У Міноборони за часів Резнікова розікрали 90 мільйонів на закупівлі протитанкової зброї, – СБУ (оновлено)
Військова контррозвідка, слідчі Служби безпеки та Офіс генпрокурора викрили ще одну схему розкрадання коштів, якою займалося попереднє керівництво Міноборони.
За даними слідства, фігуранти справи привласнили понад 90 млн бюджетних гривень на закупівлі бракованих протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) для потреб фронту, повідомляє пресцентр СБУ.
Організатором оборудки слідство вважає колишнього очільника одного з департаментів Міноборони, який залучив двох спільників із компанії-підрядника.
Як встановило розслідування, перебуваючи на посаді протягом 2022-2023 років, він уклав держконтракт на постачання протитанкового озброєння для ЗСУ. У ці роки Міноборони очолював Олексій Резніков.
"Відповідно до укладеного договору столична оборонна компанія повинна була поставити військовому відомству дуже необхідні ПТРК, які мали одразу спрямувати на передову. Утім, замість сучасного озброєння підрядники поставили замовникам непридатні до використання за призначенням протитанкові установки, а отримані бюджетні кошти вивели у тінь", – зазначається у повідомленні.
СБУ додає, що висновки експертизи підтвердили несправний тактико-технічний стан ПТРК.
Відтак, слідчі повідомили ексочільнику департаменту Міноборони, колишньому керівнику компанії-підрядника та його заступнику про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу:
- ч. 2 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, яке призвело до тяжких наслідків);
- ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
- ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що призвело до тяжких наслідків).
"Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисникам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна", – додали в СБУ.
Втім, Вищий антикорупційний суд застосував до підозрюваних - колишніх керівників оборонного підприємства запобіжні заходи у вигляді застави в розмірі 908,4 тис. грн і 575, 32 тис. грн, уточнили в Офісі генпрокурора.
Щодо ексчиновника Міноборони подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 млн грн. Розгляд заплановано на сьогодні – 7 липня.
За даними журналістки Цензор.НЕТ Тетяни Ніколаєнко, одним з підозрюваних у цій справі є колишній керівник Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександр Лієв.
У своєму коментарі Лієв заперечує вину, пише Ніколаєнко у Facebook.
За його словами, у справі йдеться про протитанкові ракетні установки "Апілас", які ЗСУ замовили ще у березні 2022 року, за 6 місяців до призначення Лієва на посаду, оплатили – наприкінці червня, а поставили – у серпні того ж року.
"Приймання здійснила спеціальна комісія з п’яти офіцерів-зброярів – це стандартна процедура. В акті чітко зазначено: товар оглянуто, вір відповідає першій категорії якості, відповідає умовам державного контракту та придатний до використання. У жовтні, я (як керівник департаменту) підписав бухгалтерський акт приймання-передачі", – повідомив Лієв.
Своєю чергою Ніколаєнко уточнила, що йдеться про контракт з держпідприємством "Прогрес". При цьому ще у липні 2022 року Командування сил логістики ЗСУ повідомило Департамент військово-технічної політики Міноборони, що "поставлені для потреб ЗСУ протитанкові ракетні установки в кількості 12** одиниць та надійшли без елементів живлення, що не дозволяє їх застосування за призначенням". Однак попри це Лієв підписав акти до договору.
Як повідомлялося, за даними ЗМІ, Національне антикорупційне бюро 3 липня провело обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами.
Водночас Вищий антикорупційний суд (ВАКС) з квітня не може обрати заочний запобіжний захід для підприємиці Тетяни Глиняної, яку підозрюють у справі про схему закупівлі продуктів харчування для ЗСУ за завищеними цінами та оголосили у розшук.
