Швейцарія може обмежити надання захисту українським біженцям

Федеральна рада Швейцарії незабаром ухвалить рішення, чи припиняти надання статусу захисту S українцям із регіонів, визнаних безпечними, та чи обмежувати його видачу для нових громадян України.

Про це пише SRF із посиланням на Державний секретаріат з питань міграції (SEM), передає Forbes.

Швейцарія має виконати рішення парламенту, взявши за приклад Норвегію, яка поділила Україну на безпечні та небезпечні регіони.

Наразі статус захисту S надається незалежно від місця походження українця, але з грудня 2024 року парламент постановив, що його отримуватимуть лише особи з повністю або частково окупованих територій чи зон із "більш-менш інтенсивними" бойовими діями.

Норвегія визначила небезпечними десять областей на сході та півдні України (Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська), а також Крим, Київ і Севастополь. Решта 14 областей, зокрема Полтавська та Київська, вважаються безпечними.

Швейцарія, ймовірно, застосує цю класифікацію, але може розширити небезпечну зону навколо Києва, на відміну від Норвегії, де небезпечним вважається лише саме місто.

За даними видання, за перші п’ять місяців 2025 року кількість заяв на захист від українців зменшилася в обох країнах, причому у Швейцарії спад більший, ніж у Норвегії. Водночас досвід Норвегії показує, що такі обмеження не завжди скорочують кількість біженців.

Читайте також: Потік українських біженців до ЄС зменшується, але їх кількість зросла на 140 тисяч осіб за квартал, – Євростат

Обмеження стосуватимуться лише новоприбулих, не зачіпаючи тих, хто вже перебуває у Швейцарії. За оцінками, близько 36% українських біженців у Швейцарії станом на липень 2022 року походять із регіонів, які можуть бути визнані безпечними, тоді як 64% – із "небезпечних" зон, за норвезькими стандартами.

Швейцарська рада у справах біженців критикує ці обмеження, вважаючи поділ України на безпечні та небезпечні зони недоцільним через нестабільну безпекову ситуацію. Організація також побоюється нерівного ставлення до біженців після впровадження змін.

Невідомо, що відбуватиметься, якщо українці з "безпечних" регіонів подаватимуть заяву на звичайний притулок замість статусу S. У разі відмови Федеральний адміністративний суд вирішуватиме, чи можливе повернення. Якщо повернення неможливе, особи можуть отримати тимчасовий дозвіл на перебування.

Власники статусу S мають право на роботу, включно із самозайнятістю, без очікування, а також можуть вільно виїжджати за кордон і повертатися. Статус діє один рік із можливістю продовження. Через п’ять років особи, які потребують захисту, отримують дозвіл на проживання категорії B, який втрачає чинність після скасування тимчасового захисту.

Як повідомлялося, 13 червня, Рада Європейського Союзу одностайно підтримала пропозицію продовжити дію тимчасового захисту для українських біженців у країнах ЄС ще на рік – до 4 березня 2027 року. Водночас держави-члени ЄС обговорюють підготовку до скоординованого переходу від тимчасового захисту (стратегія виходу з тимчасового захисту).

Автор: Юлiя Далецька