатити за поставки товарів на мільярди доларів, а експортери – повернути десятки мільярдів виручки за свою продукцію. Зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).
