Російські літаки, що мали замінити Boeing та Airbus, за два роки подорожчали на 45-70%
Російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони на поставки до Росії Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.
Про це пише The Moscow Times.
Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд руб., хоча ще влітку 2023 його вартість оцінювалася в 4,3-4,6 млрд руб. Турбогвинтовий близькомагістральний Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд руб до 2,6 млрд руб.
При цьому голова Мінпромторгу РФ Антон Аліханов раніше говорив, що перші три лайнери цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд руб. за штуку.
Також зі 178 млн руб. до 315-320 млн руб. зросла вартість "нового кукурудзника" ЛМС-901 "Байкал", виробництво якого не змогли налагодити навіть після вимоги президента РФ Владіміра Путіна прискорити процес.
У "Ростеху", який відповідає за випуск літаків, заявили, що прогнозні ціни озвучувалися давно, тому вони не враховують поточну економічну ситуацію. За словами представника держкорпорації, все дорожчає, включно з матеріалами та електронікою.
На початку червня повідомлялося, що в Росії вчергове не відбудеться Міжнародний авіаційно-космічний салон, який мав пройти влітку в підмосковному Жуковському.
Найбільша в Росії виставка авіатехніки МАКС, яка проводилася з 1993 року, а в середині 2000-х набула федерального статусу, скасовується третій рік поспіль.
Показувати на салоні, який до розв'язаної Росією повномасштабної вйни проти України відвідували найбільші світові виробники, включно з Boeing та Airbus, знову нічого: флагманські проєкти російського авіапрому – МС-21 та SJ-100 – так і не дійшли до реалізації. Західні компанії не приїдуть до Москви через санкції.
Наприкінці минулого року повідомлялося, що російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.
На початку 2025 року російський уряд ухвалив рішення скоротити в 1,5 раза план випуску літаків. Якщо спочатку очікувалося, що до 2030 року не менше 80% лайнерів у парку перевізників стануть російськими, то тепер ціль знижена до 50%. Причому початок масштабного авіавиробництва було відкладено на 2027-2028 роки, а вихід авіапрому на повну потужність – перенесено на 2030 рік.
Наприкінці листопада минулого року російська державна "Об'єднана авіабудівна корпорація" звільнила одразу двох директорів найбільших авіаційних заводів, задіяних у програмі будівництва літаків, які б мали замінити іноземні авіалайнери в умовах санкцій. Зокрема, своїх посад позбулися гендиректор ПАТ "Яковлєв" (займається виробництвом лайнерів Sukhoi Superjet) та директор АТ "Туполєв".
Відтак, в уряді РФ вирішили радикально урізати програму розвитку авіапрому.
