Повна заборона на російську сталь та руду в ЄС позбавить Росії понад 10 мільярдів євро виторгу, – "Укрметалургопром"
Запровадження повної заборони на імпорт російських слябів, чавуну та залізорудної сировини до Євросоюзу позбавить економіку Росії валютного виторгу в обсязі понад 10 мільярдів євро.
Це сума, яку російські компанії зможуть отримати від продажу сировини та сталевих напівфабрикатів європейським клієнтам протягом наступних кількох років, оскільки заборона на їх постачання до ЄС відтермінована до 2028 року, заявив голова об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков під час виступу на міжнародній конференції Fair play у Києві, яку організував Офіс президента, повідомляє портал UaProm.
Участь у ній приймали президент Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, спеціальний посланець ЄС з питань виконання санкцій у звʼязку зі збройною агресією РФ проти України Девід ОʼСаліван.
Каленков наголосив, що металургійний сектор РФ є одним з найбільших донорів російського бюджету після енергетики.
Зокрема, металургія забезпечує понад 5% ВВП Росії і має потужний мультиплікативний ефект – за наявними даними, одне робоче місце у металургії забезпечує 8,5 місць у суміжних галузях.
Більш того: підприємства російської металургії виготовляють спеціалізовану сталь для військово-промислового комплексу РФ, зокрема трансформаторну, яка використовується у виробництві воєнної техніки та ракет, зауважив голова "Укрметалургпрому".
"Важко уявити функціонуючий ВПК РФ без успішно працюючої металургії. Тому санкційна політика у цій сфері є дуже важливою", – наголосив Каленков.
Він нагадав, що у березні 2022 року Євросоюз, США та Велика Британія почали запроваджувати санкції проти російської металургії. Але Кремль уникає повної заборони завдяки відтермінуванням та виключенням, які пролобіювали окремі країни-члени ЄС.
Зокрема, через позицію Бельгії у 2022 році санкції не включали повну заборону на імпорт російської сталі, а через позицію Чехії у 2023 році дозвіл на імпорт слябів з РФ був продовжений щонайменше до 2028 року.
Каленков зазначив, що ключову роль у цьому процесі відіграють саме філії російських металургійних компаній у Європі, оскільки саме вони є основними споживачами дешевих напівфабрикатів з РФ. Ці компанії отримують перевагу, економлячи від 50 до 100 євро на тонні слябів, вироблених в РФ із використанням дешевого газу та електроенергії. Це спотворює конкурентний ринок ЄС, де багато компаній уже свідомо відмовились купувати російський чавун та сляби.
До того ж, російські виробники свідомо маніпулюють інформацією щодо можливості замінити напівфабрикати з Росії на продукцію з будь-якої іншої країни, вказав голова "Укрметалургпрому".
"Ми зіткнулися з тим, що уряди окремих європейських країн ухвалюють рішення про необхідність відтермінування санкцій на основі інформації від російських лобістів, яка не відповідає дійсності", – наголосив Каленков.
Він нагадав, що у 2023 році вони переконали чеське міністерство економіки у технічній неможливості змінити постачальника слябів, хоча це не було правдою.
"Ми можемо спільно найти рішення, щоб компанії в ЄС не ставали заручниками російських олігархів. Це лежить не тільки в площині санкцій, а й у площині торгової політики", – зауважив Каленков.
Він вислови думку, що наразі потрібно не тільки запроваджувати санкції проти російської сталі, а й звертатись до механізмів торгового захисту, щоб позбавити РФ доступу до валютних надходжень, які підтримують агресію проти України.
Як повідомлялося, раніше уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що російські підприємства ГМК напряму підтримують ВПК агресора, і закликав ЄС посилити санкції проти металургійного комплексу РФ.
